Футбол майбутнього чи новий виток спіралі?

Темы:
Мировой футбол

Як відомо, існує теорія, що історія людства розвивається по спіралі. Тобто, повторюється дещо минуле, але з поступом вперед. Чи не здається вам, панове, що у футболі ми бачимо теж саме?

Два півфінали ЛЧ за участю німецьких команд показали повну перевагу швидкісного флангового футболу над щільним футболом Атлетико (який іноді називають антифутболом) і тікі-такою Барселони.

Невже ми нарешті бачимо кінець епохи "контролю м'яча"? Тобто, не просто контролю, а контролю заради контролю. Не так давно ми бачили шикарні протистояння збірних Нідерландів та Німеччини, де вже можна було помітити, так би мовити, зміну тренду.

Стрімкі атаки, блискавичні контратаки, зміна напрямків за рахунок діагональної гри, потужні фланги. Не хочу образити естетів "контролю м'яча" у вигляді 50 поперечних пасів, але те, що показала вчора Баварія - це той футбол, який хочеться дивитися завжди. Скажете, зіграв високий пресинг Баварії, до якого не була готова Барса? Частково, так. Але не це було визначальним, хоч і важливим фактором. ШВИДКІСТЬ! Ось альфа і омега вчорашньої перемоги німецької машини. Швидкість у всьому: від "накривання" суперників і блокування зон розвитку їх атаки, до швидкості власної атаки. Якби Баварія прийняла правила гри Барселони, скоріш за все, все одно б перемогла через нефутбольні проблеми каталонців, але перемога не була б такою яскравою. Але німці диктували супернику свою гру. Гру майбутнього. Принаймні, хочется, щоб футбол пішов саме цим шляхом.

Гра майбутнього... А чи не було чогось подібного раніше? Не буду писати про збірну Нідерландів, Аякс та Баварію 70-х. Я не бачив їх вживу, тому хай цим займаються очевидці. Але, чи не є ми свідками своєрідної реінкарнації футболу 70-х та 80-х, до розвитку якого мав безпосередній стосунок і Валерій Лобановський? Чи не є це новим витком спіралі? Тобто, швидкий атлетичний фланговий футбол з пресингом по всьому полю і швидкою зміною напрямку атаки, але пристосований до подолання зонного захисту. І цей футбол повністю знищує стиль гри, що домінував з середини 2000-х

P.S. Вболіваю за Барселону з часів Кроїфа-тренера, з Субісаретою, Куманом, Бакеро, Ромаріо і Стоїчковим. Але вважаю вчорашню перемогу Баварії не тільки очікуваною, але й корисною для футболу в цілому.

Автор: (SergiyS)

Статус: Эксперт (11531 комментарий)

Подписчиков: 8

35 комментариев
Лучший комментарий
  • Влад Суровый(pravda) - Наставник
    15.08.2020 18:57
    Кінець епохи контролю мяча відбувся після того як Гвардіола пішов з Барси. Він як автор "ренесансу контролю" відкорегував свої принципи і зараз його Сіті дуже відрізняється від Барси 10річної давнини.
    Та і несказав би що ми спостерігаємо "кінець епох" чи "повну перевагу" чогось над чимось. Тут скоріше перевега тих хто зміг реалізувати свої принципи на даний момент. Адже Атлетіко таки переміг Лірепуль з їх "стрімкими атаками, фланговою грою ітд". Просто у Ліерпуля тоді був спад через велику кількість матчів, а зараз вже Атлетіко не зміг повернутись на недавній рівень після перерви. Та і сам "адепт контролю" Гвірдіола нікуди не подівся. Його Сіті все ще в Лізі і все ще претендує на перемогу.
    Скоріше цей сезон вчергове підвердив, що без сучасних принципів побудови гри більше неможливо конкурувати.
    Ще при Гвардіолі багато хто дивувався що у його команді робить Педріто. А його роль була дуже важлива - він відпрацьовував у прессингу за Мессі. Зараз немає таких гравців як Педріто, Мессі став ще пасивнішим в цьому плані, що можна сказати і про його друга Суареса, тому прессинг відпрацьовували вже на самій Барселоні.
    Так грати як Барса просто не можна. Атакуючий футбол в сучасному світі неможливий без прессингу, будь то контроль мяча чи гра флангами. А з гравцями які не прессингують дуже важко грати першим номером. Недарма найбільший успіх збірної аргинтини при Мессі стався коли тренер ставив футбол від захисту.
    Так Барса і опинилася в такому становищі, доволі парадоксальному - щоб бути успішним, потрібно або змінити свої ігрові принципи які закладені ще в в ЛаМасії та грати з Мессі, або будувати свою гру але без таких гравців.
    А будувати є з кого. Є Рікі Пуч і Ансу Фаті. Та і приклад Адами Траоре показує що ЛаМасія здатна випускати сучасних атакуючих гравців, просто основна команда Барси більше не місце де молоді гравці здатні зробити остаточний крок у дорослий футбол.
    • 3
Комментировать