Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог
Ставить прогнозы
и выигрывать
Быть участником
фан-зоны
Сьогодні вранці прочитав коментар до свого останнього посту блогера Аs : «Молодим гравцям властива нестабільність, їм потрібен час. Одне те що вони вже нав'язують конкуренцію старожилам великий позитив» і задумався.
То, що автор коментаря написав вірно, ніхто про це не сперечається, це істина, як і двічі по два чотири.
На цьому сайті є кропивничани, колишні кіровоградці, які добре знають, що Кривбас це «чудище обло, озорно, огромно, стозевно і лаяй». Червоні картки в матчах Кривбаса та Зірки були найменшим «облом». Пляшки, як гранати, летіли на поле, майже в кожному поєдинку текла кров і, як апофеоз, ватага вболівальників посеред гри ганялась за арбітром, щоб здати його на мило.
Пам’ятаєте, коли звільнили Шовковського скільки було захоплюючого лементу у багатьох з нас щодо того, що нарешті Динамо буде очищено від старих «пер..нів», які лише заважали розвитку талановитої молоді, а Костюк, як месія, поверне оглоблі клубу від катання м’яча до швидкокрилих гольових атак. Та й сам Костюк щиро говорив про щирий футбол від динамівських канонів: про швидкі атаки флангами, про передачі в карний майданчик, де молоді та талановиті динамівські форварди будуть вантажити голи бочками.
Дивлюсь я на поле (футбольне) та й думку гадаю. Друзі, в що ми граємо? В так званий істинно динамівський футбол по – костюковськи. Тобто в лонгболи на швидкі фланги і в передачу під удар в карний майданчик.
Красиво, як морські бої давно зданих в брухт елегантних парусних бригантин. Та на жаль скінчились ті часи, як би ми цього не бажали.
Не буду розсусолюватись клавіатурою по аркуші в питанні був гол, чи не було. Про цей ребус, точніше, про цей «іранотрамповський» конфлікт – пізніше.
Бо суть не в цьому, точніше - не ньому. Суть в тому, що Карпати шокували киян. Ну не вірили динамівці, що Карпати підуть забивати з першої хвилини.
Слава богу, цей ганебний період збірної скінчився. Здається… Хоч для Реброва це не було ганьбою, як він повідомив світу на післяматчевій прес-конференції. По його словам гра збірної була ганьбою лише для вболівальників.
Ребров, як написав редактор Трибуни, зробив нашу збірну, збірну України імпотентною, нудною посередністю.
Пам’ятаєте?
Пєтька остервеніло строчив з Максим – кулемету по білим за світле майбутнє комунізму, за синій платочок на Анькиних плечах. Раптом кулемет змовк.
— Василю Івановичу, патрони закінчилися!
— Ну й що, Петько! Ти ж комуніст!
І кулемет застрочив з новою силою.
До чого я?
Що сказати про вчорашню гру Динамо з Оболонню?
Не знаю...
Краще побачити. Побачити легендарного, як сказав вчора коментатор, нудьгуючого Безсонова.
Вчора в «битві титанів» офіційно виграло Динамо, а де – факто програв Микола Балакін, двократний найкращий арбітр УПЛ останніх сезонів.
Хоч дивовижного в першому таймі було безліч, як в роулінговському Поттері: і відмінений чистий гол Емерлаху (на мою думку), і призначений ВАРом дійсний пенальті, і непомічений ніким з купи арбітрів борцівський кидок Пономаренком Гуцуляка в своєму карному майданчику під час кутового, здається, і бандинський удар по нозі Емерлаху Біловаром, і неоднозначне падіння Волошина в карному майданчику Полісся.
Вдалось повністю подивитись кубкову баталію киян з козаками з села Петрового і другий тайм насінєводів з соратниками колишнього баскетболіста – прометеївця пана Дубинського.
Чесно кажучи, за всі ці три тайми бачив лише одну футбольну іскринку. Ту, коли гол забивав Піхальонок після майже геніальної передачі Михайленка.
