Кризис в "Динамо" логичный, так как Луческу не долгоиграющий

Сколько же дерьма вылезает из под земли!
Можно подумать, что с этим составом вообще можно на что-то рассчитывать в Европе! Поколение пуганных пенсионеров, которые умеют только отдавать мяч назад, подставляя собственных защитников.
Я - не фанат Луческу. Но автор сего опуса - навозная муха!

Тренер вообще редко профессия долгоиграющая. Но именно в периоды долгоиграния она и приносит максимум плодов, как в ШД например - с чемпионствами и еврокубками.

Тобто при написанні цього шедевру автора не напружило, що три виключення це якби вже і не виключення?

В этом сезоне Луческу стал дологоиграющим - долгоиграющим проигрывателем (так называли Каспарова во время первого матча с Карповым)... :-)

Первый матч Карпов — Каспаров неимоверно затянулся, погряз в бесконечных ничьих. После девяти партий счет стал 4:0 в пользу Карпова, а после двадцати семи — 5:0. В результате поединок перестал быть ярким праздником, а вошел в повседневный быт. Как сводка погоды, политические новости или программа передач на завтра. О матче появились анекдоты, в газетах печатались карикатуры. Претенденту на корону Гарри Каспарову дали прозвище "долгоиграющий проигрыватель". Артисты шутили на эстраде: "Вчера состоялась 113-я партия на первенство мира, следующая ничья — в понедельник". Или: "Передаем сводку погоды. Сегодня в Мурманске минус 15 градусов, в Воронеже минус 9, в Сочи плюс 5, в Москве — ничья".

Наверное, чтобы сатирики и юмористы перестали подтрунивать над шахматами, Флоренсио Кампоманес и прервал этот безнадежно долгий матч...

Как позднее выяснилось, у неизвестного автора крылатого выражения "долгоиграющий проигрыватель" был предшественник, эстрадный драматург Олег Левицкий. Пятнадцатью годами раньше, после фиаско Ларсена и Тайманова в матчах с Фишером (оба проиграли ему с сухим счетом 0:6), Левицкий придумал такую репризу:

— Я рад, что сегодня в зале собрались большие поклонники искусства. Вы любите музыку и, конечно, интересуетесь музыкальной техникой. А знаете ли вы, какие проигрыватели сейчас самые лучшие?

Зрители приготовились услышать полезную информацию, и тогда конферансье, сделав театральную паузу, продолжил:

— Не знаете? Так я вам скажу: из импортных — Бент Ларсен, а из отечественных — Марк Тайманов!

Евгений Гик "Шахматы. 1000 веселых историй"

https://vokrug-shakhmat.blogspot.com/2018/04/blog-post_24.html

будете сміятися але є така фірма з випуску музичної апаратури Банг і Олафсон.
Дуже співзвучно з Бент Ларсен.
Фірма працює здається з 60х років.
Так званий комбайн стояв у мене на дачі до жовтня.
Але виїхав у напрямок Криму разом з унітазами , телевізорами і аж до шкарпеток, мародьори панімаєтє лі ...

Bang & Olufsen (B&O) (stylized as BANG & OLUFSEN) is a Danish high-end consumer electronics company that designs and manufactures audio products, television sets, and telephones.

Єрґен Бент Ларсен (дан. Jørgen Bent Larsen; 4 березня 1935, Тільстед, Данія — 9 вересня 2010, Буенос-Айрес, Аргентина) — данський шахіст, шаховий журналіст, публіцист і коментатор. Один із найсильніших шахістів світу 1960—1970-х років. Найкращий данський шахіст усіх часів, найуспішніший скандинавський гросмейстер до появи Магнуса Карлсена. Вирізнявся нешаблонною, агресивною та ризикованою грою, заради якої часто відмовлявся від нічиїх.

Міжнародний майстер (1954), гросмейстер (1956). Перший володар «Оскара» (1967) — нагороди найкращому шахістові світу за підсумками року. Наприкінці 1960-х років за численні турнірні успіхи отримав від журналістів прізвисько «турнірний чемпіон світу». Очолював збірну світу під час «Матчу століття»: СРСР — решта світу (1970).

Тільки він і Михайло Таль вигравали по три міжзональні турніри. Ларсен робив це в 1964, 1967 і 1976 роках. Учасник матчів претендентів 1965, 1968, 1971 і 1977 років. Бент Ларсен і Боббі Фішер були єдиними представниками Заходу, які могли в той період успішно боротися з радянською шаховою гегемонією. Після розгрому від Фішера з рахунком 0:6 у півфіналі матчів претендентів 1971 і посереднього виступу в міжзональному турнірі 1973 року спортивні результати данця почали погіршуватися. Після переїзду до Аргентини у 1980-х роках його дедалі рідше запрошували на престижні турніри.

Дотримувався етикету й був взірцем гарних манер за шахівницею. Був доброзичливим, ввічливим і компанійським співрозмовником із гарним почуттям гумору, завжди міг розповісти цікаві історії, проте, за спогадами сучасників, під час відпочинку цінував самотність. Відзначався сором'язливістю і скромністю, хоча жінки вважали його привабливим і цікавим чоловіком. Сучасники відзначали, що в Ларсена легко брати інтерв'ю, бо він сам був журналістом, тому знав, що потрібно для хорошого матеріалу. Іноді журналісти сприймали його як самовпевненого гравця, хоча він просто був впевненим у собі й завдяки високим спортивним результатам об'єктивно розумів, що входить до еліти світових шахів, а до аналізу своїх партій підходив самокритично. Скептично ставився до розпорядку дня. Іноді міг спати до полудня, а потім усю ніч працювати над шахами. Віддавав перевагу сидячому способу життя, не любив прогулянок і відпочинку на свіжому повітрі. Іноді Бент міг довгий час відпускати бороду, на думку шахового дослідника Білла Волла, це означало переможну серію Ларсена. Коли ж серія закінчувалась, він голився.

Перша дружина — Ліззі Фрііс Єнсен. Їх познайомив шахіст Палле Равн 1961 року. Бент і Ліззі одружилися 11 травня 1963 року.

Друга дружина — аргентинська адвокат Лаура Беатріс Бенедіні. Одружилися 1972 (або 1982) року.

Дітей не мав, разом із Лаурою виховував двох дочок від її попереднього шлюбу — Веро і Флору.

Цікавився політикою та класичною музикою. Улюблений музичний гурт — «The Beatles». Серед улюблених телепередач: футбольні та тенісні трансляції. Грав у бридж.

Володів багатьма європейськими мовами. 2005 року писав, що, крім рідної данської, добре володіє англійською, німецькою, шведською та голландською. Також знав норвезьку (букмол), іспанську, російську, французьку, італійську, португальську і сербохорватську.

Відзначався нешаблонним мисленням і незвичайним поєднанням різних стилів гри. Далекоглядний майстер техніки, він грав легко й винахідливо, володів хорошим комбінаційним баченням і своєрідним, глибоким розумінням позиції. Не любив завчених довгих «модних» варіантів, простих позицій і пасивної оборони. Часто експериментував, а давні й добре відомі дебюти застосовував у сучасному трактуванні. Бувало, не прагнув захопити ініціативу чи простір відразу, а економно, спокійно та правильно розвивав фігури із наміром довести свою перевагу в мітельшпілі та ендшпілі, майстром яких був. Данський гросмейстер критикував практику «гросмейстерських нічиїх» і вважав, що якщо у 3 партіях він гратиме на гарантовану нічию, боязко та обережно, то заробить 1½ очка (3 нічиї), а якщо піде на ускладнення та ризикуватиме, то за рахунок свого високого класу дві партії виграє, а одну програє, таким чином отримавши 2 очки.

Кумиром і гравцем, який мав найбільший вплив на формування його стилю, називав Арона Німцовича — одного з найсильніших шахістів світу 1920-х років, який після Першої світової війни жив у Данії. Бент перейняв із його праць глибоке розумінням позиції, прагнення боротися до кінця і сміливо йти на ускладнення позиції. Також серед улюблених гравців минулого виділяв Емануїла Ласкера, а серед сучасників — Михайла Ботвинника, Давида Бронштейна і Михайла Таля. Завдяки оптимізму, вірі в свої сили, у свої позиції, та бажанні боротися за перемогу в кожній партії Ларсена порівнювали з Юхимом Боголюбовим. На питання, хто із сучасників має подібний стиль, Ларсен відповів: «Мабуть, Петросян. Ми вчилися з тієї самої книги — „Моєї системи“ Німцовича. Ми як зведені брати. Однак ми маємо різне бачення позиції, особливо загроз у ній. З одного боку, Петросян ніколи не програвав скільки партій, як я, а з іншого боку — ніколи й не вигравав стільки».

Макс Ейве: «Ларсен вніс суттєво новий елемент у шахи… Він певною мірою стратегічний романтик, він не боїться жодних позиційних ускладнень і виконує безрозсудні трюки, щоби досягти мети».

Тигран Петросян: «Звісно, він не шахіст такого солідного стилю, як багато із провідних радянських гросмейстерів, але може перемогти будь-кого і програти кому завгодно. Це шахіст, якому з огляду на його характер і творчі погляди важко добратися до матчу на першість світу, але його сміливість, конкретний і нешаблонний підхід до позиції не можуть не подобатися всім цінувальникам шахів».

Марк Тайманов: «Серед сучасних видатних шахістів Ларсен, як ніхто інший, залежний від свого настрою. Його творчий стан навіть протягом одного турніру стрибає від натхнення до незрозумілого спаду. Коливання ці визначаються якимись внутрішніми психологічними причинами. Є позиції (і партнери!), які збуджують творчу енергію Ларсена, і тоді талановитий гросмейстер досягає справжніх висот шахового мистецтва. Однак часом його охоплює дивна апатія і його гра змінюється до невпізнання».

Лев Полугаєвський: «Ларсен – шахіст виключно різнобічний. Але найсильнішою стороною його творчості, як на мене, є стратегія. Він нагадує Арона Німцовича з його виключно динамічною грою, підпорядкованою єдиної стратегічної мети ... Ларсен добре знайомий з теорією, уважно стежить за літературою, пам'ятає величезну кількість партій напам'ять. Має цінну спортивну якість — він не боїться поразок. Винятково симпатичний Бент Ларсен і як людина. Великоголовий, світлоокий, світловолосий, він є типовим скандинавом. Зовні дуже спокійний як за дошкою, і у повсякденному житті. Незважаючи на товариськість і привітне поводження з оточуючими, Ларсен любить усамітнення. У Гаврі його часто можна було бачити в ресторані за склянкою вина, заглибленим у власні думки. Будучи широко освіченою і ерудованою людиною, Ларсен володіє багатьма європейськими мовами. До речі Ларсену і його розумна і симпатична дружина. Зважаючи на все, Бент щасливий у сімейному житті, що, безсумнівно, надає йому впевненості у житті».

У 1988 році він програв Deep Thought у чемпіонаті Software Toolworks, ставши першим гросмейстером і на той час гравцем з найвищим рейтингом Ело (2560), якого переміг комп’ютер у турнірній грі. У 1993 році Ларсен виграв матч-відповідь проти суперкомп'ютера Deep Blue в Копенгагені з рахунком 2½–1½.

Незважаючи на похилий вік, Ларсен продовжував грати в турнірах. У 1999 році він посів сьоме місце з 10 на чемпіонаті Данії, але в змаганнях 2000 року він був змушений відмовитися від змагань, оскільки серйозно захворів через набряк, що вимагало операції на мозку. Після цього він зіграв лише кілька турнірів у Буенос-Айресі. Він був 4-м у нокауті Меморіалу Найдорфа 2002 року.

Фінальним турніром Ларсена був Magistral Internacional Ruibal 2008 у Буенос-Айресі. Він показав погану гру і програв усі дев'ять ігор, які зіграв. У квітневому списку ФІДЕ 2009 року його рейтинг Ело становив 2415.

Він помер у Буенос-Айресі у вересні 2010 року. Згідно з інформаційним бюлетенем Англійської шахової федерації, «його здоров'я було поганим протягом деякого часу, і він був практично бездіяльним протягом багатьох років».

Ларсен страждав від діабету і після кількатижневої хвороби помер у Буенос-Айресі 9 вересня 2010 року від крововиливу у мозок. Похований на кладовищі Хардін (вул. Самуеля Морзе, 303; місто Пабло Ноґес, муніципалітет Мальвінас-Аргентінас).

https://en.wikipedia.org/wiki/Bent_Larsen

И нахрена здесь перепечатывать Википедию ???

Powerslave , Iron Maiden (Heavy Metalun)
Унітазів, телевізорів і шкарпеток не жаль, а от Bang and Olufsen дійсно шкода. Дуже сильнa апаратурка, що у вас там на дачі було якщо не секрет? Який комбайн?
І якщо у вас на дачі стояв Бенг і Олафсен, то що у вас стоїть дома?)))