Напередодні сакральних дат для православних, іудеїв, католиків і протестантів - бажаю всім вам миру і добра. Миру - це в першу чергу, але не будь-якою ціною. Він тоді наступить, коли рашистські нелюди залишать українську землю, коли синьо-жовтий прапор знову замайорить над усіма містами й селами Криму і Донбасу, Херсонщини й Запорізької області.
Хочеться мені, щоб мир панував і в наших душах - у кожного, хто заходить на цей сайт чи просто переглянути свіжі футбольні новини, чи поділітися своїми думками про стан рідного динамівського клубу. Бо "Динамо' - наша спільна біль і гордість, це те, що об'єднує всіх нас попри різницю у віці, статках, місці проживання. Мені смішно, коли один блогер пише, що він перестав вболівати за "Динамо" після "шубного" скандалу. Шуби, годинники, факси - ця мішура приходить і йде геть, а команда, яку ми любимо, залишається. І я вірю, що ми побачимо ще справжнє "Динамо", за яке нікому з нас не буде соромно, й не буде кортіти вимикати телевізор у розпалі гри.
Саме любов до моєї команди привела мене на цей сайт. Спершу як читача, а згодом, коли до любові додалася ненависть, несподівано перетворився й на дописувача. Саме ненависть до орків рухала мною, коли я почав вміщувати у своєму блозі фельєтони й гуморески на теми спорту і політики. Я не претендував на лаври сучасного Остапа Вишні чи Ярослава Гашека, мене не спокусувала слава "штатного фельєтоніста" динамівського сайту.
Я пишу... мабуть, тому, що не можу мовчати. Інші блогери, певно, сідають за клавіатуру своїх комп'ютерів теж, бо у них накипіло на серці. Хтось занурюються у славну історію клубу, хтось детально аналізує те, що відбувається з "Динамо" сьогодні.
Ми всі - однодумці, тут, у "Шурика", і дивно,що дехто з дописувачів використовує цю вільну трибуну для навішування ярликів, дрібних покусувань, а часто й справжнісінькіх образ: "Архіваріус", "Совок", "Філітоніст" - далі продовжувати?
Та як кажуть, собака гарчить - караван іде. І мені, як "філітоністу" приємно, що більшість гуморесок і фельєтонів у моїй книжці "Дзю-до і дзю-після", яка щойно вийшла у київському видавництві "АДЕФ", вперше з"явилися якраз на цьому сайті. А на обкладинці книжки зображений путін в кімоно, що летить прямісінько в пекло. Туди йому й дорога!
А вам, мої друзі й однодумці - щастя й здоров'я!
Євген Шрайман