Два Динамо

Ми маємо звичку порівнювати все , щоб зрозуміти що краще та чому. Зовсім недавно на ФБ були розміщені два фото Динамо різних періодів - одно сучасне, друге періода Лобановського десь 1986 року. Точніше навпаки- минуле, а потім сучасне. Але не на це я звернув увагу, а на коментар Володимира Бессонова , у якого запитали, мовлял, хто на вашу думку переміг би у очній дуелі ціх двох команд.

Ви розумієто про що каже Володимир, навіть сьогодні сучасна команда Динамо не має шансів перемогти киян минулих років навіть які вже не бігають ,як колись, але і цього досить щоб "швидку гру" команди Луческу знищити. А на полі мі сьогодні бачимо не дідусів, а зовсім молодих хлопців, але щось не дуже схоже, що вони підготовлені грати в цю гру, навіть скажу більше, сам пан Луческу схоже від реальності перебуває дуже далеко, бо його слова, мовляв Динамо не може перебувати на такому місці в таблиці розцінюю, як знущання над правдою. Може і ще як, бо кияни на четвертому місці не випадково опинились, а саме завдяки тренерському штабу, їх ідей та дій. Думки в гри киян я вже давно не бачу, винавча майстернісь футболістів на рівні початковців, але сумно, що нема бажання казати правду, казки головних рупорів Динамо ми чуємо вже давно, але віри в них немає від слова зовсім.

Вони втішають лише терпіл, бо їх сподівання на краще майбутнє формується в особистій голові,там дуже багато фантазій, а не на діях в клубі та на полі. Ці особи завжди бачать те, що іншим не дано, але роки пролітають, а змін на краще чомусь немає й досі. Балочок багато, обіцянок ще більше, але команда ніяк не покращує гру, а від цього і результати.

Вчора грали з Мінаєм, не маю бажання принижувати цю команду, але шановні прихильники Динамо кияни повинні вигравати демонструючі гру не такого рівня, хоча рахунок був переможний, бо саме кольори Динамівського клубу повинні надихати молодь грати надхненно та віддаючи усі сили. Бо марка клубу з літерою Д не дозволяє всім учасникам на полі та біля нього саме так поводитись . І дуже прикро, що є ще вболівальники, яки задоволені вчорашнью грою. Так, Динамо перемогло, але запитань до гри не стало меньше, бо розумію що станеться коли почнемо грати з більш підготовленою командою де тренер розуміє сучасний футбол не так як видатний містер Луческу.

Не бачу світла в кінці тонеля, темрява є, але навіть маленького вогника в клубі ніяк не запалили і коли це станеться навіть не здогадуюсь. Чому так? Бо весь час чую маячню, дичину всіх осіб яким питання ставлять журналісти, бо на слова гравців ніяк не реагую, вони ж просто ретранслюють та копіюють те, що в команді кожного дня чують, а своєї думки у в них немає й досі. Можливо слова Бессонова стануть витререзующою пигулкою, але не зовсім впевнений, бо не бачу у сучасному Динамо навіть самоповаги до себе, не те що, до клубу, прихильників команди та до історії.