Нелегкі часи – і для «Динамо», і для кожного з нас, і для України в цілому. Але трапляється нагода – і усміхнутись! З різних. Інколи дуже несподіваних приводів.
А футбол буває і цікавий, і різний. Отож уважно придивляємось – а що ж там на футбольних полях у Європі?! І що ж у нас в Україні. Бо і ми ж тепер нібито Європа.
Наш
А коментатор – не жаліє слів!
А сам розцвів – немов пишна троянда…
– Що ж там таке?!
– Гонсалес гол забив…
– А хто з ким гра?!
– Іспанські дві команди…
Дмитро з’їв стільки – і супів, і каш!
І все єство його затрепетало:
– Ні, цей Гонсалес… безперечно наш!
У прізвищі звучить виразно – сало…
При обговоренні футбольних подій і актуальних результатів... ну, як же не згадати арбітрів?! Бо саме їх діяльність, бува, має у матчі важливе... ну, якщо не вирішальне значення!
Якщо – хороший пас…
Футбол – гра темпераментна… Жива!
Так стрімко, непомітно – лине час!
Суддя, звісно ж – голів не забива,
Але якщо – дати хороший пас…
Любов і голод правлять світом... – писав колись давньогрецький поет. Отож і любов у народі до футболу – а вона ж... таки неабияка! – річ важлива і зовсім не марна. І про це не треба забувати.
Любов
Це Івану – не менше, ніж чарка... чи ласощі!
Це ж не всім таку радість і доля пошле!
Хоч і любить футбол він – з дивана не злазячи... –
Але ж любить не менше, ніж Бест чи Пеле!
Так, не може він – з льоту! – у верхній кут врізати,
І – нелегко! – з ходьби переходить на біг,
Та побачити може таке в телевізорі,
Що Пеле і на полі – розгледіть не міг!
Футбол – гра нібито проста... Але і в ній, бува, нелегко розібратися. І рядовим болільникам, і навіть дуже відповідальним і надзвичайно стурбованим профі, що одержують за це вагому зарплату. Але якщо узятися за справу немаленьким і гостро мислячим товариством (а воно на сайті уже давно сформувалося!), то, може, щось з’ясувати і удасться.
Різниця
Ну, як Семену футбол не знати,
Як він з дитинства – справжній фанат!
Може сказати – дуже багато! –
Про збірну і про чемпіонат.
– Таке питати соромно й гірко! –
Мовить дружина не без вини, –
Є просто – зірка... А є – суперзірка!
В чому – різниця... Ти поясни!
Життя – це сонце! Та є – і тіні.
Але мовчати?! Вдача не та.
Слід пояснити рідній людині,
Що так уважно й чемно – пита!
Ніби в “дев’ятку” ударив з льоту:
– Таке не знати, мила – біда...
Бо просто зірка – б’є по воротах,
А суперзірка – ще й попада!
А футбол – не відволікає від справ! Футбол допомагає їх вирішувати. Бо і справи бувають різні.
Допоміг футбол
З тих часів, як став Григорій
Футбольним суддею,
Вже не зна хлопчина горя
З своєю сім’єю.
Зникли сварки з його дому
І у хаті тихо,
Він в становищі складному
Знайшов гарний вихід.
Бо при всіх конфліктах нині
Діє по закону –
Жовту карточку дружині,
А тещі – червону.
Нині в чоловічому футболі все більшу роль грають і жіноча логіка, і жіноча краса. Але ж бути футбольним арбітром – дуже нелегка справа... Отож і думка – а коли б дозволити арбітрам-жінкам під час матчу користуватися велосипедом, то, може б, кількість арбітрів прекрасної статі усе ж... суттєво розширилася!
Чітка ознака
А дружина запитує: – Петю…
Роздивитись не можу сама –
Хто там їде… на велосипеді?
Глянь уважніше… чи не кума?!
Ну, а той їй простудженим басом
Прояснив ситуацію так:
– Не кума це… ні в якому разі!
На куму це… не схоже ніяк!
У дружини, квітучої Ліди,
Знов питання – мов гостра стріла…
– Як зумів ти це все ж… встановити?!
Бо і відстань – таки немала…
І мов про таїну невідкриту
Чи суцвіття далеких планет:
– Розумієш… кума… коли їде…
То вгинається… велосипед!
Дивимося на захоплююче спортивне змагання і... що ж?! Бачимо енергійних, переповнених бажанням боротьби футболістів, що просто-таки літають по зеленому газону. Дивимося на завзятих тренерів, що під час матчу не можуть всидіти на місці і рухаються... може, ще більше, аніж підлеглі їм гравці! То ж і самим хочеться бути схожими на них – бадьорими, вольовими, сильними...
Не погодився
А голос дружини – виром колось!
– Глянь, у газеті – стаття замашна!
Кращі спортсмени… А фото їх – ось! –
Голос Марини – тремтить, мов струна…
– Можна погодитись… – мовить Семен
І інтонації в нього – сумні… –
Дригало?! Ну, це і справді – спортсмен!
А Недригайло – усе ж…мабуть… ні!
Ну, і ще кілька рядків – на завершення.
Святкове
А полум’ям щирим – на вітрі! – калина…
Мов крапельки сонця! Мов крапельки болю…
Футбольного щастя – тобі, Україно!
Заможної долі. Щасливої долі.