До матчу
Театр, як відомо, починається з гардеробу (а для когось - з буфету). Стадіон же починається з каси. Коли дійде ваша черга, не запитуйте про місця у VIP-ложі. Пам'ятайте, що VIP-клієнти пішки до каси не ходять.
У доісторичні часи на підході до стадіону можна було побачити хлопчаків, які прохали: "Дядечку, проведіть мене на футбол".
Якщо раптом ви зіткнетеся з таким юним вболівальником, нізащо не реагуйте на його благання. Інакше вас можуть звинуватити у педофілії. У крайньому випадку пригостить дитину цукеркою (в ніякому разі не цигаркою) і нехай йде додому дивитися гру по телевізору.Алкоголь на стадіон не пропустять. Отже коли душа вимагає пального, наберіть побільше пляшечок від ліків і наповніть їх рідиною залежно від вашого смаку (й гаманця). Один мій знайомий примудрився проносити щось 40-градусне у ручці парасольки. Коли при вході його запитали: "Навіщо вам парасолька? Адже на небі жодної хмаринки", він із посмішкою відповів: "А якщо треба м'яча відбити. Бо наші нападники не лише по горобцям шпуляють, а і в глядача можуть поцілити".
Під час матчу
Навіть якщо ви і не філолог за фахом, ретельно підбирайте лінгвістичні оберти, коли впевнені, що суддя свистить на користь суперника. Пам'ятайте, що називати арбітра представником загону парнокопитних неетично і політично некоректно, та й борці за права тварин можуть образитися. Коли недружня характеристика людини із свистком все ж вирвалася з ваших вуст, намагайтесь, якщо вдасться, замінити одну чи кілька літер крапками. Наприклад, вислови із словами "баран" чи "козел" на стадіоні слід вимовляти так: суддя - ба-крапка-ан, або арбітр - ко-крапка-ел. Якщо ж усі глядачі заспівають відому пісню про неадекватного президента однієї неадекватної недо-держави, у суперечливому місці можна обійтись без крапок.
У перерві, вирушаючи на пошуки пива, не прохайте сусіда чатувати ваші особисті речі. Повернувшись ви можете не побачити ні сусіда, ні речей. Краще замініть пиво рідиною з пляшечок з-під ліків або з парасольки (дивись Розділ 1).
Якщо ваша команда забила гол, радійте розумно. Не варто стискати в обіймах сусідку зліва. Цілком ймовірно, що з іншого боку сидить її чоловік. Не кидайте в пориві екстазу на футбольне поле свої черевики, картуз або носовик. Ще кілька голів від ваших улюбленців, і вам доведеться додому йти запхнувшись у газету чи афішу. Якщо ви сидите в оточенні фанатів команди-суперника, краще зовсім не радійте. Або пустіть скупу чоловічу сльозу.
Після матчу
Не раджу обговорювати перипетії гри з вболівальником протилежної команди. Краще поділіться враженнями від побаченого вдома з дружиною. І не забудьте принести їй хоч невеличкий подарунок: квіти, коробку цукерок або футбольний м'яч, що випадково залетів на вашу трибуну. Жінка, що згодилася зв'язати свою долю з вболівальником, заслуговує на повагу чи навіть на обожнювання.
Євген Шрайман
"Полковник Фридрих Краус фон Циллергут был редкостный болван. Рассказывая о самых обыденных вещах, он всегда спрашивал, все ли его хорошо поняли, хотя дело шло о примитивнейших понятиях, например: «Вот это, господа, окно. Да вы знаете, что такое окно?» Или: «Дорога, по обеим сторонам которой тянутся канавы, называется шоссе. Да-с, господа. Знаете ли вы, что такое канава? Канава — это выкопанное значительным числом рабочих углубление. Да-с. Копают канавы при помощи кирок. Известно ли вам, что такое кирка?"
Плюс можу поставити, але мінус це для мене моветон
бачу один-два мінусика. Здогадуюсь хто їх ставить, а що поробиш? У нас на сайті ж свобода слова і свобода обливати брудом опонента, знаючи, що в пику за це не отримаєш. Залишаються лише дві опції: банити чи троліти. Оскільки в мене вдома є чималенька колекція сувенірних тролів, я обрав другий варіант.
Що ж стосується моїх ліпших друзяк - підпоручника Джокера і кадета "Здесь": хлопці, я ціную вашу увагу й балдію від вашої писанини, ціна якій, цитуючи пана Паливця - лайно. Ой, вибачаюсь - ла-крапка-но.
А якщо серйозно, порівнювати цю блуданину з Гашеком, "ярозвинувтему", може дійсно тільки людина, яка сама себе назвала Вумною))), бо ніхто і не здогадується, який тут літературний акадємєг пропадає)))
Где её уже давно на чердак или в погреб спрятали, как портрет императора... чтоб на неё "мухи не гадили" :)
Тим більше привід такий знайшовся
Но, увы... как мы с Вами можем легко убедиться что в этом блоге, что в соседних, - клистир сатиры совершенно бессилен и перед творческой импотенцией, и перед старческой деменцией... не говоря уже о врождённом кретинизме, которому - опять таки, увы и ах - покорны все возрасты и континенты.
Поэтому, несмотря ни на какую сатиру, ни на какие "Шванки о парламенте" или недавние "Колобки" - эти персонажи и дальше будут бредить, блудословить и самоудовлетворенно гадить прямо на глазах всех присутствующих, называя все эти свои физиологические процессы недоразвитых умов и слабых организмов "творческим самовыражением"...
Так что, оставим издевательства над замечательным жанром "фельетон" автору этого блога. Куда, собственно, я заглянул только по причине Гашека, мучения которого под тупым пером господина Шраймана были заметны уже с первых строк превью поста в разделе Блоги.
Вобщем, может быть, когда-нибудь однажды, но не факт - я и чиркану еще пару строк в блог о некоторых представителях местного бомонда, но... пока мне вполне хватает уже написанного на эту тему и нескольких строк в комментариях, - походя и между делом, - о том же и тех же.
Что же касается написанного Вами чуть ниже, про "куда здесь ставить плюс? ", то мы с Вами, уверен, можем обойтись и без этих формальностей, верно же? Но и "плюс", конечно же, я поставил! :)
А серьёзно говоря, берегите себя, Андрей, храни вас Бог и Слава ЗСУ!
Очевидно, потому, что только после моих обьяснений "на пальцах для очень Умных писателей", допер наконец-то , что я его и его текст не с Гашеком сравнивал, а с Краусом фон Циллергутом... :))
Вообщем, он также ничего не удаляет, как Аркадьевич - никого не минусует :)...
И, напоследок, - Вы обратили внимание, кого именно он выбрал для нас с Вами в качестве своих "сатирических стрел"? Подпоручика и кадета! Коллега!!! Подпоручика и кадета!!! Для нас с Вами!!! :))))
И это в месте, где в блоге буквально за Стеной сидит зелёный мыслитель, годами дуболомно долдонящий одну и ту же бесхитростную мысль... столь же дуболомно не слышащий других и, при этом, любящий предаться воспоминаниям о том, как ещё "до войны они с директором гимназии" Владимиром-и-Львовичем :) предсказывали "вступление Италии в войну"... :)))
А по другую стенку этого блога, - сидит ежедневно строчащий свои бесчисленные превью, отчёты, обзоры и бог ещё знает какие вздоры... но непременно - с картами, схемами и карта-схемками.. :)))
Творчество Гашека, разумеется, просто кладезь, и в нем можно отыскать параллели и для нас с Вами, но... чтобы это сделать вот так, как это делает автор... :)))... это, в принципе, все, что нужно знать о его Умности и остроумии :)
Хорошего и Мирного Вам уик-энда, коллега.
вкусити, як можна сильніше, і своєю дотепностю похизуватися. Як їх після цього називати?
Доказано практикой.
Этот балабол был уличён и предупреждён, что как только он попадётся мне на глаза на этом сайте- немедленно будет доказательно маркирован как ржавый петух.
На всеобщее обозрение. За свой язык, за который он не отвечает.
"Полковник Фридрих Краус фон Циллергут был редкостный болван. Рассказывая о самых обыденных вещах, он всегда спрашивал, все ли его хорошо поняли, хотя дело шло о примитивнейших понятиях, например: «Вот это, господа, окно. Да вы знаете, что такое окно?» Или: «Дорога, по обеим сторонам которой тянутся канавы, называется шоссе. Да-с, господа. Знаете ли вы, что такое канава? Канава — это выкопанное значительным числом рабочих углубление. Да-с. Копают канавы при помощи кирок. Известно ли вам, что такое кирка?"
Smart (англ.) = Умный
Это - максимум остроумия, на которое сподобился выше по ветке наш гостеприимный Умный автор под влиянием классика мировой сатиры Гашека. Ну, такое себе... сказал бы, наверное, Гашек :)
А я здесь не перестаю убеждаться, что самые смешные "юмористы" - это те, которые смешны именно тогда, когда пытаются говорить совершенно серьёзно. Точнее, даже не пытаются, а уверены, что они говорят совершенно серьёзно. Как в соседнем блоге, в стэнд-ап шоу "У Аркадьевича" :)
Где на футбольном сайте, в день рождения Жоана Гампера, основателя "Барселоны", пост посвящается... Савику Шустеру :)))... связующим звеном которого с мировым футболом является только тощий зад нашего Архивариуса, сидевшего в его присутствии, - ягодица к ягодице - с другим героем того же поста...
Куда там Гамперу! :) Не факт, что даже Гашеку такое в голову пришло бы! :)))