Наш суперник: збірна Грузії

Збірна Грузії

Збірна Грузії завжди славилася талантами але результатів не показувала. І ось зараз відбувся просто прорив. Вихід на ЧЄ можна було списати на регламент ( хоча обіграли ж Грецію в плей офф) та потрапляння до 1/8 фіналу ЧЄ - це дійсно успіх. І схоже кураж триває.

Орієнтовний склад

Воротар

Гіоргі МАМАРДАШВІЛІ.

Такого якісного голкіпера у Грузії ще не було. Основний воротар «Валенсії» вже 4 сезон. Наступник Алісона в «Ліверпулі» в майбутньому. Фактура, спокій - його чесноти

Захисники

Гурам КАШИЯ. 37 років. Слован Братіслава

Грузини грають в три центральних захисники. Гурам чимало зіграв на непоганому рівні. Вісім років у «Вітессі». Потім думали всі що поїхав закінчувати кар'єру в МЛС. Аж тут повернення! Разом зі «Слованом» вдалося дебютувати в ЛЧ! Та й в збірній він не замінний. Від дзвінка до дзвінка відіграв всі матчі на ЄВРО.

Лаша ДВАЛІ. 29 років. Апоел

Цього хлопця Ребров знає ще по «Ференцварошу». Тоді він також дебютував в основному раунді ЛЧ. Та й зараз на Кіпрі постійно має гарну практику в єврокубках.

Отар КАКАБАДЗЕ. 29 років. Краковія

А це третій постійний центрбек. Лише у Польщі почав грати стабільно. І то лише у скромній «Краковїї». Щоправда новий сезон команда з Кракова розпочала на ура і йде в трійці лідерів. Какабадзе любить багато фолити. Тому варто тиснути саме на нього.

Півзахисники

Георгій ЦІТАЇШВІЛІ. 23 роки. Гранада

Наш хлопець. Чемпіон світу U-20 за збірну України. В «Динамо» програв конкуренцію і почав їздити по орендах. Зараз опинився в Сегунді. Вже навіть гол встиг забити. Знаємо що його козир – швидкість.

Гіоргі ГВЕЛЕСІАНІ. 33 роки. Персеполіс.

З правого боку бігає Гвелесіані. Цікаво що після Тбілісі він подався до Ірану. Де спочатку грав у «Сепахані» а згодом в «Персеполісі». Обидві команди лідери тамтешні і грають в азійській ЛЧ.

Отар КІТЕЇШВІЛІ. 28 років. Штурм

Десятка «Штурму», капітан команди. Команда з Граца постійно була другою в Австрії. І ось довгоочікуваний титул. Місце в ЛЧ. Просто казка! Ну і звісно Отара не шукає поки більшого щастя. Хоча впевнений пропозиції є. Бо грає він чудово. Забивний гравець. Хоча любить грати жорсткувато.

Гіоргі КОЧОРАШВІЛІ. 25 років. Леванте

Всім дуже сподобався на євро. Такий трудівник. Бігає без втоми. Що для грузин не характерно. Я гадав що в Сегунді він не затримається. Але залишаються поки. Хоча в матчах Ліги Націй вже навіть почав голи забивати. По голу в кожному матчі. Шалений прогрес!

Гіоргі ЧАКВЕТАДЗЕ. 25 років. Вотфорд

Вважався чи не найбільшим талантом свого покоління в Грузії. Але травми нажаль завадили прогресу. І ось вже другий сезон грає у «Вотфорді». Вже не настільки часто забиває, та корисний у командних діях. Адже чудово оснащений технічно. А рівень чемпіошипу відомий. Там грають міцні хлопці. І хоча «Вотфорд» не головний фаворит на підвищення у класі, демонструє футбол серйозного рівня та намагатиметься принаймі вийти в плей-офф.

Нападники

Хвіча КВАРАЦХЕЛІЯ. 23 роки. Наполі

Нарешті не Георгій. Ну що про Хвічу говорити. Всім він зараз відомий. Здобув скудетто з «Наполі» вперше після Марадони. Не любить відпрацьовувати на захист. Але це компенсується майстерністю на найвищому рівні. Ось на кого слід рівнятись нашому Мудрику. Доречі за віком співставні. Спрацювався і з Конте. Так що боротьба за друге скудетто буде. Марадона ж виграв двічі!

Жорж МІКАУТАДЗЕ. 23 роки. Ліон

Дуже цікавий нападник. Але грає добре лише в Метці і за збірну. В в «Аяксі» не пішло і в «Ліоні» поки не виходить. На ЄВРО забив 3 м'ячі. Все у нього є і швидкість, і удар. Відчуття позиції. Народився у Франції. Та, зрозуміло, що вибрав Грузію.

Тренер

Вілі САНЬОЛЬ. 47 років

Більше знаємо його як гравця. Флангового захисника. З «Монако» виграв чемпіонат Франції. Потім «Баварія». 9 сезонів. Кубок Чемпіонів, Міжконтинентальний кубок, 5 срібних салатниць, 4 кубка Німеччини. За збірну два кубки Конференцій і срібло на ЧС 2006. Доречі свій післяматчевий одинадцятиметровий реалізував. Хибу дав тоді Трезеге (герой євро2000).

Як тренер розпочинав з молодіжною збірною Франції. Але підвернулася пропозиція від «Бордо». Команда вже не хапала зірок, але ще трималася в середняках (це вже потім потонула). Два сезони були відверто не особливо успішні. Потім побув трішки помічником у Анчелоті в «Баварії». І все. А далі почалася грузинська казка. Хоча відбірковий етап пройшов без особливих успіхів. Домашні нічиї з Шотландією та Норвегією вже сприймалися як добрі результати. Та залишалася щілина ще через плей офф за квотою Ліги Націй. І тут фарт таки заслужили. Не дали забити Греції в ігровий час. А потім краще пробили одинадцятиметрові. На Євро грали з душею. І хоча вважалися явним аутсайдером групи – зуміли всіх здивувати. Команда полюбляє грати на контратаках. А маючи таких гравців попереду як Кварацхелія та Мікаутадзе можна кусати будь кого. Після двох перемог на старті Ліги Націй на горизонті показався дивізіон А. Тобто європейська еліта!

Україна з Грузією грала чимало. Спочатку були товариські матчі. А потім за часів Блохіна перетиналися в кваліфікаціях. Дома ми перемагали, а в Тбілісі були нічиї. Хоча саме після нічиї в Грузії ми достроково потрапили вперше на ЧС. Загалом 9 матчів. 6 перемог і 3 нічиї.