Від "Колоса" до "Колоса", або як виграти все!

Заключний матч сезону 2019/2020 з "Колосом" увігнав вболівальників "Динамо" у певний ступор. Команда виглядала не керованою і дуже депресивною. Михайличенко не зумів у неї вприснути нові емоції. Замість того, щоб додати впевненості підопічним, додалося лише більше нервів. Така довга пауза у тренерській діяльності не йде на користь.

Символічно, що новий чемпіонат команда Луческу завершила саме з "Колосом" із зовсім іншими емоціями і з зовсім іншою грою. Ну а фінал кубку України відбувся в день народження клубу і в день пам'яті за славетний Лобановським. Що ще більше додало символізму. Миттєвості тріумфу Луческу! Хоча комусь це й може виглядати парадоксально. Продовження буде...

Основа:

Георгій БУЩАН. 35 матчів, 24 пропущені м'ячі. За Луческу одразу став основним і майже не дав причин засумніватись у цьому виборі. Більше того, за рік ситуація так склалася, що саме Бущану і Шевченко довірить місце основного голкіпера на ЄВРО.

Томаш КЕНДЗЬОРА. 40 матчів, 1 гол. Четвертий сезон поляка в "Динамо". Відзначається стабільністю на довгій дистанції, що для захисника великий плюс. Піддається критиці через брак майстерності. Та давайте згадаєм наприклад Лужного. Він також не виблискував, але був лідером і надійним захисником.

Ілля ЗАБАРНИЙ. 36 матч, 1 гол. Через епідемію травм центральних захисників на початку сезону молодий вихованець клубної школи отримав шанс від тренера. І скористався ним на всі сто! Головне відкриття сезону. Такій надійності і стабільності в такому юному віці можуть позаздрити великі майстри. Ілля навіть за молодіжну збірну не встиг зіграти. І одразу перестрибнув у національну. Більше того, він з великою долею ймовірності і там стане основним. Востаннє на такій важливій позиції в юному віці заграв Ващук. Та Забарний вражає ще й холоднокровністю, що на даній позиції особливо цінується.

Денис ПОПОВ. 25 матчів, 3 голи. Очікувалося, що Денис стане в цьому сезоні основним. Але на початку турбувала травма. Луческу схоже не одразу розкусив його сильні сторони. Згодом саме Денис таки доповнив Забарного. Попову бракує гнучкості, правда фізичні дані компенсують недоліки. Головою він грає найкраще в команді, що дозволяє йому бути небезпечним і корисним біля воріт суперника. Тепер ми не просто сподіваємося на якийсь стандарт, а розуміємо, що якщо буде гарна подача, то гол цілком ймовірний.

Віталій МИКОЛЕНКО. 36 матчів, 2 голи. На перших порах закрадалась підозра, що Віталію не дуже комфортно під керівництвом нового тренера. Луческу ще й вимушено пересмикував, переміщуючи його на позицію лівого центрального. Після зими стабільно додавав. З фінами звісно підвів, але то збірна. Значення Віталія для всіх вболівальників стало зрозумілим, коли ми побачили його сльози у фіналі кубку. Добре, що наші хвилювання не підтвердились.

Сергій СИДОРЧУК. 36 матчів, 3 голи. Автор найбільш яскравих голів в сезоні. Ну вміє Сергій пробити здалеку. Капітан команди провів чи ненайкращий сезон. Дві червоні картки з "Ференцварошем" і "Шахтарем" були звісно зайвими. І все ж коли Луческу став грати в два опорники, Сергію стало набагато зручніше. Адже Сидорчук далеко не пітбуль. Він швидше перекваліфікований атакуючий півзахисник і йому комфортніше коли поряд є ще один партнер.

Микола ШАПАРЕНКО. 39 матчів, 5 голів. Перше, що кинулося в очі після приходу Луческу - це перевід Шапаренка в глибину поля. Румунський тренер грамотно оцінив можливості Миколи і його вміння просувати м'яча вперед з допомогою дриблінгу. Хотілося б, щоб він забивав частіше. Нічого, є ще місце для прогресу.

Жерсон РОДРІГЕС. 38 матчів, 6 голів. Знайшовши підхід до люксембуржця, тренер зумів розкрити його з нового боку. Часто Родрігес залишався в резерві, але був хорошим варіантом для підсилення атаки. Виявилось, що Жерсон може бути корисним, якщо його вміло використовувати. Про його важливі голи далі окремо.

Віктор ЦИГАНКОВ. 35 матчів, 15 голів. Знову найкращий бомбардир "Динамо". 4 сезон поспіль! І це незважаючи на часті травми. Якби не це - Віктор би вже став суперзіркою. Та все ж на "Кама Ноу" треба було парочку покласти.

Віталій БУЯЛЬСЬКИЙ. 35 матчів, 9 голів. Віталій вже один з найбільш досвідчених гравців клубу. Луческу дещо змінив його функцію на полі. Тепер він фактично грає на позиції другого відтягнутого форварда. Тобто ближче до воріт суперника. Тому здається, що він міг би забивати частіше.

Артем БЄСЄДІН. 18 матчів, 6 голів. Як же бракувало Артема в осінній частині сезону. Після його повернення на поле стало зрозумілим, як може грати команда в атаці, коли є на вістрі нападник, а не його тінь. А ми ще обурювались, чому команда Луческу так блідо виглядає в атаці. Бо потрібен нападник, який може вписатись в командні дії. І не обов'язково для цього бути неймовірним майстром.

Резерв:

Денис БОЙКО. 5 матчів, 2 пропущені м'ячі. Денис опинився глибокому запасі. Для воротаря така доля не є сюрпризом. І все ж і він став корисним, коли витягнув команду в 1/4 фіналу Кубку в серії післяматчевих пенальті. Далі Луческу віддав матчі на кубок йому. Справедливо. Але чи погодиться Денис і надалі сидіти на лавці. Все таки він не юнак. А ще ж підпирає Нещерет.

Олександр КАРАВАЄВ. 37 матчів, 2 голи. Перший сезон в "Динамо" Олександр почувався ніби не в своїй тарілці. Так він грав, але відчувався якийсь дискомфорт. Принаймні так виглядало зі сторони. З Луческу йому більш комфортно. Закривав обидва фланги захисту, а при потребі і півзахисту. Я лише ніяк не міг зрозуміти чому він не забиває, адже удар у нього є. Нарешті з "Рухом" прорвало - вистрілив дублем. Майже безальтернативний правий захисник для збірної.

Олександр СИРОТА. 16 матчів. Бракує йому швидкості та здорової агресії. Хоча я не пригадую якихось привозів у його виконанні. Як то кажуть каші не псував. Правда постійно ходять чутки саме на тему посилення позиції центрального захисника.

Володимир ШЕПЕЛЄВ. 29 матчів. Нещодавнє велике інтерв'ю Володимира спонукає дещо по іншому сприймати Шепелєва. Звісно він втратив місце в основному складі, але гадаю останнього слова ще не сказав. Можливо його зовнішній вигляд часто збиває глядачів.

Олександр АНДРІЄВСЬКИЙ. 24 матчі, 1 гол. Влився нарешті в головну обойму. Є відчуття, що ще може рости. На цій позиції досвід тільки в плюс.

Карлос ДЕ ПЕНА. 33 матчі, 7 голів. Враховуючи, що Карлос дістався нам майже без грошей, то його грою ми звісно задоволені. Правда Луческу схоже хотів би на цій позиції більш універсального гравця. Як відомо Де Пена тяжіє до флангу, бо славиться гарною лівою ногою.

Беньямін ВЕРБІЧ. 21 матч, 3 голи. Якби Беньямін повернув собі найкращу форму і не травмувався, то ми б могли оцінити як до нього ставиться Луческу. А поки лише здогадуємося. Словенець вмілий гравець. Сподіваємося, що він ще буде корисним "Динамо".

Владислав СУПРЯГА. 31 матч, 3 голи. Тренер дав багато шансів Владу. Але, але, але... Буде добре, якщо зможуть його продати влітку.

Богдан ЛЄДНЄВ. 21 матч, 2 голи. Богдан поки програє конкуренцію і Циганкову і Буяльському. Але отримує все більше ігрового часу. Сила Лєднєва в ударі, потрібно додати лише зіграності з партнерами.

Денис ГАРМАШ. 18 матчів, 3 голи. Хто б міг подумати - повернувся з Туреччини і влився в команду Луческу. Тренер оцінив його старання і почав частіше випускати на поле. Емоції вже не розхлюпує надаремно.

Глибокий резерв:

СІДКЛЕЙ. 8 матчів, 2 голи. Мірча Луческу полюбляє бразильців. Але цей конкуренцію програє.

Олександр ТИМЧИК. 7 матчів. Тренер з перших матчів дав зрозуміти, що розраховує на Олександра, і за збірну встиг дебютувати. І тут травма вибила його надовго.

Руслан НЕЩЕРЕТ. 4 матчі, 6 пропущених м'ячів. Юному воротарю довелося дебютувати в важливий момент сезону. Гра в Барселоні захоплювала, проти "Шахтаря" помилився.

Георгій ЦИТАЇШВІЛІ. 4 матчі. Програв конкуренцію. Пішов в оренду. А там травма. Нефарт.

Мікаель ДУЕЛУНД. 4 матчі. Данець продовжує розчаровувати.

Фран СОЛЬ. 3 матчі, 1 гол. Також не потягнув. Відігрівся на Канарах. Буде другий шанс?

Тудор БЕЛУЦЕ. 3 матчі. Румуна взяли в оренду. Нічим себе не зарекомендував.

Артем ШАБАНОВ. 2 матчі. Гарно зіграв на "Камп Ноу". І все ж Луческу дав зрозуміти, що не розраховує на нього. Полякам сподобався, але грошей шкодують.

КЛЕЙТОН. 1 матч. Поки нічого особливого.

Владислав ВАНАТ. 1 матч. Наш юний бомбардир. Виграв снайперські перегони в турнірі U-21 з рекордним показником. Що далі? Оренда чи боротьба за місце в стартовому складі? Вирішувати тренеру.

Артем КРАВЕЦЬ. 1 матч. Можливо даремно Луческу йому не довірився. Та Мірча логічно робив ставку на молодого.

Назарій РУСИН. 1 матч. Не даремно, що попередники Луческу не бачили в Назарію гравця рівня "Динамо".

Номінації сезону:

Найкращий гравець. Ілля ЗАБАРНИЙ. Юний ноунейм і такий прогрес! Прогрес помітний і в багатьох інших, але Ілля для мене поза конкуренцією.

Гол сезону. Жерсон РОДРІГЕС. Одразу два його влучні удари запам'ятались. Можливо не красотою, але важливістю. Спочатку він відкрив рахунок у матчі з Алкмааром, а навесні на останній хвилині матчу в Олександрії приніс архиважливі 3 очки!

Пас сезону. Жерсон РОДРІГЕС. І знову Жерсон! Откровення від люксембуржця в Брюгге.

Красота сезону. Напевно все ж удар Сидорчука в рідному Запоріжжі. Награна комбінація - Шапаренко віддав пас з кута поля і Сергій не дав м'ячу навіть приземлитися і ахнув в "дев'ятку"!

Персона сезону. Мірча ЛУЧЕСКУ. Віковий тренер. Довгий час тренував головного конкурента. Але показав свій клас і професіоналізм. Навіть на мою думку заграв новими фарбами.

Далі переключаємося на збірну.