Чекаємо реваншу
Дивлячись вчора перший тайм гри нашої збірної з північномакедонцями, мене не залишало відчуття, що я переглядаю дежавю дворічної давності, що цей матч вже грався, грався в такому самому руслі, а балканці знову нас виносять, як виносили команду Шевченко на першості Європи в 2021 році 17 червня 2021 року.
Памятаєте, як же Аліоскі забив нам гол. Також було пенальті, тільки тоді його привіз Караваєв. Два роки тому також грали і Димитриєвський, і Мусліу, і Адемі, і Барді, і Елмас, і Тарковський (сім гравців грали і тоді, і нині). Та і у нас тоді в другому таймі грало п’ять гравців, що вийшли в вчора старті (Забарний, Матвієнко, Миколенко, Ярмоленко, Степаненко).
Так що відчуття дежавю було стійким, як запах хлорки в публічному місці.
А що ж нині?
А нині знову бездарно зіграв в захисті Тимчик. І якщо з німцями чотири дні назад він виблискував в атаці, то на цей раз успішні дії Тимчика в атаці не можливо було розгледіти навіть в електронний мікроскоп.
Довбик загубився знову. Ярмоленко грав не як Яромоленко, а як втомлений дідусь 70-ти років.
Про Матвієнко й писати нічого не хочеться, тому що кількість повторень написаного все одно на відміну від другого закону діалектики чомусь не переходить в якість гри. Принаймні – нині. Та я не здивуюсь, якщо Микола вийде грати й проти Мальти. Хоч на це місце є Сваток, та й Кривцов здатен там зіграти.
Багато пишуть і кажуть, що Ребров вгадав з замінами. Так, вгадав, але не вгадав зі стартовим складом. Це по – перше.
А по –друге, я скажу мабуть непопулярну річ. Не тільки заміни Реброва перевернули гру. І не були вони основними. Україна виграла в першу чергу тому, що північномакедонці ЗДАЛИ ФІЗИЧНО.
Згадайте, в другому таймі ще хвилин 10-ть вони продовжували нас возити, нібито і не було ніяких замін. Пам’ятаєте як Трайковський з Ашковським залишили в дураках Миколенко з Мудриком на початку другої половини, пам’ятаєте як небезпечно десь на 50-ій хвилині знову бив Елмаз. А наші навіси, простріли (Миколенко, Коноплі) до 60 хвилини йшли в нікуди, в безкінечність.
Та то були останні потуги балканців. Згадайте, чи Ви бачили Аліоскі після 55...60 хвилини. Його не було видно від слова зовсім. А в першому таймі він рвав наш захист, як мій кіт Васька оббиву крісла. І така метаморфоза сталась майже зі всіми гравцями Північної Македонії, а ті що вийшли на заміну, не посилили, а послабили свою команду. Послабили так, що в одному випадку тренер змушений був робити зворотню заміну.
Гол з кутового, першого нашого кутового, здається, який класично виконав Циганков і реалізував Забарний, зламав північномакедонців і морально, і фізично. Цей гол став точкою біфуркації в грі, після якої гра покотилась до перемоги українців.
А після видалення Мусліу, що стало результатом його втоми, через що він вже не міг успішно грати проти свіжого Ванату, переможний гол став лише справою часу.
Мудрик почав феєрити лише тільки після голу Забарного і на фоні втомлених господарів, як на боліді Формули -1, почав втікати від захисників. Хоч здавалось що і Михайло втомився від тої безтолкової біганини в перші 60 хвилин гри. Але залишок цих сил дозволив йому видати майже геніальну передачу на Циганкова для переможного голу.
Малиновський, що вийшов замість нашого капітана, розв’язав руки Судакову, який видав одну з найкращих своїх ігор в збірній (на жаль тільки один тайм, точніше – 30…35 хвилин тайму). Але як же він розумно зіграв в ці хвилини. І якби Циганков забив свій гол після його прекрасної, розумно-дотепної передачі, то на, мою думку Судаков, став би Левом матчу.
Так що знову без фанфарів за цей подвиг. Почекаємо Мальту, яка, як пам’ятаєте, змогла в Києві, шість років назад, в такому ж спекотливому червні принизити команду Шевченко.
Пора брати реванш.
З повагою,
Скіф.
------------------------------------------------------------------------------------
Тезко , вибач , але фол Мусліу це більше фол не через втому(що правильно) , це рефлекторна реакція на нестандартну дію Ваната. Той зіграв проти всіх футбольних законів , що й призвело до 'обурення' з боку македонця.
Його ж пошили у дурні .
Вот тут, собственно, разница между нами и тренерами. Что-то они видят и знаю, что нам не дано. Вот что, непонятно.
Якщо збірна не навчиться це робити на добротному рівні успіхів нам не бачити.
-------------------------------------------------------------------------------------------
Дякую! Для мене цього тексту вистачило.
Це все що варто знати.
Далі буде ліпше?
Добре. Чекаэмо
Я в іншому дописі залишив свій короткий огляд матчу, але тут теж напишу, але більше в формі дискусії.
В цілому згоден з вашою оцінкою, але є нюанси, які я хотів би трохи добавити, чи навпаки - відкорегувати.
А нині знову бездарно зіграв в захисті Тимчик. І якщо з німцями чотири дні назад він виблискував в атаці, то на цей раз успішні дії Тимчика в атаці не можливо було розгледіти навіть в електронний мікроскоп.
----
Ви самі пишете, що Тимчик погано зіграв в АТАЦІ. Для загальної оцінки оборонця ставити загальний мінус за невиразну гру в атаці - ну це таке...
Саме з флангу Тимчика йшло більше половини всіх атак П.Македонії, тому у нього просто не було змоги виконувати додаткові дії крім своїх основних. Це стосується і Ярмоленка. Їх в першому таймі нагрузили обороною дай Боже... І в цілому можна сказати, що вони більш-менш впорались і попри велику кількість атак реальних моментів з їх флангу майже не виникло. Пас, який призвів до пенальти не ніс небезпеки. Гол Елмаса взагалі виявився дивом (останнього разу з цієї точки бив Снайдер на чемпіонаті світу з матчів високого рівня)
Ярмоленко грав не як Яромоленко, а як втомлений дідусь 70-ти років.
-----
див.вище. Ярмола відборовся весь час у важких умовах. Звісно, що з віком фізичних сил стає менше, тому коли сил боротися на такому важкому участку вже не було, його замінили
Довбик загубився знову.
----
У Довбика такий стиль гри. Його може бути не видно 80 хвилин гри, а потім він сам робить результат всієї гри.
Ну і, звичайно, він дуже залежний від пасів. Чиста фантазія: при такої грі, як у другому таймі, він міг би якісно прийняти участь в атаці, особливо в грі головою. Але на його місце випустили Ваната і це точно покращило гру :)
Не тільки заміни Реброва перевернули гру. І не були вони основними. Україна виграла в першу чергу тому, що північномакедонці ЗДАЛИ ФІЗИЧНО.
-----
Матч складається з двох таймів. Тактика матча будується на обидва тайми. Дуже часто траплялося таке, що левову частину матча точила боротьба на кожному клаптику поля, а потім справу робили технарі, які легко розправлялися з втомленими захисниками.
Ну і про "здали фізично" - згадайте матч Ліверпуль-Реал цього року (якщо не бачили - обов"язково перегляньте! На мою думкку, це взагалі найкращий футбольний матч за останні декілька років). Ліверпуль віімнкув просто фантастичний пресинг, і Реалові просто пощастило, що за ці 15-20 хвилин рахунок був всього 0:2. Але що трапилось далі?
Гол з кутового, першого нашого кутового, здається, який класично виконав Циганков і реалізував Забарний, зламав північномакедонців і морально, і фізично. Цей гол став точкою біфуркації в грі
-----
Погоджуюсь цілком! Відправна точка для перемоги. Дуже гарний розіграш кутового, який, на жаль, в Динамо ці гравці не робили...
А після видалення Мусліу, що стало результатом його втоми, через що він вже не міг успішно грати проти свіжого Ванату, переможний гол став лише справою часу.
----
Погоджуюсь щодо визначення цього вилучення як ключової події для перемоги в матчу. Після цього господарі забули про атаки і почали відбиватися, що з врахуванням їх втоми, що посилювалась через те, що кількість гравців стала меншою, майже відкрило шлях до переможного голу.
Я би хотів тільки добавити, що втома не виникає сама по собі (я про це написав вище), а свіжий Ванат тут зробив би більше в конкретному випадку, ніж несвіжий Довбик, тому тут якраз приклад того, як спрацювала заміна. Такий собі варіант шахівниці.
Мудрик почав феєрити лише тільки після голу Забарного і на фоні втомлених господарів
----
Так, погоджусь с Вами. Попри наявність таланту Мудрик є гравцем з дуже вузькою спеціалізацією. Продуктивно він грає проти втомлених захисників не дуже високого тактичного рівня, що і трапилося в даному матчі. Першим тайм він повністю провалив, але в другому він вже отримав можливість втікати від втоммлених захисників, в яких немає хисту тактично перекрити його забігання. Що призвело до другого голу, коли Мудрик встиг оббігти та пхнути м"яча до карного майданчика. Ну а гольовий пас Циганкову - просто шедевральний!!!
Малиновський, що вийшов замість нашого капітана, розв’язав руки Судакову, який видав одну з найкращих своїх ігор в збірній (на жаль тільки один тайм, точніше – 30…35 хвилин тайму).
-----
І тут повністю погоджуюсь з Вами! Судаков цілком провалив перший тайм. Якби у Піхальонка не була травма, то Судаков був би першим кандидатом на заміну. Але вправна заміна Реброва дозволила Судакову відпрацювати свою провалену годину матчу і дуже сильно допомогти вирвати перемогу. Ще один вдалий шахматний хід тренера.
Так що знову без фанфарів за цей подвиг.
---
так які фанфари? П.Македонія - це не Італія. Важкий суперник, але геть не з тих, у яких неможливо виграти в гостях.
Та й до Мальти треба відноситись без скепсису. Зараз навіть футбольні карлики у минулому вміють грати і принаймні завдавати труднощів. Але сподіваюсь, що наш Тренер вирішить це завдання!
З перемогою!
а так - все по ділу.
Згоден. Але вони МУСИЛИ здати, бо відбігати в такому темпі 90 хв можуть хіба англійці та корейці з японцями.
Інша справа, що ми абсолютно не можемо протистояти такому напору. Це стосується і клубів.
Добре, що македонці, не показуючи нічого, крім напору, забили всього два. Солідніші команди розберуть нас на запчастини.
https://football.ua/euro/507533-problemi-iz-visokim-presingom-vikhid-vanata-ta-inshi-taktichni-njuansi-matchu-z-pivnichnoju-makedonijeju.html
Щоправда, це призвело в принципі до нульовки в першому таймі (голи випадкові і геть не відповідали ходу гри, про що я писав у коментах), але це теж результат, бо весь перший тайм вони все-таки стримали наші атаки і нічого не дозволили зробити спереду.
Вони весь там сиділи на наших воротах, а де тонко, там і рветься.
Тим більше, що нашу оборону я б назвав хаотичною. Ніякого порядку в ній не було.
Інша справа, що явно гольових моментів у них було мало, але тут спрацював закон діалектики - перехід кількості в якість.
Те, що наші не мали змоги вибігати в контри - ну так, прихватили, але крім прихвату результатів не було. кількість в такому випадку могла перерости в якість тільки у випадку геть низького класу оборонців, або наприкінці матчу, коли вже втома давалася взнаки просто капітально (як приклад цього - оборона П.Македонії вчора)