Відстрочка на пізніше

Синдром відкладеного життя дуже зручний. Завжди можна виправдати результати не особистими страхами , лінощами, або небажанням щось робити та діяти, а загорнувшись, як у кокон саме цім синдромом: «Не чіпайте мене зараз, я потім все зроблю, обіцяю!..» Хто вчився у Виші пам”ятає, як студенти відкладали все на потім, а в останню ніч робили неймовірне щоб на ранок іспити скласти.

Невже не розумієте, що початок нового сезону УПЛ для Динамо це розплата за останні матчі минулого чемпіонату , коли кияни програли Ворсклі та зіграло у нічию з Зорею. Тоді тренер та команда розраховували на те, що вдасться відіграти втрачені бали у другій половині, та знов очолити чемпіонат. Але тут почалась війна і ці плани пішли до біса…та ще треба було витрачати сили, щоб грати у ЛЧ бо друга сходинка давала такий шанс. Що трапилось, ми побачили. Замість ЛЧ тільки ЛЄ, та ще після сумних й нервових матчів. Здається життя продовжується, але , ні, життя це те, що відбувається винятково саме зараз. У футболі так само…

Та щось не дуже гарно на душі від цього, бо саме сьгодні Динамо грало другий тур і після ганебної поразки у першій грі , здавалось команда бажала виграти , та усі сили для цього докладе. Але ні, знову програш.. Не такий ганебний, але знову без очок. Рахунок трохи краще, бо вдалося два м”яча провести Зорі, але знову три побували у воротах киян і наразі Динамо на останньому місці у таблиці УПЛ. Бо закон відкладеного життя діє, як не сумно визнавати це саме нам, вболівальникам Динамо. Багатьом вболівальникам здається що саме футболісти винні в цьому , бо їхня майстерність дуже низька.

А ось про того, хто волає біля поля, робить заміни і ще багато чого, чомусь не згадують, а від нього залежить багато чого і склад команди на гру з Зорею, особисто для мене був не дуже зрозумілим, бо побачив цій синдром знов у дії. Ну, як можна сподіватись, що Динамо виграє у Зорі , якщо деякі гравці основи дивились гру з трибун , а почали грати лише у другому таймі. Невже так втомилися після тривалої підготовки до сезону? Невже не можна було спочатку гри забезпечити результат, а потім лавку гріти дупою? Побачили що буває ? За чотири тайми перших матчів Динамо зіграло , як потрібно всього 10 хвилин , а потім та сама метушня безпорадна і роздратування гравців . Чому так, не розумію, та ще багато чого не розумію у футболі Lu . Два роки команда грає у стабільному складі, як кажуть, награє комбінації, а ми щось не бачимо гри, яка задовольняє вболівальника . Немає і результату бажанного , проте дуже багато слів та виправдання . А ви кажете що Луческу легендарний тренер… сумно чути це, бо не дуже схоже…