Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог
Ставить прогнозы
и выигрывать
Быть участником
фан-зоны
Друзі, чому ми програємо грекам, словакам, туркам, кіпріотам, албанцям, яких за часи Лобановського обігрували одною лівою?..
Чому?
Чому вони навчились грати в футбол, а ми ні?
Хто винен: дід Мороз, чи Венера, що не зуміла ввійти в знак Близнюків, чи Саргасове море раптом стало привітним, чи Північна Зірка помінялись місцями з Південним Хрестом?
Скільки вже сказано нашими горе – тренерами і такими ж гравцями після поразок від посередніх клубів і від таких же пересічних другорядних збірних, що: «Всі вже навчились грати в футбол». Із останніх, наприклад, Андрій Ярмоленко стверджував перед першою грою з чехами після поразки від Албанії, що «Зараз усі навчилися грати у футбол – вже нема легких ігор».
Спочатку дві цитати від Реброва.
Перша сказана перед грою з грузинами: «Для мене Ліга націй — це більше підготовка до кваліфікації на ЧС».
Друга – перед грою з чехами: « Я ніколи не говорив, що ми розглядаємо даний турнір виключно як підготовку (до ЧС)».
А тепер скажіть, коли Ребров був більш відвертим в своїх висловлюваннях про турнір Ліги Націй?
Дивився вчора гру киян з Кривбасом і згадася фільм Сідні Поллака 1969 року «They Shoot Horses, Don't They?» ( у нас йшов під назвою «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?»).
До чого я? На киян, особливо, в другому таймі було тяжко і болісно дивитись. Їх загнали, як ті танцюючі пари в фільмі Поллака.
Отже, лівий берег проти правого. Вслід за Маяковським, але перефразуючи його: «Хто там крокує лівою, правою, правою, правою…».
Жарт звичайно, але молодій симпатичній команді з лівого берега ой ще як далеко до зрілої і, навіть, що скривати, овіяною славою команди з правого берегу, хоч вона і переживає нині не кращі часи.
Як ще сто років тому стверджували одесити Ільф з Петровим «Статистика знає все». На сто відсотків і більше я згоден з ними, бо «відомо, скільки і якої їжі з'їдає на рік середній громадянин республіки. Відомо, скільки цей середній громадянин випиває в середньому горілки, з приблизною вказівкою споживаної закуски».
І так, Шовковський виставив на гру з Рухом основний склад, саме той склад, який на мою думку, повинен буде починати гру з Лаціо післязавтра, змінивши його більш ніж наполовину порівнюючи з попередньою грою.
Ротація то ротацією, але ж чи виставить сил грати цим же хлопцям і в Гамбурзі. Це перше питання на яке я не маю відповіді.
Вчора підряд грались дві гри, які хотілось би дивитись, порівнювати і аналізувати. Та виявилось, що обидва матчі назвати грою можливо лише з великим толеруванням.
Шовковський, розуміючи, що Ворскла яка мала відпочинок на день менше, до того ж тайм грала в меншості, буде більш втомлена і маючи попереду дуже тяжкий графік ігор, ризикнув замінити сімох гравців стартового основного складу, що грав з Зорею.
Ніколи не претендував на істину, тому ці нотатки - це лише мої думки і нічого більшого.
Декілька слів про минулий тур.
Сподобались дві гри: Динамо з Зорею і Карпати з Шахтарем. А все інше: туги, туги і розпач від побаченого.
Чесне слово чекав, що Рух буде грати в футбол, а він грав за очко. Винникянам (здається так), що вийшли на поле, в середньому й 22 років ще немає, а ми побачили втомлених життям старуганів, яким вже нічого не потрібно.
Ніколи не був прти ВАРу. За нього кількість помилок арбітрів значно зменшилась. Але якщо ми ним використовуємось, то необхідно щоб нагора арбітри ВАР видавали щось якісніше. Щось розумніше і щось менш сумнівніше.
Памятаєте гол Сікана Лівому Берегу. До сих пір ми не маємо точної уяви, що Сікана був забитий не з офсайду.
