Всем доброго (даже несмотря на вчерашний счет) дня! Вот и прошел первый игровой слот сборной в квалификации к мундиалю. Результат трех матчей - мы ни разу не проиграли, но и ни разу не выиграли. Мы три раза сыграли как под копирку, в ничью 1:1. Правда, после финального свистка мы чувствовали себя по-разному.
В Париже мы летали, да не как фанера над столицей, а вдохновленно. А надо было сразу опустить на землю. Команду в первую очередь. Потому что опускали уже нас потом больно. Сначала финны, потом казахи. И кто же виноват, в этом фейсом об тейбл?
Всем спасибо!
А в несчастном случае с участием Миколенко я бы не стал назначать его виновным. Но нельзя не заметить, что его ошибка является ярчайшим отражением отвратительно низкого уровня подготовки в современных детско-юношеских школах, где вместо обучения профессиональным навыкам будущего большого футбола дети приучаются играться с мячиком - вместо освоения элементов мгновенного футбольно-командного мышления и соответствующих ему технических приемов, координации движений, взаимодействий игроков и прочего.
Можливо я щось пропустив, але до цього часу не зустрів грунтовного аналізу подій, які передували цьому блогу. Звичайно, можна пожартувати щодо призначення винних. У нас це звична практика. Можна взяти вину на себе. Бо хто тебе притягне до відповідальності? Хоча чесно скажу. Мені не потрібна нічия відповідальність. Мені не потрібні покарання у якому завгодно вигляді! Я просто хочу почути чесну відповідь, чому так трапилося і що робиться, щоб така дурня більше не повторювалася.
А щоб така інформація пролунала, потрібен грунтовний аналіз подій (саме подій!), які призвели доцього. Мені цікаво, аналіз не проводився, бо нікому, чи проводився, але його результати не для нас, бо виплили якісь не дуже приємні факти?
Думаю, що така точка зору цілком може бути.
Цікаво, знайдеться серед нашої пишучої братії хтось такий, що візьме на себе сміливість зробити таку роботу? Чи вони тільки здатні на невдалі прогонози та лаятися в спину?
А то,что с казахами не играл - то таке...