Писав коментар під постом, в якому нам навіщось пропонують ознайомитись з думкою ненависника України Гая. Але випадково видалив той коментар. Тож вирішив повторити його в коротенькому блозі-зверненні до паша Олександра Попова (Шуріка). Отже! Шановний Олександре, Сашко! Гадаю, що можу так звернутись, бо колись ми особисто познайомились на пікніку, і спілкувались на Ти! Відкрийте будь ласка нам правду, в якій залежності Ваш, наш сайт знаходиться у кротів! Чи може Ви маєте якийсь Договір, за умовами якого Ви маєте викладати в Новинах інформацію про все, що повʼязано з нашими заклятими «друзями»? Навіщо ми маємо знайомитись з думкою такого мерзенного персонажу, як цей шмат… Що сталось, що в стрічці новин новин про кротів вже більше ніж про наше Динамо? Ну насправді, це вже зовсім не радує! Буду вдячний Вам, як і більшість відвідувачів, за правдиву відповідь! Гарного дня!
Сорок дев'ять років життя
Ще півроку для того
Щоб усвідомити - я є я
Не треба мені компліментів
Фальші більше не потерплю
І вигляд, що нічого не трапилось
Більше в житті не зроблю
Довга дорога до себе
Як шлях на Голгофу Христа
Важким мій хрест був раніше
Тепер він легкий мов дитя
Не страшно іти на Голгофу
Не страшно нести хреста
Страшно не бути собою
Зраджуючи своє життя
Я хочу бути собою
Не дивлячись в майбуття
Моя дорога до Бога
Стежина моя в буття
Що тут ще не зрозуміло?
Лично я зашёл сюда авторский пост прокомментировать.
Ну всё, я замолкаю, а вы вспоминайте, что хотели написать. Бог в помощь :)
Поздравляю тебя!
А мне вот стихотворение Андрея Бортника понравилось! И да, мне по-человечески приятно, что он написал его, обращаясь ко мне.
И, главное, мне совершенно фиолетово, что думаешь об этом ты и твоя дружная эвкалиптовая компашка :)
Сорок дев'ять років життя
Ще півроку для того
Щоб усвідомити - я є я
Не треба мені компліментів
Фальші більше не потерплю
І вигляд, що нічого не трапилось
Більше в житті не зроблю
Довга дорога до себе
Як шлях на Голгофу Христа
Важким мій хрест був раніше
Тепер він легкий мов дитя
Не страшно іти на Голгофу
Не страшно нести хреста
Страшно не бути собою
Зраджуючи своє життя
Я хочу бути собою
Не дивлячись в майбуття
Моя дорога до Бога
Стежина моя в буття
В мене є декілька віршів. Небагато.
Але це те, до чого я йшов всетжиття. Не думаю, що після такого в мене щось ще народиться.
Правда мені потрібна завжди. Я її не боюсь