Це вже повний жах

А почну з копії коменту одного вболівальника Динамо після поразки від Рена, бо саме це багато що пояснює , бо і сьогодні деяки бачать щось нове в Динамо, світло якесь:

                                Nika Ивонов - Эксперт
                               14.10.2022 22:25

Це те, що і треба було довести.

Я вже давно зрозумів, що бути нормальним вболівальником можна тільки в одному випадку - коли сама гра та результати не хвилюють , ці пани просто дивляться гру і після програного матчу ніяких образ, жовчі та щось не дуже солодкого на команду та тренера не ллється, бо для них виграла команда - радіють, програла , радіють теж, але трохи спокійніше , бо кращі часи у Динамо колись будуть. Вірять в це. Все дуже просто - справжні нормальні просто спокійні терпіли, бо вони не мають емоцій! Розумієте, ці вболівальники мають або залізні нерви, або вони повні пофігісти чи якісь там… істи. І ще вони часто бачать те, чого насправді ніхто не може зробити . Може вони мають особливий канал футбольний , особливі оченята, особливий мозок? Здається, саме так.

Мені це ніколи не зрозуміти, бо пам“ятаю, як в далеких 60 роках, коли почав вболівати за Динамо , після негативного результату десь біля тижня було погано на душі,як каже один персонаж - хотелось «рвать и метать…» а тільки потім заспокоювався, я про саму гру не кажу, бо вона була не такою , як зараз. Та ніяких інтернетів не було, тільки особисте спілкування з вболівальниками. Минуло вже понад 50 років , але реакція така сама й досі, трохи привчила команда до поразок . спокійніше дивлюсь футбол, але ще в душі щось палає. Але ще пару таких сезонів, і дивитись гру не буду, бо це не гра та це вже не Динамо.

А інші, тобто ненормальні вболівальники, не можуть спокійно бачити що виробляє улюблена команда на чолі з динамівським серцем або дідусем, якого давно наші закляті друзі у звісному напрямку послали, а молодший підібрав , і своє незадоволення висловлюють відразу, емоційно, не обираючи слів, сподіваючись, що будуть зміни на краще . А нічого не міняється, бо на горі все всіх влаштовує. А хто такі вболівальники? Навіть справжні та нормальні? Хто вони такі? Нам завжди кажуть : Стань володарем клубу та роби що бажаєш. Якась маячня, бо не можливо бути володарем всього , тобто султаном. Це вже давно минуло. Та щось сьогодні дуже сумно від результатів гри Динамо з початку сезону - 9 поразок та випадковими їх назвати не можна, все слушно. А те що падіння київського клубу Динамо почалось не в поточному році, навіть не в минулому, а вже років 20 триває нікого не хвилює...

Почну з самого початку. Тобто з тактики , яку дідусь застосовує в Динамо. Володіння кругленьким. Це що таке, для чого воно застосовано в команді? Розумію, що лаври Барселони ще й досі не дають спокою дідусю, але ж вибачайте, для такої тактики потрібні особливі гравці, а де ви таких бачите в Динамо? І таких гравців треба навчати не один рік цьому. І що це за володіння , якщо всі дії біля свого карного майданчика відбуваються, та ще воротар завжди приймає участь? Для статистиці? Поясніть мені це, бо я не нормальний вболівальник. Я ніяк не розумію до чого це володіння, якщо загроз брамі суперників мало, точніше зовсім немає.

Потім , як можна виграти, якщо ударів за гру дуже мало. Я ще б зрозумів, якщо КПД цих ударів був десь біля 100 відсотків, тобто, кожний удар перетворювався в гол, або три удара - два гола, але це теж не відповідає дійсності. Команда доповзає до карного майданчика супротивника , а замість ударів по брамі, м’яч вздовж лінії довго пасують, а коли це набридає , віддають кругленького назад, аж до свого воротаря. Далі все починається знову…

Далі... де командний пресинг, куди він подівався в Динамо? Чому від нього давно відмовились? Погана фізична форма, так навіщо тренер по фізичний підготовці, навіщо він там? А чому так тяжко команда виходить з пресингу суперників, чому так сталось? Можливо це просто не передбачено в думках дідуся? А , можливо й досі йому не зрозуміло , як це робити? Йдемо далі… пам’ятаєте що таке Динамо? Це сила в русі! А де ви бачите рух за останні роки, чому в команді зібрані мляві футболісти, або вони сумлінно виконують вказівки тренера , або давно зрозуміли що навіщо стрибати вище голови , якщо в клубі всі задоволені такою грою. Ось і бачимо, як футболісти в формі з емблемою Динамо неспішно повзають по полю та окрім роздратування нічого не викликають.

Та це ще не все…Куди поділися фірмові комбінації , якими колись всі захоплювалися ? Чому так багато індивідуальної гри , але ж я щось не бачу нових Пелє та Месі. А якщо подивитися на дії гравців та оцінювати їх з точки зору думки та виконання, то все зрозуміло. Думка- це 50 відсотків праці тренера та стільки футболіста, а виконання трохи інакше, на мою думку, десь- 30 на 70. Бо якщо тренеру як керівнику щось не сподобається в діях футболіста або всієї команди, він повинен робити зміни в тактиці, особистостях, а також тренувати інакше. Але все стабільно!!! Ніяких змін.

І на останок. Завжди можна пояснити чому виграли, програли, або зіграли внічию. Але чути дідуся, це як солодку казку на ніч послухати. Він несе таку дичину, що вуха давно завертаються від почутого, бо замість професійного розтлумачення , чую одне и теж - вороги не дають Динамо виграти, судді поблажливі до суперників, а до Динамо дуже вибагливі, команда весь час подорожує в автобусі, родини та діточок в обличчя хлопці не пам“ятають вже… тату треба гравцям нові робити, а часу немає… і на закуску - концентрація, моральний стан , втома, поля, країни, отелі… ще трохи і почуємо про федерацію… А ми бачимо поразки, жахливу гру , та висновків , як розумію, вже не буде… Невже так складно пояснити чому Динамо програє стабільно, а сама гра викликає роздратування? Хто винен, чому так трапляється, що робиться?

Сьогодні було ще один крок зроблено в напрямку дна і розумію, що навряд будуть зроблені висновки, хоча би кадрові, бо в клубі давно щось незграбне триває, але всіх це влаштовує на всі 100 відсотків, бачив братів під завісу гри та щось обличчя у обох не дуже задоволеним було, але навіть після чергового ляпасу Динамо , вони будуть чекати на кращих часів разом. Їм так зручно, зручніше… Про саму гру немає бажання щось казати, бо це не Динамо, а якась шкільна команда до якої завітав дідусь, колишній футболіст і щось хлопцям розповів про цю гру, як він колись грав… потім форму з емблемою київського клубу наділи та чогось подумали що тепер вони справжнє Динамо… а справжнє Динамо тепер десь у в спогадах та книжках…шахраї зробили свою справу, бо завжди на балачках нічого не робиться гарного а в Динамо , вже років 20 багато балаканини…а дій не бачу зовсім. Жах!