Хтось, врешті решт, може мені дохідливо пояснити в чому така важливість сьогоднішнього матчу (як, до речі, і двох попередніх), що треба покласти "душу й тіло", коли сам головний тренер приоритетним вважає матч зі Швейцарією, навіть нічия в якому дасть можливість залишитися в " дивізіоні А" а своїх футболістів вважає слабкими і некваліфікованими щоб щось протиставити "елітним" збірним. Що може довести гравець тренеру, який наперед вважає його неповноцінним?! Чесно кажучи, після інтерв'ю Шевченка "Великому футболу" навіть не хочеться вмикати телевізор. Щоб не сталося сьогодні, все вже наперед "відмазано". А ви, хлопці, " вбивайтеся, рвіть жили на полі", бо честь же велика! Гидко і бридко це все бачити.
Шева ніколи і ніде не говорив, що вважає своїх футболістів слабкими і некваліфікованими, чи тим більше неповноцінними, він лише говорив про різницю в класі між нашими гравцями і гравцями топ збірних, ну так то чиста правда, і це і так розуміють всі хто хоч трохи в футболі розбирається. Так само про не важливість матчу з Іспанією Шева теж ніколи не говорив, ну а те що наші головні конкуренти в боротьбі за місце в дивізіоні А саме Швейцарці, це теж якби не новина.
Многие о нем только слышали.
Ну например во дворе лично я играл просто за идею победить или не проиграть или хотя бы забить, тут как Портос - я дерусь потому, что я дерусь.
В футбол играют, чтобы попытаться победить. И это не зависит от того верит в тебя тренер или партнеры. Пренебрегает или боится тебя соперник. Просто играешь за победу, потому, что есть мяч и охота его забить сопернику.
В конце концов если тебя, что либо не устраивает ты говоришь всем - я не буду играть под руководством этого тренера в сборной. И уходишь. Все.