ПО ВОЛНАМ НАШЕЙ ПАМЯТИ
Начну с комментария, который написал, прочитав публикацию коллеги-блогера:
Хочу Прочитати, что Напишіть на "змирившись и забудь" найстарший тут блогер - Деві Аркадьєв
х х х
Шановний Skyf з Кропивницького (Skyf), вдячний за увагу!
З цікавістю і деяким смутком прочитав Вашу публікацію.
Мені щиро шкода інших авторів "думки" про те, що "Історична пам'ять Динамо - перепона до перемог в наші дні". Але це їх точка зору. Не більше того. І, дай їм Боже, дожити до чогось подібного, як 45-річчя справжнього тріумфу "Динамо" -1975, що відзначаємо ми в нинішньому 2020- му. Все, думаю, в тому, як в своїй щоденній роботі скористатися історичною пам'яттю. Що саме - окрім слів! - привнести в життя справді легендарного клубу і його більш ніж 90-річну історію...х х х
А ещё при этом невольно вспомнил день своего рождения, когда на сайте увидел публикацию:
Прочитав добрые слова пожеланий, с чувством благодарности многим из вас, дорогие друзья - форумчане, в меру сил и возможностей постарался ответить каждому. В тот день позитивным - для меня экспромтом! - стал и прямой эфир в авторской программе моего коллеги и друга Игоря Шунды на Radio Philadelphia 106.5 FM, о чём постарался сделать видео на своём канале в You Tube:
К слову сказать, свой комментарий к этому видео уже написал великолепный, на мой взгляд, модератор прямого эфира Роман Котляр:
О многом хочется сказать. Когда родилась идея поздравлений Дэви Аркадьевича от друзей-футболистов, первым сразу и безоговорочно поддержал Анатолий Дмитриевич Коньков. Представляя этого футболиста в прямом эфире, я назвал его Человеком Чести, подразумевая его поддержку Виктора Каневского. Как приятно было, когда Дэви Аркадьев вспомнил именно об этом.
Отдельное спасибо интеллигентному и доброжелательному Святославу Сироте, человеку искреннему и порядочному. Виктор Леоненко тоже поздравлял искренне, и юмор был уместен. Звучал в эфире и голос олимпийского чемпиона Владимира Лютого. А Леонид Буряк был в самолёте в этот момент. Были зачитаны и поздравления из солнечной Грузии.
Если бы ситуация повторилась, кое-что было бы сделано по-другому. Например, записал бы на телефон поздравления от Владимира Мунтяна и Стефана Решко. Будьте все здоровы и благополучны!
Согласитесь, что нынешний год принёс столько негатива, что в последнюю его неделю, коль предоставляется такая возможность, хочется от всей души - с чувством благодарности! - со многими из вас, уважаемые коллеги-форумчане, поделиться позитивом...
Дэви АРКАДЬЕВ,
26 декабря 2020,
Филадельфия.
Такий орден був і в мого покійного діда з Хмельниччини, якого мобілізували в 1944-му і кинули під Кенінгсберг...
Такий орден був і в мого покійного діда з Хмельниччини, якого мобілізували в 1944-му і кинули під Кенінгсберг...
Зрозуміло, що Росія і комуняки - такі ж окупанти, як і німці. Але тоді в першу чергу потрібно було подолати коричневу чуму, а тоді вже братися за червону...
у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. ». П'ятикутна колодка медалі обтягнута шовковою муаровою стрічкою, яка для інших мов червона ганчірка для бика. Зізнатися, вони мене мало хвилюють. Пишаюся тим, що батько - Аркадій Бакман, земля йому пухом, капітан і один з тренерів першої збірної України з боксу, вступив в партію на фронті в 1942 році. До слова, про цю нагороду батька за Перемогу над фашизмом, як і деяких інших його речах, переданих свого часу в Музей спортивної слави України, є відео:
БОКСЁРСКОЕ БРАТСТВО (Boxing Brotherhood)
https://www.youtube.com/watch?v=yu9TaF27hyM&t=175s