Алекс Фергюсон: 24 роки на "Олд Траффорд"

Вітаю вас шановні уболівальники!

Думаю вам буде цікаво прочитати матеріал з офіційного сайту UEFA.com, присвяченний  Алексу Фергюсону і його кар'єрі в "Манчестер Юнайтед", одночасно згадуючи інших наставників, чиї імена асоціюються у вболівальників з одним клубом.

Згадуючи події фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 1999 року, автор переможного гола Оле-Гуннар Сульшер відзначав, що першим, хто забув про святковий настрій і переключився на думки про майбутні випробування, був наставник "Манчестер Юнайтед" Алекс Фергюсон.

Поки Рой Кін, Девід Бекхем і решта хлопців святкували неймовірну перемогу над "Баварією" Фергюсон розмірковував над тим, як розвинути досягнутий успіх. "Коли перемагаєш у Лізі чемпіонів, саме час організувати справжній бенкет, але першим з вечірки йде тренер. Він трохи розслабиться, але вже наступного ранку думає про новий сезон, - підкреслив Сульшер в інтерв'ю UEFA.com. - Це одна з характерних рис Фергюсона - він ніколи, ніколи не буває повністю задоволеним і завжди думає про завтрашній день".

Гарантувавши собі путівку в 1/8 фіналу поточної кампанії Ліги чемпіонів, "МЮ" має всі шанси завершити рік в ранзі лідера англійської Прем'єр-ліги, а відтак, завдання 68-річного шотландця не змінилися. У неділю Фергюсон встановив новий рекорд перебування на чолі клубу, випередивши Метта Басбі.

Наразі сер Алекс керує "МЮ" протягом 24 років, одного місяця і 15 днів, що на два дні перевершує термін, протягом якого з жовтня 1945-го по січень 1969-го, а також із грудня 1970-го по червень 1971-го з "червоними дияволами" працював Басбі.

За цей час підопічні Фергюсона двічі перемагали у Лізі чемпіонів, завойовували Суперкубок і Кубок УЄФА, 11 раз ставали чемпіонами Англії та вигравали 5 національних кубків. Сульшеру, який тільки починає свою тренерську кар'єру, можна лише позаздрити - найкращого вчителя на цьому непростому поприщу уявити складно. "Вважаю, це питання ентузіазму та бажання постійно досягати максимуму, - відзначив колишній нападник "МЮ". - Крім того, потрібно мати дух переможця".

"Спостерігати за Фергюсоном - одне задоволення. Він ніколи не панікує, якщо щось йде не так. Коли ти програєш декілька матчів, він все одно вірить у своїх гравців, у вибудувану систему, у своїх помічників та власні принципи. Думаю, що це приходить тільки з досвідом", - додав Сульшер.

Після трьох років на чолі резервістів "МЮ" колишній форвард збірної Норвегії у січні 2011 року очолить "Мольде". За його словами, тренерське довголіття і досягнення Фергюсона мають служити зразком для наслідування будь-якому починаючому фахівцю.

Тренери-старожили
За 56 років існування УЄФА історія знала й інші прецеденти тренерської відданості. Наприклад, француз Гі Ру керував "Осером" рекордні 44 роки (1961-2005); Валерій Лобановський віддав чимало років київському "Динамо" (1973-1990 та 1997-2002); Фоппе де Хан майже всю кар'єру присвятив "Херенвену" (1985-2004). Утім, наразі всього кілька фахівців можуть зрівнятися зі знаменитим шотландцем за кількістю років, проведених в одній команді. UEFA.com розповідає про чотирьох тренерів, які відпрацювали на своїй посаді не менше десяти років і продовжують залишатися на передовій.

Ронні Мак-Фолл, "Портадаун" (Північна Ірландія), з 1986 року
Мак-Фолл очолив "Портадаун" 21 грудня 1986 року (за півтора місяці до цього Алекс Фергюсон приступив до роботи з "Манчестер Юнайтед") і став одним із найуспішніших тренерів в історії північноірландського футболу. Мак-Фолл, який виступав за "Данді Юнайтед" на позиції захисника, привів "Портадаун" до чотирьох чемпіонських титулів, перший з яких здобув у 1990-му. Це була безпрецедентна подія, адже провінційний клуб порушив традиційну гегемонію "Лінфілда" й "Гленторана".

Арсен Венгер, "Арсенал" (Англія), з 1996 року
"Який такий Арсен?" - запитували британські таблоїди, коли у вересні 1996 року французький фахівець прибув до Лондона з японського клубу "Нагоя Грампус Ейт". Утім, незабаром скептики замовкли. За 14 років роботи з "канонірами" Венгер тричі вигравав Прем'єр-лігу, чотири рази - Кубок Англії, а також виходив з командою у фінали Ліги чемпіонів та Кубку УЄФА.

Юрій Ходикін, "Динамо" Бендери (Молдова), з 1999 року
Екс-голкіпер разом з "Динамо" пройшов шлях від другого дивізіону до еліти молдавського футболу, де команда виступає з 2005 року. Незважаючи на скромні фінансові ресурси підопічні Ходикіна за підсумками кампанії-2008/09 посіли високе п'яте місце і стали авторами головної сенсації сезону, обігравши в Тирасполі чемпіона країни "Шериф".

Томас Шааф, "Вердер" (Німеччина), з 1999 року
Усе футбольне життя Шаафа пов'язане із "Вердером", в якому він опинився у 1972-му у віці 11 років. У ролі гравця німець двічі вигравав з бременцями чемпіонат країни, а також  перемагав у Кубку кубків-1991/92, а в 1999-му був призначений на посаду головного тренера. Через п'ять років "Вердер" під його керівництвом переміг у бундеслізі, а в сезоні-2008/09 дійшов до фіналу останнього розіграшу Кубку УЄФА, в якому поступився донецькому "Шахтарю".

Варто згадати:
Пабло Корреа ("Нансі", Франція, з 2000 року)
Девід Мойєс ("Евертон", Англія, з 2002 року)
Пекка Люскі ("Марієхамн", Фінляндія, з 2002 року)
Нанне Бергстранн ("Кальмар", Швеція, з 2003 року)

©UEFA.com 1998-2010.