Вітаю усіх з цікавим чемпіонатом

Доброго дня. Я на цих вихідних позаймався трохи мазохізмом, і, оскільки лежав на лікарняному, проглянув усі матчі поточного туру української прем'єр лігі. Звичайно, команди оснащені гравцями середнього рівня, котрий годиться як раз на наш "сильний" чемпіонат. Але в усіх матчах була лише одна команда, котра не мала жодної думки на футбольному полі - і це наше з вами Динамо.

У цьому році нас чекає історичний чемпіонат - вперше за багато років немає явних лідерів і золоті медалі зможуть отримати не лише Динамо чи Шахтар. Трохи забігаючи наперед, я можу з впевненістю сказати, що Динамо буде боротись за єврокубки, якщо саме зараз не будуть внесені кардинальні зміни у команді. Але це трохи потім.

Перед чемпіонатом була головна дилема для Шахтаря та Динамо, що команди покинуть легіонери і з'являться серйозні діри у складі, які треба латати. Але я з єхидною посмішкою у душі розумів, що для Шахтаря ця ситуація набагато серйозніша, аніж для Динамо, яке і так на 90% складалось із українських виконавців. Але не так сталося, як гадалося...

Сьогодні я вперше у своєму житті зрозумів, що Динамо банально не має ні сил, ні спроможності повернутись у гру та спробувати забити один гол. Просто немає кому зробити цей гол. Програючи 0:2 основна тактика Динамо не відрізнялась від тактики при 0:0, від тактики проти Бенфіки, проти Штурму, проти Фенербахче, адже головна мета атаки - доставити м'яч Бущану. Я не розумію що сталось - Луческу видихся у Динамо, чи може Динамо не розраховувало, що буде проводитись в умовах війни новий чемпіонат? Чи може у виставкових матчах, де проти Динамо ніхто не грав у захисті, наші повірили, що знаходяться на рівні Борусії і не особливо треба грати у якусь тактику? У мене назріло стільки питань, що я банально не зможу всі згадати, пишучи свій блог.

Повернемось до питання Шахтаря, який втратив майже усіх своїх бразильців. Що зробили гірники? Повернули усіх, хто знаходився в оренді та взяли декілька середніх по силі футболістів з України. Так, виконавці стали на рівень гірше, але в принципі схема та стратегія ведення гри зберіглась. І я майже впевнений, що Шахтар зуміє рівно пройти чемпіонат.

Що зробило Динамо? А нічого. Форварда нам не потрібно, адже на думку Луческу Бєсєдін - топ-форвард чемпіоната України (але рівень Бєсєдіна навіть для дворового футболу залишає питання). Лівий вінгер? Нічого, Шепелєв нормально зможе закрити цю позицію, а на зміну йому є Гармаш. Боже, мене навіть нудить, коли я пишу ці прізвища на позиції лівого вінгера. Я сьогодні дивився Шахтар - Кривбас, так Волошин просто на три голови вище їх двох на позиції лівого вінгера. Так у нас в чатах люблять ще писати, що потрібно віддавати Циганкова. Сьогодні всі побачили що буде без Циганкова? Чи може перейдемо на тактику Шепелєв зліва, Гармаш справа?

Чому Динамо не повернуло своїх гравців з оренди? Невже лише пересічному вболівальнику зрозуміло, що той підбір виконавців, що залишились - це середина турнірної таблиці української прем'єр-ліги? Чому не куплено жодного міцного гравця УПЛ із всіляких Дніпро, Зоря, Колос і т.д.? Чому маючи такі прогалини у складі команди, ми намагаємось виїхати на всяких Гармашах, котрих би навіть Кривбас не підпускав до основи?

І ще моя найулюбленіша тема - це феномен Буяльского. Це гравець, який тупо не приймає участі у грі. Але чомусь всі люблять покривати матом Бєсєдіна, Шепелєва, Сидорчука, Шапаренко, Цигнакова, а про геніального Буяльского всі бояться навіть слово сказати, адже мінусанти налетять зграєю та знищать. Буяльский - це головна пухлина на тілі команді, адже всі матчі ми граємо з мінус одним гравцем. Так, він може забити нереальний гол, але чи варто його партнерам грати "за того хлопця", щоб раз на три матчі він заштовхав якийсь нереальний гол?

Ми бляха граємо без центра поля, навіть у матчі проти Дніпра це було помітно. Шапаренко встав не з тієї ноги, сьогодні нічого не показав, ніякий просто. Сидорчук грає з рюкзаком цегли на плечах, дуже все повільно робить і Буяльский, якому цікаво приймати участь лише у завершенні, який не вважає, що потрібно боротись, потрібно зв'язувати форвардів і т.д., який тупо лише чекає моменту, щоб підставити ногу.

Мені просто болить від того, що я сьогодні побачив. А більше всього болить, що я навіть уявлення не маю ким можна підсилити гру. Адже нікого немає. Одні неповороткі "ветерани" футболу та мажорні гравці, що не вартують того, що вони із себе корчать. Якщо зараз не буде повернуто гравців з оренд, не буде придбано середнії українськиї гравців, то нам не просто 2 місце в ЛЄ не світить, нам не світить зона єврокубків. Це жах. Це сором. І немає жодних перспектив, що картина якось зміниться.

Але навіщо все це писати? Завтра набіжать місцеві експерти "верювкоманду" і скажуть, шо все норм, молодці, удачі далі. Ковтнули три від Дніпра, ковтнуть від Миная, ковтнуть від Шахтаря і будуть вірити в команду. Ваша сліпа віра - основна причина чому гравці вважають себе сильними виконавцями.