Для святкового настрою

А можливості інтернету — дуже великі! Та і можливості футбольного сайту теж немалі. Ось, скажімо, така ситуація... Раптом помічаєш — незабаром свято! І помічаєш це не тоді, коли до нього - місяць чи два. А коли вже залишилися — лічені дні...

Ось тоді і замислюєшся — а чи знайдеться у тебе щось гумористичне, жартівливе, написане у спекотну літню пору?

! Так, щось знайшлося... І це ще можна встигнути оприлюднити до свята. І якщо хоча б рядочок з приведених зможе підняти комусь настрій, то і зусилля будуть не марними.

Усміхаємося... авжеж, не тільки з приводу подій смішних, а і з приводу обставин драматичних. Бо у житті усього вдосталь — і драми, і комедії.

Чи вже .

Це ж ніби... пил з-під підошов!

Хоч будні і стрімкі, й чудові,

Коли доходить до розмов,

Всього буває у розмові.

Отож Микита, як завжди,

Шука метафори завзято:

  • Ну, теща — кобра хоч куди!

Хоч це по ній і не сказати.

Слова — тривожні, ніби крик.

Хоча і не дійшли до шквалу...

А Гриць серйозний чоловік,

То ж і уточнень, бач... немало!

У Гриця репліка не зла,

А так... простий словесний силос:

  • Кобра мала чи... не мала?!

Отрута є... чи вже скінчилась!

Так, нелегкі роки... переповнені випробуваннями. Але оптимізм втрачати — не можна! Якими б складними хвилини не були.

Зберігати

Не тортом чи солодким кремом!

У Гната дум тривожна вись:

  • Такі і теми, і проблеми...

Від злості — хоч на стелю лізь!

Гриць, хоч і думи невеселі,

Бо у житті немало клізм:

  • Навіть коли... лізеш на стелю,

Слід зберігати оптимізм!

Які б чудові політичні ідеї у вас не були, а без ораторської майстерності, коли щось усе ж трішечки применшується чи прибільшується, кого ви у їх доцільності могли б переконати? Кого б зуміли прихилити на свій бік?!

Щоб підсилити

Микита на гострій межі,

Немовби звільнившись від пут:

  • Ти правду народу кажи...

Щоб правдою тішився люд!

А Гнат заперечує: - Ні... -

У нього ж — ораторський хист, -

Брехня — не заради брехні,

Брехня, щоб підсилити зміст!

Критика — це серйозно... Критика вказує на недоліки. І критика може містити у собі і немалий конструктив.

Критика

Ніби вік... авжеж, не юний.

Але ж пристрасті і гнів!

Бо Баран кричав з трибуни,

Критикуючи вовків.

Критика... ну, це ж не просто...

Це ж і не без глибини:

  • Щодо хижості і злості -

Барани ви... барани...

Соціальні проблеми завжди хвилювали людей. І мало не завжди виникало питання — а наскільки ж вони гострі... ці проблеми!

Коли нема

Микита мовить навпростець:

  • Ну як не глянь... а справи дивні!

У мене вкрали гаманець,

А там... одна-одненька гривня.

Хоч і клади на дійсність лак,

А є ж таки щось... ніби рана.

Микита що ж... нервує... так!

А тільки чує від Степана:

  • І гірші випадки були...

Було б від чого духом впасти!

Бо люта бідність — це коли...

Уже нема чого і вкрасти!

Живемо у неспокійні часи, коли і тривоги, і знегоди. Але українцям варто активно відстоювати усе те позитивне, що у нас таки відбулося.

Далеко

Отож подій тривожний вир,

А шторм... чи буде неодмінно?!

Бува, і кажуть “рускій мір” -

Ну, це все ж там, де стрілянина!

Бува холодною зима,

А хтось... хоч і вирує спека...

Нервується, бо Колима -

Нині від Києва далеко!

А за останні роки українці звикли до труднощів і перешкод. І стійкість та відвага для нас теж будуть не зайвими. І надіятися на краще треба і тоді, коли і особливих підстав нібито для цього нема.

Про надію

А тільки вибрати зумій -

Бо хто не хоче, той не вміє! -

Серед надій і безнадій

Хоч безпідставну, а надію!

Хоч і збентежений украй,

Але... ну, що вже тут казати...

Що б не було, не нарікай,

Якщо надії забагато!

Бо як не тонеш, то пливи...

Хоч хвилі важко і розлого.

Стрибати вище голови?!

Уже давно навчились ноги!

В України немалі проблеми, але ж і суттєві перспективи. Отож вірмо у краще. І активно наближаймо його.

Автор:

Статус: Наставник (1000 комментариев)

Подписчиков: 4

Комментировать