Варіація — різновид чого-небудь, невелика зміна або відхилення другорядних елементів чого-небудь при збереженні основи. Існують також специфічніші значення цього терміну. Прочитавши чергову статтю шанованого мною Ігоря Лінника про VAR і його "непередбачуваність" в матчах УПЛ за участі лідерів чемпіонату, прийшов до певних висновків, які лежать на поверхні.
1. Не варто шукати теорію змови там де її нема. Тоді там, де вона є - простіше буде вимагати об'єктивної оцінки і відповідного покарання за VARіації тих, хто цим займається. Принаймні, табір "продинамівських" персоналій і прихильників буде більш об'єктивним і не доведеттся виглядати дурнями, як ото з Луческу, коли тренуючі Шахтар він був ворогом і моральним "УГ.." , а показуючі певні результати з ДК - став ледь не Дідом. Перекоси, перехили...це так далеко від обьєктивності.... Не простіше і не чесніше просто було б визнати, що свого часу я і низка старожилів ресурсу розпочали на "Шуріку", що Шахтар мав на той час кращого і профессійнішого тренера? В результаті все одно всі, і ІМС, визнали це. І ніяка ніжка і ніяка туфелька-шапочка (ПОПЕЛЮШКА) не змінять цього факту. Це дуже важливо для тверезої оцінки і реагування на проблему. До того ж не доведеться бути дурнями і вибачатись. Не звинуватять в необьєктивності в угоду партії. Факт - Луческу гарний тренер! Крапка. До чого тут ВАР? Все просто. Та сама реакція, той самий менталітет, та сама поза дурня спроможні породити недовіру і замилити реальну проблему. Бо якщо ти не обьєктивний в одному, то для оппонента ти станеш необьєктивним і в іншому. Довіра і повага базуються на обьєктивності. Навіть протилежний табір можна нею обеззброїти. Приклад? Ваш покірний слуга. Свого часу я став і сам помічати, що пенальті і ситуації, які ЗАВЖДИ трактувались на користь ДК, стали викликати в мене зневагу і недовіру. Я став розуміти корінь подальшої "злоби" і помсти з боку Ахметова. Ти вкладаєш - тебе гвалтують. Було - було. І голи домальовували. За часів "нашої" влади. До чого я? Знов таки, до ВАРіацій. Я уважно дослідив обидва суперечливих епізоди в матчах за участі і ШД і ДК. Дивився з багатьох ракурсів. Проводив лінії. Ба - навіть на фото у пана Лінніка добре все видно. У ШД - офсайд був! У ДК офсайд був! Що до трактування його як активного - це вже не до VAR. Тому, як кажуть у картярів в електричках, своє треба брати. Звідси , наголошую, буде формуватись і ставлення до спільноти нашого, динамівського табору. Не слід шукати темну кицьку. Слід реагувати на порушення спеців VAR в випадку із ШД. І не оспорювати свій очевидний офсайд. Це чесно. І нас будуть більше поважати. Навіть ворогі. Принаймні, ми самі...Тепер що до другої частини назви. Щодо Варіантів. Мені почнуть закидати відразу, що навіть за чесної і об'єктивної оцінки нами ситуації ми не зможемо досягти мети через вселенську змову. Скажіть мені, хіба боги обпалюють горщики? Скажіть мені хіба взявся би за нездійснене Луческу? Скажіть, хіба не слід було випускати Жерсона? Працювати з Караваєвим? Поблажливо, з посмішкою, махати рукою недалекім ультрас на їх поверхове "Мірча гоу хом"? Хіба взагалі варто жити ? Є купа варіантів, як виграти гру, не доводячи її до розгляду "фахівцями" VAR. В фундаменті усіх цих варіантів закладена одна спільна головна думка, на яку мене наштовхують як власний досвід, так і приклад сумнозвісного матчу чнмпіонату світу СРСР-Бельгія. Чи були тоді офсайди під час гри? Спочатку здавалось, що були, але після детального ознайомлення і після того як почув оцінку Лобановського - зрозумів, що насправді завадило СРСР виграти. Помилки в недооцінці суперника і гра не в повну силу і не достатній рівень майстерності. Бельгійці краще нас прорахували, ніж ми їх. Після матчу, в роздягальні, Лобановський давав рознос зокрема за спогадами В'ячеслава Колоскова, тодішнього голови федерації футболу СРСР: Колосков: "Никаких офсайдов не было". Колосков: "Почему я так говорю? Я сам был на той игре, а после матча заходил в нашу раздевалку. И Лобановский там устроил разнос, кажется, Бессонову – за то, что тот немного задержался с выходом, и мы не создали искусственный офсайд. Вот и весь сказ.." А ось думка злого генія, який забив той "сумнівний" гол, Кулеманса: "Сыграй в полную силу советские футболисты, никакой судья не помешал бы им добиться результата. В общем, основная причина проигрыша сборной СССР – в недооценке соперника". Так про що це я? А про варіанти. Якщо суддя не дає пенальті, не доводь до розіграшів в штрафному майданчику. Бий здалеку. Користуйся стандартами. Якщо супротивник наситив центр, грай вертикально і флангами. Якщо високо пресингують - використовуй довгий пас за спину і швидкого форварда. Якщо оборона в декілька ешелонів і фланги страхують по три гравця, май швидкого або двох форвардів з вмінням обводки і пасу. Все це прописні шкільні істини, яким мусять вчити в кожній ДЮСШ, які знає і зважив Мірча і який зважився на цю міссію, з огляду, навіть, на упереджене суддівство. Варіанти є і вони в нашіх ногах і в рівні майстерності і волі нашіх гравців. В кількості і якості епізодів бвля чужих воріт. В підстраховці і недопущенні подібних "Александрійському", моментів, коли Кендзера неправильно обрав позицію і впав на рівному місті. Буває? Слизько? А де той, хто грав із забившим гол? Згадайте, скільки разів ми втрачали раніше очки через банальне невміння реалізувати простий стандарт або через невміння форвардів або виконавців завершити 100-відсотковий епізод? Варіанти є і не VAR вирішить судьбу чемпіонства. Чемпіоном стане той, хто більше для цього зробить. Хіба Шахтар бездоганний? Хіба вчора Шапаренко попав зі шттрафного в отвір воріт і в той же отвір влучив Де Пена, вриваючись на швидкості в карний майданчик по правому флангу? Хіба Кендзєра і Забарний не профукали цетр оборони і не дозволили без опіки розстріляти нашого кіпера? Хіба Миколенко або Буяльський не посміхаються хитрувато після чергового "ниряння" або безглуздої втрати м'яча? Їм весело? Може не розуміють , що на кону? Допокі наші гравці не навчаться робити такі банальні у сучасному футболі речі, звинувачувати VAR не ВАРто. А що до варіантів досягнення певного рівня і покращення майстерності нарівні з мотивацією - дивись зростання якості Караваєва. Блохін, свого часу, щоб поставити собі гарматний і влучний удар у отвір, лишався після кожного тренування і бив по воротах вимоченим у воді шкіряним м'ячем до тисячі разів. Нога бувала синьою. Я не вимагаю таких звитяг. Варіантів і технологій безліч. Попадайте в ствір. А не вмієте з 10-ти 10-ть, то бийте за гру 50 ударів. 3-4 залетить.