Опустіться на землю, панове.

Як і більшість вболівальників я щиро радію нашому успіху, бо за останні роки ми отримували вкрай мало позитивних емоцій від нашого улюбленого клубу. Вважаю, що в матчах на виліт найголовніше результат і сьогодні ми його отримали.

Але, почитавши коментарі багатьох вболівальників у мене склалося враження, що ейфорія декому заважає оцінити очевидні речі.

Почнемо з того, що "Гент" не слабша команда за "АЗ", а тому шанси на прохід в цілому 50 на 50. Ми ще нікуди не пройшли.

Продовжимо тим, що Луческу не геній. Він добротний тренер, який на фоні "динамівських сердець" виглядає справжнім гуру. Але генії зі своїми командами стають чемпіонами світу або виграють Лігу Чемпіонів. Або вводять новаторські методи в гру і тактику команди, на які потім рівняються інші спеціалісти. Не пригадую подібного у кар'єрі румуна.

Щодо чудової гри, то я можу відмітити, що головний тренер максимально успішно вийшов з величезних кадрових проблем в захисній ланці. Гра в оборонній фазі насправді була побудована чудово і саме це принесло успіх Динамо. В той же час у нас величезні проблеми з атакою. Нагадаю, що ПЕРШИЙ удар по воротам кияни зробили на 45 хвилині матчу. Кутових у першому таймі теж не було. Насправді, це дуже прикра статистика.

І останнє. Поки що зовсім не зрозуміло, як Динамо долає насичену і вишколену оборону? Як ми тримаємо удар, якщо пропустимо першими? У мене поки що не дуже оптимістичні відповіді на ці питання і раджу вам самим на них відповісти. Вболіваємо, сподіваємося на перемоги, але не задираємо носа, бо так можна і гепнутися на тверду землю.