Летять блискавки від вболівальників в збірників, в Петракова. Так, я сам розлютився вчора і засмучений сьогодні. Хто ж винен, що робити? Часу обмаль схеми награвати, їм би відновитися від перельоту, щоб не вловити, як колись 1:7.
Писав я після Євро: чи не занадто ейфорії.
Вчорашній вечір показав, що самовпевненості навіть більше, ніж я думав.
Чвертьфіналісти ЄВРО, вав, нічого що австрійська преса глузувала, англійська також, до біса, у Павелка свої ЗМІ, свої експерти. Команда - герої, новий тренер геніальний, бла -бла-бла.
І ось вчора захотілося плакати.
Ви пам"ятаєте Шевине: "Не нужно смеяться сынок"
Час і Петракову діставати батога, бо пряників занадто - від солодкого почався карієс всєї збірної України.
Чекаю від Олександра Васильовича невідкладних, рішучих, жорстких
дій по наведенню в команді порядку і дисципліни. Досить валяти дурника, травитися сендвічами, хапати картки з піжонською посмішкою.
Інакше останніми сміятимуться наші суперники.
Поставити Караваєва захисником - дуже сильно, майже, як в метро проїхатись))
Коли немає часу розбиратися - потрібно слухатись порад досвічених, наприклад, Луческу.
------------
Помним - этот сынок потом "помог" ничейку с Финляндией оформить
Так, что может и правда смеяться нечему ? )))
і рішенням CAS залишити тех поразку від швейцарців.
Ми б їм ого, а нам не дозволили, такі- сякі.