Причина і наслідки

Я нічого не пишу останнім часом. Не бачу сенсу, немає бажання та й радіти можна лише локальним результатам, що для Динамо просто образливо, адже добре пам'ятаю і знаю справжню команду, розумію, що нема чого бруднити папір, якщо народ чекає тільки розваг, не хоче вникати та розуміти чому улюблена команда, як поранений лебідь падає, і ніяк не вдається на краще змінити гру, а разом з нею, результати.

Отож , все стало на свої місця в українському футболі . Чемпіон 2023-2024 визначився, володар Кубка скоро теж буде відомий і, як мені здається, ні в кого немає сумнівів, хто їм буде, але розмова не про них, а про наш клуб Динамо. До речі, кияни Кубок теж програли, якщо згадати і цю ганьбу. Те, що ми кілька років спостерігаємо наслідок, причина ж не всім видна, зрозуміла і звідси стільки думок, в яких всі негаразди звалюють на суддів, на, ах, якої людини і на треті сили. Що відбувається в самому клубі Динамо мало кого хвилює, тобто окремі зойки звучать, але на тлі загальної радості їх майже не чути. А сам звір приховався в кабінеті президента колись шановного та відомого клубу. Якщо не здогадались, хто це , повідомляю - це Суркіс Ігор Михайлович. Саме він творець тієї ганьби, що десь років 20 поглинула Динамо та ніяк не відпускає бо вона керована паном Суркісом. Мабуть всі бачили обличчя Григорія Михайловича на матчі у Львові. Воно було дуже сумним, бо сподівання на перемогу Динамо зникли коли він побачив що на поля відбувається , та він теж причетний до цього.

Здавалось, з приходом у клуб Лобановського все стане на свої місця і Динамо стане сильнішим з кожним роком. І не тільки в Україні, а і у Європі. Але на жаль... смерть Лобановського сплутала всі карти власникам клубу і змусила думати, причому не лише про бізнес, а й про футбол. А з останнім щось пішло не так. Рукописи Лобановського виявилися малозрозумілими для сторонніх. Пам'ятаю, як одна людина висловила, що не пошкодує ні сил, ні грошей, щоб його команда стала рівною чи навіть сильнішою за київське Динамо і ми сьогодні це можемо бачити. Так, уболівальникам біло-блакитних це не приносить радості, але за коментарями, що пишуть вони, видно – у всьому вина третіх осіб і тільки. Так, іноді кілька ласкавих слів відпускають на адресу тренера, футболістів і навіть самого президента Динамо, але все це схоже на імітацію осмислення причин, ніж на реальність.

От і сталося те, що й мало статися. Я про гру та результати Динамо. З кожним роком, з кожним новим тренером, з кожним рішенням у клубі команда показники погіршувала і тепер четверте місце в таблиці чемпіонату стало майже нормою, адже пояснення завжди були професійні, а обіцянки все змінити, просто захмарні та солодкими . Але починався новий сезон і, в принципі, нічого не змінювалося. Ні, фасад, тобто зовнішні деталі у клубі, звичайно, підправляли, але далі справа не пішла. Та й як воно могло піти далі, якщо біля керма стоїть людина, яка до ладу не розуміє суть самого футболу. Сидіти поруч із Лобановським не привід вважати, що у футболі все стало зрозумілим.

А як виявилось, сучасний футбол давно перестав бути просто грою, розвагою людей, це тепер бізнес і дуже серйозний. І правила в ньому не всім зрозумілі і навіть якщо вони зрозумілі не кожному вони під силу. Ось тут і схована смерть умовного Кощія. Брати не готові у цьому бізнесі виявити себе з кращого боку. Пам'ятаєте історію з шубами і чим вона ніби закінчилася? Насправді і сьогодні ми до ладу нічого не знаємо про той скандал, що сталося, чому і для чого, тому він не закінчився досі, а продовжує тліти, знищуючи все і вся. Є така наука психологія, вона мало кому зрозуміла, вона навіть невидима, але її вплив та наслідки можуть бути або позитивними, або руйнівними. Все залежить від дій деяких товаришів.Нагадую ще про череду динамівських сердець, які завдяки рішенню президента могли деякий час гратися у тренера з очевидним результатом, але головне питання в цьому, що змусило ІМС це робити. Що??

Бачив, що, ах , яка людина теж міняла тренерів, але шукала свого і знайшла. Я про Луческу. Саме з ним Шахтар і почав сходження, бо філософія румуна повністю збіглася з духом гірницьким. А коли Луческу перестав приносити користь його легко позбулися. І це нормально, бо команда повинна поліпшувати свої показники. Але тут диво сталося, його підібрав молодший і призначив тренером "Динамо". Що далі було всім відомо, хоча якщо подумати, і застосувати психологію, то той чемпіонський титул Динамо стає легко з'ясовним, а ось подальше показало, то це був невірний крок, якщо навіть не катастрофічний для команди, яка ніколи не грали у тримання м'яча та її гравці не могли зростати, граючі в такий дивний для них та динамівський футбол.

Навіть сьогодні вплив ідей Луческу на гравців не зник зовсім, позначається м'язова пам'ять, особливо в лінії атаці, бо гравці не навчені грати в іншій футбол і не знають як подолати сучасні захисні вали . Можливо щось зміниться у майбутньому на краще, але це тільки сподівання. А тепер хочеться поговорити про менеджмент клубу «Динамо». Сказати, що в клубі зосереджені найкращі менеджери, буде справжнім сарказмом, хоча від цього сумно, бо наші закляті друзі в цьому давно переплюнули киян. Але тут ще старий Луческу почав з"явлатись у Києвї та відвідувати команду Динамо. Для чого і що за цим стоїть, знає лише президент, але він мовчить чи відрікається. Дивлюся на клубний склад Шахтаря і не перестаю дивуватися - всі досить молоді, багато іноземців, що на тлі пенсіонерів Динамо виглядає якось дивно, але тут зрозуміло - футбол це великий бізнес, а не притулок колишніх і старих. А в Динамо ніяк не зрозуміють це.

Ну і наостанок про зв'язок клубу та вболівальників. Цей зв'язок у Динамо не витримує жодної критики та претензії тут знову до ІМС. Нашим заклятим друзям не западло опуститься вниз і вболівальника вважати частиною футболу, а в Динамо на шанувальників команди в кращому разі не звертають уваги, а цікавитися їхньою думкою немає бажання. Не знаю, чи бачили, як вболівальники гірників підтримували в останньому матчі з Динамо-ю-19 своїх, але я ж розумію, що це не випадково, а робота клубу в цьому напрямку , і відсутність такої в нашому клубі.

Ну і зовсім на останнок про спілкування з уболівальниками, пресою та громадськістю. Мені вже набридло чути відверту брехню, тим більше ніякими солодкими обіцянками, поясненнями невдач не замінити результати команди. А ми борсаємось у суцільній брехні, якою пояснюють невдачі команди, обіцяють світле майбутнє, але на цьому все. . Сумно дивитись, як шанувальники Динамо не бачать очевидних причин падіння клубу і все конспірологічні теорії розробляють, мовляв, треті сили не дозволяють команді вигравати і все спонсорує , ах, яка людина, а судді- сволота... Невже щось змінилось після чергової невдачі?Так ото ж!!