Головними футбольними темами першого осіннього тижня в Україні стали виступи збірних. Національна команда стартувала в черговому розіграші Ліги націй із несподіваної поразки, натомість «молодіжка» продовжила впевнену ходу відбірною стежкою континентальної першості.
АЛБАНСЬКИЙ УРОК
На старті нового розіграшу Ліги націй зафіксовано одразу декілька доволі несподіваних результатів, а інколи й просто сенсаційних.
Зокрема, збірна Франції – здавалося б, фаворит турніру будь-якого рівня, – приймаючи вдома команду Італії, яка ще в липні зазнала фіаско на фіналі європейській першості, поступилася з рахунком 1:3. Іще безпораднішою виявилася поразка Чехії на полі збірної Грузії – 1:4. Чинні чемпіони Старого Світу іспанці не змогли подолати спротив Сербії – 0:0, а норвежці так само втратили очки в Казахстані (також 0:0)…
Отже, у багатьох провідних футбольних країнах до Ліги націй ставляться не надто серйозно – як до такого собі замінника товариських матчів.
Настрій української збірної має бути докорінно іншим. Для нас це – реальний шлях на великі змагання. Саме через Лігу націй «синьо-жовті» пробилися на Євро-2024. Нова перспектива – путівка на світову першість-2026, тож відношення національної команди до поточного розіграшу має бути конче відповідальним.
Таким, якщо стисло, був лейтмотив виступів головного тренера Сергія Реброва напередодні початку нової відбірної кампанії. Ці запевнення супроводжувалися коментарями в пресі. На кшталт того, що опублікував сайт Хsport.ua.
«Якщо великими командами Ліга націй сприймається як другосортний турнір та можливість для експериментів, у нашому випадку все зовсім інакше, – наголошував журналіст Михайло Цирук. – Україні цей турнір потрібен одразу з двох причин. Перша та головна – через нього можна потрапити на чемпіонат світу. Друга – необхідність показати реакцію на провалений чемпіонат Європи. Після розчарування на континентальній першості в Німеччині люди хотітимуть результату, який покаже, що останнє місце у групі було випадковістю, а наша команда все ще гаразд» (Хsport.ua, 2.09.24).
На думку редакції, важливим цей турнір має бути й особисто для Реброва, під чиїм керівництвом «команда практично ніколи не вигравала з позиції сили. Тут же суперники дозволяють: Албанія, Чехія та Грузія – з розряду тих, кого можна й потрібно перемагати...»
Суботня поразка від Албанії (1:2), звісно ж, значною мірою здивувала авторів подібних дописів і, напевне, більшість уболівальників.
«Просто не було тієї соломинки, за яку можна було б схопитись у пошуках позитивних моментів», – небезпідставно бідкається Football.ua (8.09.24).
Якщо в більшості випадків, важко починаючи гру, після перерви «синьо-жовті» налагоджували ситуацію, цього разу все, на жаль, завершилося не на нашу користь, навіть попри ефектний результативний удар Коноплі на самому початку другого тайму.
На жаль, забитий гол занадто заспокоїв наших гравців, які доволі швидко дозволили супернику відігратися, а потім і повести в рахунку. Надалі перебороти албанців, що упіймали свою гру та кураж, уже не вдалося.
«За іменами основних гравців, за іменами резервних, що вийшли на підсилення, ця збірна повинна значно, значно притомніше виглядати в компоненті контролю м’яча, – пише Footboom1.com (08.09.24). – Справа не в рахунку – несподіванки різні бувають. Але не цього разу – албанці змістовних комбінацій протягом двох таймів «нарізали» більше за господарів».
За певними ключовими статистичними показниками (володіння м’ячем, передачі) українці перевершили опонента. Однак, скажімо, за ударами в площину – п’ять проти трьох на користь саме албанців...
Оглядачі відзначають значну різницю в тонусі гравців «Динамо» (за чиїми плечима досить якісний єврокубковий відбір) і решти збірників – «гірників» і легіонерів. Наголошують на недостатній ефективності в атаці, безпосередньо перед чужими воротами, та в обороні під час розіграшу суперником стандартних положень. Відмовляються приймати як виправдання відсутність травмованих Довбика, Мудрика та Попова.
Звісно, специфіка роботи тренера збірної ускладнює роботу над помилками в колективі, який збирається разом епізодично. Але ж, як зазначають оглядачі, Ребров не вдається до кадрових революцій, під його орудою – добре знайомі наставникові та один одному виконавці, що мало б посприяти зіграності.
«Українцям бракувало руху між лініями. Албанці закрились у середньому блоці, а їхні суперники стерильно перекочували м’яч узад-поперек», – констатує Олекса Бик (Football24.ua, 8.09.24).
В унісон йому пише й колега з Ua-football.com Владислав Личик: «Українцям відверто не вистачало чіткої структури при побудові своїх атак. До останньої третини поля номінальних гостей підопічні Реброва доходили, однак далі все збивалось на хаотичні подачі та верхові закидання…» (7.09.24).
Доводиться визнавати, що в матчі з Албанією наша команда чомусь дозволила супернику нав’язати собі його улюблену модель гри з великою кількістю стиків та верхових дуелей, тоді як козирі збірної України – тактичний розум і швидкості – цього разу так і залишилися незадіяними.
Нескладо передбачити, що саме ця обставина і здивувала багатьох глядачів гри проти албанців.
Адже Сергій Ребров і його гравці добре розуміють, у яких реаліях їм доводиться захищати честь держави, втягнутої в криваву війну. Практично кожен із «синьо-жовтих» не забуває в спілкуванні з пресою відзначити цей момент – як зовсім не зайвий стимул викладатися на полі до останку. Усі вони мають усвідомлювати й власну відповідальність, користуючись кредитом довіри з боку вболівальників.
«Ми маємо віру в збірну, віримо в її потенціал та взаємозв’язок між футболістами. Ми чекаємо також на характер від усіх у таборі – і від гравців, і від тренера. Україна потребує, щоб Ребров перебудував застарілі формати й почав створювати сучасну команду, – закликав іще напередодні матчу з Албанією Артем Россінський (News.obozrevatel.com, 6.09.24). – Зараз нам хочеться зрозуміти логіку виклику футболістів, якою буде мотивація на Лігу націй і чи буде вона для України як головний турнір осені чи просто як офіційні тренування?»
Задля переконливих відповідей у збірної України є попереду ще щонайменше п’ять матчів. Тож не слід занадто драматизувати ситуацію. Найближчий іспит – вже у вівторок.
Подивимось, як зреагує команда на прикру, але зовсім не фатальну невдачу. На фіналі Євро у Німеччині вона на характері переграла словаків. Зараз на неї очікує не менш складне протистояння з чехами, які, в свою чергу, отримали ще болісніший ляпас у Грузії…
СТОВІДСОТКОВА «МОЛОДІЖКА»
Якщо перша збірна тільки стартувала в новій кампанії, то молодіжна команда – повернулася до змагань, які розпочала з максимальним здобутком у шести попередніх поєдинках. Суперником у сьомій грі була Сербія, що на старті вважалася одним із безпосередніх наших конкурентів у боротьбі за путівку на Євро. Втім, розтринькавши купу очок, балканці загнали себе у скрутне становище: аби сподіватися бодай на друге місце в групі, їм треба було обов’язково перемагати «синьо-жовтих».
«Сербія – сильна команда, вона намагатиметься зробити все можливе, щоб досягти потрібного результату, – зазначив напередодні матчу головний тренер української дружини Унаї Мельгоса (Uaf.ua, 05.09.24). – Я очікую сильного суперника, з яким нам буде непросто... Такі матчі важливі для розвитку кар’єри гравців».
Підготовка до зустрічі в гостинній Ризі для українців ускладнювалася не лише тим, що команда востаннє збиралася разом півроку тому. Багато хто з виконавців збірної U21, по суті, не мав повноцінного відпочинку влітку, захищаючи кольори держави на Олімпіаді у Франції. Дехто, як-от Бражко – капітан і безсумнівний лідер «молодіжки», вже затребуваний штабом Сергія Реброва. Проте й опоненти без кадрових проблем не обійшлися. Точніше, затіяли перебудову в розпалі кваліфікації, докорінно оновивши склад.
Незважаючи на це, саме серби відкрили рахунок уже на 7-й хвилині.
«Приводом для цього став відскок, бо ударом це не назвати, від Баждара, який стояв перед воротарем під час удару головою від Серафимовича на завершення подачі кутового з правого флангу. Очевидно, що в офсайді, але італійські арбітри на чолі з Сімоне Соццею звикли працювати виключно з VAR у Серії A, тож на такі «дрібниці» вже самостійно уваги не звертають», – іронізує щодо сумнівного рішення арбітра зарахувати гол Football.ua (06.09.24).
Українці відповіли активною грою на половині поля суперника, реалізуючи значну ігрову й територіальну перевагу, намагаючись пробити щільну оборону. Як зазначають аналітики, важливо, що наші юнаки не відійшли від тренерського плану, не збилися на індивідуальні дії – демонстрували колективну гру, нав’язували опонентові свої умови по всьому периметру поля, подеколи вдавалися до нестандартних дій. Однією з таких і став довжелезний пас Батагова за спини захисникам, на Волошина. Останній невідпорно пробив у нижній кут – 1:1.
«Цей гол додав нашим хлопцям упевненості у власних силах, вони могли навіть виходити вперед, але удар Волошина з-за меж штрафної у стрибку парирував Лієскич», – згадує завершення першого тайму Владислав Пригода, автор Ua-football.com (6.09.24).
Київський динамівець став безпосереднім учасником і наступного гольового епізоду, що приніс нам вирішальне взяття воріт.
«На 56-й хвилині Квасниця продерся з м’ячем до штрафного, віддав на Волошина, Назар пробив, але голкіпер відбив перед собою. Квасниця був першим на добиванні, але у боротьбі опинився на газоні – арбітр призначив пенальті. Ярмолюк з позначки вивів Україну вперед», – фіксує Олег Василишин обставини сьомої поспіль перемоги нашої збірної (Football24.ua, 6.09.24).
Отже, здобувши чергові три очки, команда Мельгоси гарантувала собі щонайменше участь у плей-оф. Того ж вечора єдиний уже конкурент «синьо-жовтих» – збірна Англії – несподівано не змогла переграти північних ірландців (0:0). Це серйозно підвищило шанси українців на заповітну пряму путівку. Для її здобуття за підсумками групового етапу нашим співвітчизникам необхідно або посісти перше місце, або потрапити до трійки найкращих других команд.
У фінальній частині Євро-2025 виступатимуть 16 збірних: Словаччина, дев’ять переможців груп, три найкращі команди серед володарів других позицій і троє переможців плей-оф.
ДИНАМІВСЬКІ ГОРИЗОНТИ
Нову сторінку перегорнула також юнацька збірна України U-18/19 (футболісти не старші 2006 року народження), що вперше цього сезону зібралася для спільної роботи. Команді Дмитра Михайленка в листопаді виступати у кваліфікаційному раунді Євро-2025, чому передуватимуть тренувальні збори. У рамках чинного, швейцарського, заплановані два спаринги зі збірною господарів. Перший приніс нічию – 2:2.
«Для нашого тренерського штабу це знайомство з командою, – розповів наставник у спілкуванні з офіційним сайтом УАФ. – Багатьох із цих хлопців я взагалі знаю лише за відеоматеріалами. Тож роботи дуже багато... Хотів би, щоб це був максимально наближений до основного склад. Не хочеться гаяти час. Думаю, та селекція, яку ми провели, дозволяє сподіватися, що це буде щонайменше кістяк команди на листопад» (Uaf.ua, 4.09.24).
Вочевидь, одним із базових клубів цієї збірної (втім, як і для решти національних команд) буде київське «Динамо», чинний чемпіон України. На тижні «біло-сині» дізналися суперників на Шляху чемпіонів у Юнацькій лізі УЄФА-2024/25. Першим опонентом підопічних Ігоря Костюка стане переможець пари «Лінкольн Ред Імпс» (Гібралтар) – «Марибор» (Словенія). В разі успіху на киян очікує зустріч із найсильнішим представником квартету: «Биліс» (Албанія) – «2 Корріку» (Косово) / «ЮСД» (Ірландія) – «Стьярнан» (Ісландія).
«Фаворитом у своїй парі є «Марибор», – прокоментував результати жеребу І.Костюк (Fcdynamo.com, 3.09.24). – Це добротна команда, вона вирізняється силовими якостями, крім того, колектив є постачальником кваліфікованих гравців до Європи. Тому, думаю, буде дуже цікаво.
Звісно, це міжнародний досвід, «Динамо» представляє країну на міжнародній арені. Ми задали високу планку своїми виступами у попередніх сезонах Юнацької ліги УЄФА, тому до нас ставляться дуже уважно. Для гравців виступи на міжнародній арені – це місце, де вони здобувають європейський досвід, щоб удосконалювати свою майстерність».
Після жеребкування Ліги Європи вимальовуються й найближчі міжнародні перспективи головної динамівської команди. Зокрема, офіційно підтверджено, що домашні поєдинки континентального турніру підопічні Олександра Шовковського проводитимуть у німецькому Гамбургу. Цією інформацією серед іншого поділився президент «Динамо» Ігор Суркіс, чиє інтерв’ю YouTube-каналу «ПРОФУТБОЛ Digital» ретрансльоване ЗМІ в майже сотні матеріалів, а сам сюжет набрав на ресурсі понад 30 тисяч переглядів.
«Вісім матчів, вісім виїздів, та ще й зимою фактично не буде ні відпустки, ні підготовки, – окреслив Ігор Михайлович порядок денний «Динамо» на найближчі місяці. – Ми аж у січні граємо останній матч основного етапу Ліги Європи, а потім повинні дати хлопцям два-три тижні максимум на відпочинок. І тільки після цього можна буде готуватися до другої половини сезону. Це експеримент для нас. Сподіватимемося, він буде вдалим».
Динамівський президент досить високо оцінив як тренерську роботу О.Шовковського, так і ставлення гравців до літніх єврокубкових матчів. На його думку, команда анітрохи не менше за австрійський «Зальцбург» заслуговувала путівки в Лігу чемпіонів, але – не пощастило.
«Тепер намагатимемося гідно виступити в Лізі Європи, – зазначив І.Суркіс. – Цей турнір за складом учасників мало чим поступається Лізі чемпіонів... Ці матчі покажуть, на що ми здатні, які позиції ще потрібно підсилювати.
«Динамо» (Київ) представляє країну, й поки ми це робимо гідно. Нам потрібні класні гравці. Колись ми могли запрошувати таких виконавців з-за кордону. Ви ж пам’ятаєте Беланду, Ленса. Ці хлопці були дуже гарні, вони складали конкуренцію нашим українським виконавцям. Але сьогодні у нас українська команда, молода команда» (Fcdynamo.com, Footclub.com.ua, Pressing.net.ua, Dynamo.kiev.ua, Dynamomania.com, Sport.ua, Football.ua, Ua-football.com, Football24.ua, Хsport.ua, Footboom1.com, Ua.tribuna.com та ін., 2.09.24).
Між тим наступним трансфером «Динамо» стало придбання саме легіонера. Причому перехід із «Зорі» панамського форварда Едуардо Герреро (контракт укладений до літа 2029 року) можна сприймати як безсумнівний ринковий успіх столичного колективу.
По-перше, на ефективного нападника претендували не тільки донецький «Шахтар», головний внутрішній конкурент киян, а й сербські «Црвена Звезда» та «Партизан», угорський «Ференцварош», деякі турецькі клуби. По-друге, викладений черговий вагомий аргумент на користь тенденцій системного розвитку колективу (незалежно від потрапляння в Лігу чемпіонів). І, по-третє, це поглиблення складу команди, в якій закриваються проблемні тактичні позиції.
«Браян Себальйос прийшов у центр захисту, хоч і не грає поки через несамовитий прогрес Тараса Михавка, але кількісно захист отримав ще одну опцію для виходу в старті, – аналізує літню трансферну кампанію «Динамо» Олександр Сажко (Ua.tribuna.com, 5.09.24). – Олександр Піхальонок суттєво підсилив центр поля, а Валентин Рубчинський ще більше додав варіативності та перспективи, як і повернення з оренди Миколи Михайленка.
Іще один гравець молодіжної збірної України Максим Брагару став бекапом Андрія Ярмоленка, який не може грати весь матч. Та завершальний акорд –прихід Едуардо Герреро, який не дасть розслабитися Ванату та суттєво додасть глибини складу».
Це трансферне вікно вже стало для «Динамо» одним із найкращих за багато років – резюмує автор. Наразі обойма Шовковського виглядає дійсно потужною, без слабких місць, принаймні на рівні УПЛ: «Динамо» має як мінімум двох, а то й трьох гравців на кожну позицію.
«Динамо» не стало винаходити велосипед, а просто почало підписувати найкращих гравців в УПЛ, за виключенням тих, які грають в «Шахтарі», – віддає належне менеджменту клубу Сергій Тищенко (Sport.ua, 5.09.24). – Олександр Піхальонок був лідером «Дніпра-1». Валентин Рубчинський вважається головним українським талантом поза нашими грандами. Максим Брагару – головний талант «Чорноморця» та гравець молодіжної збірної України двох останніх скликань. Едуардо Герреро – один із найкращих форвардів УПЛ. Всі ці гравці адаптовані до українського футболу, життя в країні та готові грати відразу. Не потрібно переплачувати за те, щоб вони їхали грати в Україну. За такі гроші не купити гравця такого ж рівня закордоном».
Для Герреро, першого уродженця Панами у складі київського колективу, це, безперечно, широкий крок уперед в кар’єрі. В першому інтерв’ю нападник сказав, що дуже щасливий приєднатися до «біло-синіх», що відчуває гордість і з нетерпінням чекає виходу на поле в новій формі.
«Найсильніший гравець чемпіонату, на мій погляд, поза межами «Динамо»/«Шахтаря», – так охарактеризував виконавця журналіст Володимир Звєров. – Гравець, який, за належного ставлення до роботи, може «на колінах» обігрувати багатьох суперників у внутрішніх змаганнях. Який дуже старався у Лізі Конференцій, щоб бути поміченим Європою... Він може забивати дуже багато на рівні УПЛ і достатньо на рівні Ліги Європи. Сам може організувати гол, і не один... Коротше, «Динамо» вирвало реально сильного гравця» (Dynamomania.com, 4.09.24).
75:0 НА КОРИСТЬ ФУТБОЛУ
Успішна «гра» динамівського менеджменту – синергія багатьох клубних ланок. Є в ній і внесок Григорія Суркіса, котрий, власне, свого часу й заклав основу успішної футбольної бізнес-моделі, обіймаючи посаду президента клубу. Наразі Григорій Михайлович бере активну участь у житті колективу. І його ювілей став святом не тільки для «Динамо», а для всього українського футболу.
«Пишаємося тим, що Ви – справжній динамівець, і літера «Д» викарбувана у вашому серці», – це твердження – один із основних мотивів у вітальному меседжі київського клубу.
«Довгі роки Ви вірою і правдою служите українському та європейському футболу. У розвитку, становленні та прогресі київського «Динамо» та всього українського футболу Ви є фундаментальною постаттю, адже відіграли та продовжуєте відігравати у них надзвичайно важливу роль. Ваше ім’я великими літерами вписане в сучасну історію гри номер один у незалежній Україні», – йдеться також у привітанні, підписаному президентом «Динамо» Ігорем Суркісом, наставником головної команди Олександром Шовковським і капітаном команди Віталієм Буяльським (Fcdynamo.com, Footclub.com.ua, Pressing.net.ua, Dynamo.kiev.ua, Dynamomania.com, Football.ua, Ua-football.com та ін., 4.09.24,).
Багатогранність впливу Г.Суркіса на розвиток вітчизняного футболу підкреслили колеги з Прем’єр-ліги.
«Як перший президент Професійної футбольної ліги України та очільник Федерації футболу України, Ви заклали фундамент для професійного футболу в нашій країні. Завдяки Вашому лідерству Україна здобула право на проведення Євро-2012, що стало знаковою подією для всієї країни. Ваш професіоналізм не залишився без уваги ФІФА й УЄФА, де багато років Ви обіймали керівні ролі, сім із яких провели на посаді Віце-президента УЄФА, відстоюючи інтереси України» (Upl.ua, 4.09.24).
У абсолютно всіх вітаннях на адресу ювіляра згадується його роль у виграші Україною та Польщею права прийняти фінальний турнір Євро-2012.
«Два найбільші досягнення Г.М.Суркіса в ФФУ – здобуття Україною разом із Польщею статусу країн-господарів Євро-2012 та зразкове проведення турніру, а також перший в історії вихід збірної України на фінальний турнір чемпіонату світу, причому відразу ж у чвертьфінал 2006 року, – це вже поздоровлення від Всеукраїнського об’єднання футбольних тренерів. – На всіх рівнях – від національної збірної, до молодіжної, юнацької, студентської і так далі – наші збірні мали досягнення міжнародного рівня» (Uafc.org.ua, 4.09.24).
Вищий міжнародний рівень салютував почесному члену УЄФА листами двох президентів – Джанні Інфантіно та Александера Чеферіна.
«Мої найкращі побажання у цей особливий день, – ідеться в посланні глави ФІФА. – Відзначаючи Ваш день народження, ми хочемо подякувати Вам за внесок у розвиток та популяризацію спорту, який поєднує нас усіх, футболу» (Dynamo.kiev.ua, Pressing.net.ua, Footclub.com.ua, Fcdynamo.com та ін., 5.09.24).
«Бажаю вам міцного здоров’я та сил, щоб набути стійкості та залишатися оптимістом у ці важкі для України часи, – зичить А.Чеферін. – Знаючи Вашу чудову енергію та непохитний дух, не сумніваюся, що Ви досягнете успіху в усіх своїх планах і залишитеся джерелом натхнення та надії для всіх, хто вас знає. Мої думки з вами та вашою країною – хай світ і світлі дні незабаром запанують для всіх» (Dynamo.kiev.ua, Pressing.net.ua, Footclub.com.ua, Fcdynamo.com та ін., 5.09.24).
На щастя, знаний у футбольному світі функціонер залишається в строю, надихаючи своїм прикладом, мотивуючи молодих колег, ділячись досвідом і загалом працюючи на міжнародний імідж України.