Перед матчем “Львів” - «Динамо» один з футбольних фахівців висловив думку, що розвиток поєдинку залежатиме від того, чи зуміють львів'яни втримати інтригу. Якщо “Динамо” заб'є гол, то інтрига, мовляв, буде втрачена.
Гол забили львів'яни. Інтрига загострилась, однак по завершенні першого тайму “Динамо” вже вело у рахунку — 2:1.
І багато що було вже вирішено.Треба сказати, що “Динамо” у чемпіонаті нині ефективніше обороняється, аніж колись. Захисники не бояться пресингу з боку суперників, Добре знають, як діяти у цьому випадку. Та і самі динамівці усією командою досить активно і уміло пресингують суперника, обмежуючи його можливості створювати гольові моменти. Що і виразно виявляє себе у результатах матчів та і в положенні команди у турнірній таблиці.
Отож і виникало питання — а як буде з інтригою у матчі “Динамо” - “Дніпро-1”... Ігор Йовичевич, що очолює дніпрян, перед матчем дуже мило привітався з Мірчею Луческу. При цьому пильно глянувши в очі наставнику “Динамо”. А оскільки Йовичевич — тренер мислячий, азартний, честолюбний, то можна було б передбачити, що з його боку буде якась несподіванка.
І несподіванка і справді ж була. У матчах чемпіонату суперники “Динамо” здебільшого вияскравлюють такий підхід: ви тримайте мяч, ви атакуйте, а ми будемо оборонятися і активно вас пресингувати. Дніпряни на початку матчу (та і потім теж!) намагалися усе ж більше тримати м'яч самі, а динамівцям за допомогою пресингу не завжди удавалося його відібрати. Хоча пресинг усе ж мав і суттєвий вплив. Гостро атакувати дніпряни таки не могли, хоч їм і вдавалося володіти м'ячем.
Починаючи десь з десятої хвилини поєдинку, динамівці вирівняли гру. І в результаті обидві команди більше руйнували гру одна одної, аніж намагалися створити гострі моменти у воріт суперника. І гра була загалом рівною. До певної міри. Бо динамівці усе ж створювали більше загроз.
Було помітно, як напружено вдивлявся у картину гри Йовичевич і як стривожився Луческу. Відчувалося, що у другому таймі тренер “Динамо” внесе корективи у дії команди.
І ще така особливість. Хто, врешті-решт, зумів усе ж відкрити рахунок у другому таймі?! Циганков. А у першому таймі він до певної міри був непомітним, так би мовити, зашифрувався і відійшов у тінь.
На вістрі атаки діяв Рамірес. І одержував м'яч він і на лівому фланзі, і на правому. Тобто діяв фактично по всьому полю, а не на якійсь конкретній позиції.
У другому таймі і у складі “Динамо”, і у його грі відбулися зміни. Троє свіжих гравців вийшли на поле зразу ж після перерви. І це були гравці середини поля, що і мало вплинути на характер гри. У грі “Динамо” часто застосовувався раніше такий прийом — створювалася чисельна перевага на лівому фланзі, а коли суперник починав пресингувати, а для цього теж потрібні були гравці, відразу ж здійснювалася передача на правий фланг, де виникала вільна зона. Цього ж разу динамівці створювали чисельну перевагу вже навпаки — на правому фланзі.
Як був відкритий рахунок?! Циганков, отримавши м'яч на правому фланзі, трохи змістився у центр. Він частенько забивав голи після подібного маневру. Але раніше це були більше удари з-за меж штрафного майданчика. Цього разу був удар приблизно з лінії штрафного майданчика. І це був не просто удар сильний і влучний. Це був удар підкручений. Був удар на виконання. І гол вийшов дуже ефектним.
Другий гол забив Гармаш, що замінив Раміреса. Забив, перебуваючи на правому фланзі. Забив після активності, виявленої все тим же Циганковим. Але треба відзначити, що Гармаш діяв і на лівому флангзі, і по центру. Тобто, як і Рамірес, діяв по всьому полю.
Хоч дніпряни і пропустили два м'ячі у другому таймі, але інтрига у матчі ними втрачена не була. Та попри активність створити реальну гостроту біля воріт “Динамо” їх суперникам не вдавалося. “Динамо” одержало нелегку, але заслужену перемогу. І виявило при цьому певну різнобічність у атакувальних засобах. Що, звичайно ж, не може не радувати.