Я, Легенда

Якось епічно новий блогерський рік почався, вам не здається? Прям так і бачу вплив святкувань.

Але тут вишенька на торті під'їхала. Я аж не втримався, взявся за клавіатуру. Правда, взявся в підсумку з іншого приводу, але про це пізніше.

Отже. Хто такий цей ваш Карлос Альберто???

Чесно, я трохи прифігів. Навіть не трохи. Так і не згадаєш, хто тут у нас так з розгону в купу залітав))). Ну є звісно персонажі, які постійно це роблять, хобі в них таке, але до тих деревоголових всі вже якось звикли. А тут...

Хоча, з іншого боку, така доля у видатних флангових захисників кожного покоління. Чомусь центральних пам'ятають краще, як на мене. Ну от зробимо експеримент і спробуємо назвати правих беків чемпіонів світу після Карлоса Альберто. Важко? А то. Тут навіть нещодавніх вже не згадаєш без підказки, хто там з Каннаваро справа грав, а хто з Пуйолем. А таких, щоб ще на один щабель з бразильцем поставити. Хоча, з іншого боку, наче не так важко. Хіба хтось не знає Фогтса і Лама? Кафу і Лізаразю? Бергомі и Дзамбротту? Просто за плином часу не відразу й згадаєш, де вони там грали на тому полі. Але за що ж ти так з Карлосом Альберто, кібернетик?))) Та я розумію, що неможливо пам'ятати всіх чемпіонів. Он у крайніх крім Мессі та воротаря, що перчатку на мошонку натягав, і не згадаєш нікого. Але Карлос Альберто...

А тепер власне те, через що взявся за клавіатуру. Містер Грін.

Ну натурально, містер Грін має бути задоволеним собою. Тут же тижня не проходить без присвяти його персоні))). Інша справа, що популярність ця з духанчиком, але він очевидно не засмучується. Так от, Карлос Альберто, як відомо (але не всім) - чемпіон світу. Карлос Альберто, як відомо (але не всім) - забив у фіналі. І цей гол, як відомо (але знову ж таки не всім) - визнаний одним з кращих голів чемпіонатів світу. А тепер подивіться на цей гол.

Який фестиваль швидкості. Яка монструозна роздача пасів на хід. Повна відсутність тюпцювання з м'ячем і недолугих обіграшів без просування вперед. Ніяких передач назад і поперек. А як італійські монстри захисту пресингують! Ну просто перднути не дають, не те що вдихнути. Справжній доеволюційний, ще нікуди не деградувавший футбол))). До речі, містер Грін ніколи не чув про Бускетса і Маскерано, але це не заважає йому "легендарити" в блогерському цеху.

Як думаєте, в реаліях сучасного футболу багато було б шансів у тих бразильців виконати таке та хоча б проти сьогоднішнього Динамо? Хоча ні, на рахунок сьогоднішнього Динамо я трохи перегнув))). Так і уявляю, як сьогоднішні італійці стоять на полі і роздивляються, як повз них ліниво так катають м'яча передачами на три метри.

Виникла підозра, що дід дивиться свої ретровідео на пігулках. Ну а що, вік вам не жарти, ага. А на заспокійливих і не такі швидкості можна роздивитися. Бачив я колись, як парняга під "приходом" не міг тролейбус наздогнати. А той стояв))). От і ми - стебемося та стебемося з містера Гріна. А він просто так бачить. Єкспресіоніст!

Хоча в містера Гріна є відповідь на будь-яку пред'яву. Як він колись авторитетно (ні) визначив - старі відео повільні тому, що сучасна цифрова відеотехніка краде в них кадри))).

Завіса.