А можливості інтернету — дуже великі! Та і можливості футбольного сайту теж немалі. Ось, скажімо, така ситуація... Раптом помічаєш — незабаром свято! І помічаєш це не тоді, коли до нього - місяць чи два. А коли вже залишилися — лічені дні...
Ось тоді і замислюєшся — а чи знайдеться у тебе щось гумористичне, жартівливе, написане у спекотну літню пору?
! Так, щось знайшлося... І це ще можна встигнути оприлюднити до свята. І якщо хоча б рядочок з приведених зможе підняти комусь настрій, то і зусилля будуть не марними.Усміхаємося... авжеж, не тільки з приводу подій смішних, а і з приводу обставин драматичних. Бо у житті усього вдосталь — і драми, і комедії.
Чи вже .
Це ж ніби... пил з-під підошов!
Хоч будні і стрімкі, й чудові,
Коли доходить до розмов,
Всього буває у розмові.
Отож Микита, як завжди,
Шука метафори завзято:
Хоч це по ній і не сказати.
Слова — тривожні, ніби крик.
Хоча і не дійшли до шквалу...
А Гриць серйозний чоловік,
То ж і уточнень, бач... немало!
У Гриця репліка не зла,
А так... простий словесний силос:
Отрута є... чи вже скінчилась!
Так, нелегкі роки... переповнені випробуваннями. Але оптимізм втрачати — не можна! Якими б складними хвилини не були.
Зберігати
Не тортом чи солодким кремом!
У Гната дум тривожна вись:
Від злості — хоч на стелю лізь!
Гриць, хоч і думи невеселі,
Бо у житті немало клізм:
Слід зберігати оптимізм!
Які б чудові політичні ідеї у вас не були, а без ораторської майстерності, коли щось усе ж трішечки применшується чи прибільшується, кого ви у їх доцільності могли б переконати? Кого б зуміли прихилити на свій бік?!
Щоб підсилити
Микита на гострій межі,
Немовби звільнившись від пут:
Щоб правдою тішився люд!
А Гнат заперечує: - Ні... -
У нього ж — ораторський хист, -
Брехня — не заради брехні,
Брехня, щоб підсилити зміст!
Критика — це серйозно... Критика вказує на недоліки. І критика може містити у собі і немалий конструктив.
Критика
Ніби вік... авжеж, не юний.
Але ж пристрасті і гнів!
Бо Баран кричав з трибуни,
Критикуючи вовків.
Критика... ну, це ж не просто...
Це ж і не без глибини:
Барани ви... барани...
Соціальні проблеми завжди хвилювали людей. І мало не завжди виникало питання — а наскільки ж вони гострі... ці проблеми!
Коли нема
Микита мовить навпростець:
У мене вкрали гаманець,
А там... одна-одненька гривня.
Хоч і клади на дійсність лак,
А є ж таки щось... ніби рана.
Микита що ж... нервує... так!
А тільки чує від Степана:
Було б від чого духом впасти!
Бо люта бідність — це коли...
Уже нема чого і вкрасти!
Живемо у неспокійні часи, коли і тривоги, і знегоди. Але українцям варто активно відстоювати усе те позитивне, що у нас таки відбулося.
Далеко
Отож подій тривожний вир,
А шторм... чи буде неодмінно?!
Бува, і кажуть “рускій мір” -
Ну, це все ж там, де стрілянина!
Бува холодною зима,
А хтось... хоч і вирує спека...
Нервується, бо Колима -
Нині від Києва далеко!
А за останні роки українці звикли до труднощів і перешкод. І стійкість та відвага для нас теж будуть не зайвими. І надіятися на краще треба і тоді, коли і особливих підстав нібито для цього нема.
Про надію
А тільки вибрати зумій -
Бо хто не хоче, той не вміє! -
Серед надій і безнадій
Хоч безпідставну, а надію!
Хоч і збентежений украй,
Але... ну, що вже тут казати...
Що б не було, не нарікай,
Якщо надії забагато!
Бо як не тонеш, то пливи...
Хоч хвилі важко і розлого.
Стрибати вище голови?!
Уже давно навчились ноги!
В України немалі проблеми, але ж і суттєві перспективи. Отож вірмо у краще. І активно наближаймо його.