На підтримку Зеленки

Не буду розказувати, який я вболівальник зі стажем :-)

Почав у 1976-му, закінчив у 1998-99-му.

Як на мене чоловік, який себе іменує Зеленкою (хоча це не вірно, є ж у нього людське ім'я) пише вірні речі.

Після того "Динамо" дивитись на "сучасний" футбол, де все зав'язано виключно на гроші й "піар" без нудьги практично неможливо.

Я добре пам'ятаю фінал ЧС 1978 року Аргентина-Голандія. А якби Ренсенбрінка останній (чи передостанній хвилині основного часу) на пару сантиметрів від штанги ?

То тоді б за логікою опонентів Зеленки (вибачте за те, що зву людину старшу від мене, кличкою) Голандія мала б більше аргументів у історії ? НЕ клас аргентинців вирішив (я сам з тих пір вболівальник збірної Аргентини).

Виділялись на загальному фоні там не так багато гравців:

1. Маріо Кемпес (який і тягнув півфінальну групу й фінал на собі, продираючись як кінь (в хорошому смилі) через захист),

2. Пасарела.

3.Арділес.

Я себе не позіціоную як знавець футбола, я просто глядач, який оцінює за критерієм "подобається" - "не подобається". Так от: той футбол мені подобався, бо там був футбол, думка, швидкість, техніка. Емоції були щирі, а не з дешевої пантоміми, як зараз. Захисники захищались в рамках правил, не хапали за футболку й не кидали через стегно атакуючого суперника, а тоді дивились на арбітра невинними очима Альхена Яковича з "12 стільців". Зараз таких, як Фєдя Черенков, затоптали б вже в першому матчі. Намертво. А в мене двоє друзів, які саме з-за таких , як він вболівали за "Спартак", хоча обидва вчились в Києві, а один родом з міста за 30 км від Києва. І це в часи Лобановського.

Вітм, для чого я тут пишу ? На цьому сайті треба виконувати декілька аксіом:

1. Лобановський краще всіх.
2. "И во сне, и наяву за "Динамо" пасть порву".

Мій однодумець правий: гроші вбили футбол. Зараз часи не митців на футбольному полі й коментаторів-артистів, таких, як Коте Махарадзе, а шоуменів типу Роналду (хоча він - технічний футболіст), чемпіонів світу зі статистики та сум в контрактах, збірних світу типу "Реалу" й коментаторів-балаболів (останнє вже майже 30 років).

P.S. Я - не найрозумніший, я "мовчазна більшість" (термін з арсеналу Річарда Ніксона).