Після надзвичайно насиченого минулого тижня, який увінчався одним із головних матчів футбольного сезону в Україні, новий стартував по-справжньому історичною церемонією «Золотого м’яча».
ЄВРОКУБКИ ВИМАГАЮТЬ ЖЕРТВ
Інтенсивність ігрового календаря двох провідних українських клубів, які окрім захисту честі нашої країни в єврокубках ще й виконують роль локомотиву практично для всіх наших збірних, досягає піку.
Розмови про виснаженість основних гравців «Динамо» та «Шахтаря» лунають постійно, але іноді складається враження, що ні вболівальники, ні ЗМІ до кінця не розуміють масштабів цієї проблеми.Інша справа безпосередні учасники процесу – футболісти, тренери та керівники клубів, які не втомлюються наголошувати на цьому ключовому аспекті, нехай навіть в очах поверхневого шару футбольної спільноти це може виглядати як виправдання за зниження результатів на міжнародній арені.
Третій тур єврокубків дійсно знову не став проривним: у вівторок «Шахтар» в Лізі чемпіонів мінімально поступився на виїзді «Арсеналу», а двома днями пізніше «Динамо» в Лізі Європи з тим же рахунком 0:1 програло в гостях у «Роми».
«Варто почати з очевидного: ніхто не чекав від «Шахтаря» перемоги над «Арсеналом», навряд хтось очікував, що гірники взагалі пропустять менше як три голи від «канонірів», тому результат 0:1 непоганим другим таймом та хорошим шансом в останні хвилини – приємний позитив. Такий стан українського футболу – не варто зараз завищувати очікування та вимагати неможливого», – написав оглядач Олександр Сажко (ua.tribuna.com, 22.10.24).
«Шахтар» після трьох матчів в Лізі чемпіонів залишається лише з одним набраним балом і все ще не пізнав радість забитого голу…
Висновки, вважаю, робити зарано, а лондонський матч доцільно розглядати в комплексі з «класичним» – наступною грою проти «Динамо» в УПЛ. З огляду на турнірну ситуацію гірникам потрібна лише перемога, от і побачимо, як команда зможе перебудуватись і проявити себе у недільній грі. Тим більше, що «Шахтар» буде мати на два дні більше відпочинку», – зазначав репортер Анатолій Ященко (footboom1.com, 23.10.24).
У тісній зв’язці з недільним всеукраїнським дербі розглядався і матч київського «Динамо» проти «Роми». Ба більше – уже одразу після публікації складу біло-синіх почались гарячі дискусії: невже Олександр Шовковський наважився «пожертвувати» єврокубковим результатом заради поєдинку з «Шахтарем»?
Тренер «Динамо» дійсно здивував римським стартовим складом: із стовідсотково основних в запасі залишились Георгій Бущан, Микола Шапаренко, Володимир Бражко, Віталій Буяльський, Владислав Кабаєв, Владислав Ванат. Також у попередній грі чемпіонату України проти «Оболоні» з перших хвилин грали Олександр Караваєв та Владислав Дубінчак.
Додайте сюди відсутність через травми Андрія Ярмоленка та Олександра Піхальонка – теж важливих виконавців для столичної команди, а також Браяна Себальоса та Володимира Шепелєва, що ще більше звужувало коло опцій для Шовковського. Не дивно, що вболівальники та експерти вирішили: такі рішення тренерського штабу біло-синіх були продиктовані в першу чергу тим, що у неділю їх чекає один із головних матчів сезону.
«Олександр Шовковський оновив склад кардинально. Через брак виконавців мінімально торкнувся лише лінії оборони, де звично ротує Дубінчака з Вівчаренком. А от інші лінії змінив докорінно. Середню, атакуючу та навіть голкіпера. Причини – очевидні. Пріоритети. У неділю – матч проти «Шахтаря», у якому динамівці мають потенційну можливість збільшити відрив до дев’яти очок. Або хоча б зберегти дистанцію в шість. Все це – ціна чемпіонського титулу, який у наступному сезону буде надавати єдину путівку для українських клубів до кваліфікації Ліги чемпіонів» (footboom1.com, 24.10.24).
«Шовковський не міг не зважати на той факт, що його команда після повернення з Рима (ми всі знаємо про логістичні труднощі наших єврокубкових представників) фактично матиме один день на підготовку, тоді як гірники, котрі програли свій матч «Арсеналу» у вівторок, отримали повноцінний триденний цикл на відновлення та тренування», – підкреслював оглядач Влад Миренко («Футбольний клуб», 24.10.24).
«Насправді Шовковського складно сварити. «Динамо» грало з «Ромою» в четвер в Римі – елементарна математика логістики під час війни говорить, що, щоб мати хоч якийсь шанс витримати Класичне в неділю, киянам доведеться піти на жертви. У кращому разі команда дістанеться Києва, де відбудеться матч, ближче до ночі п’ятниці, а то й зранку в суботу. Говорити про якусь підготовку та відновлення до ключового матчу всього сезону УПЛ о 18.00 в неділю без сенсу. А «Шахтар» грав у вівторок та мав хоча б трохи часу і на відновлення, і навіть на підготовку», – додав Олександр Сажко (ua.tribuna.com, 22.10.24).
При цьому тренерський штаб «Динамо» зробив сміливий вибір не лише в кадровому плані, але й тактичному, випробувавши на такому рівні непритаманну для команди схему з трьома центральними захисниками. І треба сказати, що українські ЗМІ в цілому зійшлись на думці: нестандартна для нинішнього «Динамо» стратегія з акцентом на глибоку оборону та контратаки гарно стримувала потужних суперників.
«Варто визнати – ставка на кількісну оборону у виконанні Шовковського себе в цілому виправдала. З точки зору міксу організації гри, ігрової дисципліни, взаємодії ліній та навіть гостроти біля воріт суперників, Динамо постало більш привабливою командою, ніж у двох попередніх матчах із Гоффенгаймом та Лаціо», – відзначив журналіст Максим Салівон (champion.com.ua, 25.10.24).
І справді, незважаючи на формально велику територіальну перевагу «Роми», серйозних моментів вона не створювала аж до 23-ї хвилини, коли Тарас Михавко на рівному місці заробив пенальті, смикнувши за форму суперника, а перший після Андрія Шевченка український номінант «Золотого м’яча» Артем Довбик чітко виконав 11-метровий.
Знову ж таки експерти та вболівальники погодились: дуже прикро, що такої помилки припустився саме 19-річний динамівський талант, який прекрасно проявляє себе в цьому сезоні й демонструє чудовий прогрес, в тому числі уже й у складі молодіжної збірної. Пояснення цьому знаходиться дуже просте і вагоме – досвід…
При цьому загалом щодо гри киян у Римі ЗМІ відзначали, що як не парадоксально, але саме біло-сині, які візуально думали переважно про оборону, мали більше реальних гольових моментів, хоча, варто визнати, могли і пропустити вдруге.
«…На фоні стартового складу, який пересічний вболівальник може назвати «другим», варто обговорювати значно важливіше. З чотирьох суперників із 5 провідних ліг Старого Світу кияни зіграли вже з трьома. Далі, не рахуючи Сосьєдад – значно більш співставні за ресурсом та можливостями опоненти, – небезпідставно зазначав сайт champion.com.ua.
– А тому шукати якісь підводні камені, звинувачувати Динамо в «здачі» Ліги Європи чи плюватися іншими звинуваченнями, не варто. Тренерський штаб зробив вибір у матчі турніру, де мав невисокі шанси на успіх за будь-якого поєднання гравців на полі, в умовах підготовки, явно наближених до цейтноту» (champion.com.ua, 25.10.24).
Нехай кияни знову поступились в Лізі Європи, але ЗМІ вважають, що по грі вони аж ніяк не розчарували. Трішки удачі – й цілком могли привезти з Рима очко, а більше везіння – то й усі три.
«Не менш важливо, що «Динамо» в таких вимогливих турнірних умовах гарно відпрацювало схему 3-5-2 (5-3-2) – можливо, далі в сезоні це ще зіграє свою роль. А тепер біло-синім важливо хоча б частково відновитись перед принциповим поєдинком з «Шахтарем» та зробити все, щоб збільшити або принаймні захистити своє лідерство в УПЛ», – резюмував звіт про матч із «Ромою» Влад Миренко («Футбольний клуб», 24.10.24).
Разом із тим Шовковський, який упродовж всього сезону – як багато хто вважає, дуже ризиковано – застосовує ротацію складу, знову показав свою сміливість, нестандартне мислення та готовність приймати непопулярні, але ефективні рішення. А найближчий резерв його команди отримав важливий досвід та ігрову практику, продемонструвавши готовність достойно змагатись на топ-рівні.
УКРАЇНСЬКЕ КЛАСИЧНЕ: НІЧИЯ НА КОРИСТЬ «ДИНАМО»
Напередодні першого в цьому сезоні всеукраїнського дербі окрім звичного для такої події набору дискусійних питань (склади, травми, ігрова форма тощо) активно обговорювались два вагомі аспекти: про фору «Шахтаря» в кілька додаткових днів відпочинку вже згадувалось, а також ЗМІ ламали списи з приводу того, чи залежить доля головного тренера гірників Марино Пушича напряму від результату недільного поєдинку.
Оглядач «Трибуни» Олександр Сажко влучно поєднав обидва:
«Матч з «Динамо» в УПЛ має стати вирішальним іспитом для Марино Пушича. Він зобов’язаний перемагати, щоб хоч якось виправдати свою роботу. Поразка збільшить відрив «Динамо» до 9 очок, нічия – не принесе ніякої користі, бо навіть 6 очок в цій УПЛ, коли кияни дуже рідко втрачають очки, це величезний відрив. (ua.tribuna.com, 22.10.24)
Ну, і найголовніше, що в «Шахтаря» буде на два дні більше на відновлення та підготовку після єврокубків. «Динамо» грає у четвер в Римі та виходитиме на Класичне майже буквально з дороги, коли не матиме фактично часу на нормальні тренування та підготовку. Всі точно мають розуміти цю перевагу, – справедливо наголошував Сажко. – Якщо «Шахтар» її не використає – будь-який результат окрім перемоги буде поразкою та провалом Пушича.
Тому «Динамо» – вирішальний іспит. Який тренер не має права провалити. У разі провалу багато що буде зрозумілим. І це погіршує ситуацію для Пушича та «Шахтаря», бо весь тиск в Класичному буде саме на них, а суперник, розуміючи ситуацію, може спокійно відштовхуватися від гри гірників. Що дуже зручно та вигідно «Динамо» (ua.tribuna.com, 22.10.24).
Не менш суттєвим фактором була втрата київським клубом цілої низки важливих гравців. На відміну від гірників, які до цієї гри підійшли майте в оптимальному складі, динамівці, як і проти «Роми», все ще не могли розраховувати на Ярмоленка, Піхальонка, Себальоса.
Несподівано до них долучився і Шапаренко, який формально провів матч на лаві запасних, але, як виявилось згодом, ніяк не міг зіграти. Уже по ходу матчу становище «Динамо» ще більше ускладнила травма Попова, що через пошкодження задньої поверхні стегна вимушений був попросити заміну.
Втрата Шапаренка, вочевидь, стала особливо болючим ударом для столичного клубу, адже на відміну від Ярмоленка чи Піхальонка плеймейкеру киян однозначно відводилась важлива роль у підготовці до цього конкретного матчу.
«Під час підготовки до гри Шапаренко був у стартовому складі, але сьогодні, на жаль, отримав травму і йому наклали три шви. Ми дуже хотіли, щоб Шапаренко був, але він фізично не міг грати», – пояснив згодом Шовковський (xsport.ua, 27.10.24).
Пізніше більше деталей щодо несподіваної відсутності ключового гравця команди розповів президент «Динамо» Ігор Суркіс:
«У нас стався інцидент з Шапаренком – за 4-5 годин до матчу він скляними дверима порізав собі плече. Він відкривав двері, і скло впало на нього. Тому він сьогодні не грав. З ним ми були б більш креативними в середині поля» (pressing.net.ua, 27.10.24).
Таким чином, до гри «Шахтар» підходив на фоні набагато більш сприятливих обставин, і лише відставання у 6 очок від лідера УПЛ чинило на нього більший тиск порівняно з «Динамо». Зрештою, не так вже й дивно, що гірники виглядали більш свіжими і гострими – принаймні до вилучення Дмитра Криськіва.
На думку авторів footboom1.com (27.10.24), «Шахтар» виглядав цікавіше та краще. На підготовчій стадії. І трошки краще у вирішальній, бо й Бущан в рамці не відпочивав, і захисники по кутах двічі рятували. Втім, виглядав «Шахтар» хоч і краще, але недостатньо для того, щоб розставити потрібні крапки над «ї» на відрізку ігрового домінування, до вилучення Криськіва. Заштовхали один гол, але не більше. Як виявилось, цього було замало, враховуючи подальший сценарій.
Динамівці, у свою чергу, матч врятували, та й раніше могли врятувати, якби забив Волошин… Але це – та сама проблема браку якості при завершенні, що й в «гірників». Натомість, вийшов Караваєв та завершив. Так само, як можуть завершити відсутні в цей вечір Ярмоленко чи Піхальонок. Стара гвардія, що має потрібні навички…» (footboom1.com, 27.10.24).
У такому ж дусі розмірковує й журналіст sport.ua Марк Кужим: «Нічия в цьому напруженому поєдинку лише підкреслила запеклу боротьбу між двома грандами українського футболу. Гра відзначалася не лише гострими моментами, а й великою кількістю порушень – у сумі 19, що відображає високий рівень напруги на полі. Цей результат дозволив «Динамо» зміцнити своє лідерство в турнірній таблиці з відривом у +6 очок від «Шахтаря» (27.10.24).
Щоправда, слід нагадати, що за підсумками 11-го туру кияни не є одноосібними лідерами УПЛ – таким самим темпом, що й команда Олександра Шовковського, долає поки турнірну дистанцію й «Олександрія» Руслана Ротаня.
Але й журналісти мають певну рацію, концентруючи основну увагу на очному та заочному двобію динамівців із гірниками – історичний досвід доводить, що врешті саме вони й розігрують між собою золоті нагороди чемпіонату України. Можливо, у сезоні 2024/25 щось зміниться, та поки цього не сталося, подібний підхід до рецензування турніру не має викликати заперечень.
Отже, в центральній грі туру «Динамо» – «Шахтар» саме вилучення Криськіва ЗМІ називають переломним моментом. Але при цьому деякі автори знову порушили питання доцільності використання гравця з таким профілем на позиції опорного півзахисника.
«Класичне вкотре показало, що гірники так і не змогли вирішити проблему з опорником. Криськів допомагає розігрувати м’яч, але, як бачимо, просто не розуміє, як грати у відборі. Саме його вилучення і зламало гру для Шахтаря – при цьому в його справедливості, гадаю, ні в кого сумнівів немає», – наголошує Віталій Пасічний (football.ua, 28.10.24).
Разом із цим багато ЗМІ паралельно відзначили захисника киян Крістіана Біловара, який своїми сміливими діями змусив суперника сфолити на червону картку. Та й взагалі, несподівано (через травму Попова) вийшовши на заміну в такому напруженому матчі, центрбек «Динамо» дуже гарно ввійшов у гру та, поза всяким сумнівом, став одним із героїв у складі своєї команди.
«Вимушена заміна Попова викликала неабиякі побоювання, враховуючи те, як попередні матчі проводив Біловар. Але саме з «Шахтарем» видався найкращий його перформанс за «Динамо» – навіть з найвищою оцінкою у команді. Окрім незвично спокійної гри, Крістіан також заробив ключову червону картку для Криськіва (класно протягнув м’яч), а згодом зробив виніс з лінії воріт» – підкреслює аналітик Дмитро Ватрас (ua.tribuna.com, 28.10.24).
І звісно ж ЗМІ нахвалювали героя матчу Караваєва, який за кілька хвилин після виходу на поле забив такий важливий гол, а також відзначали чергову вдалу заміну з боку Шовковського. Причому не тільки у випадку Караваєва, але й Герреро, який взяв безпосередню участь у результативній атаці.
«…На вістря атаки вийшов ще один форвард – Герреро, а на фланг, щоб прискорити гру й посилити тиск на захист суперника, вийшов Караваєв, – в інтерв’ю footboom1.com по гарячих слідах акцентував перший капітан в історії збірної України Юрій Шелепницький. – Зазначу, що «Шахтар» не витримав фізично, майже зупинився, і «Динамо» його дотиснуло. Показово, що десь з 70-ї хвилини навіть центральні захисники киян грали на половині поля гірників» (27.10.24).
З іншого боку, слід також відзначити, що попри нерівність умов, за яких до цього матчу підходили суперники, деякі ЗМІ та експерти все одно збились на банальне порівняння кількості створених моментів, ударів по воротах, атак тощо, знайшовши в цьому привід все-таки покритикувати «Динамо».
Але хоч би скільки разів це вже не прозвучало, все ж просто неможливо виносити за дужки фактори логістики. Саме тому після матчу Шовковський знову наголосив на цьому, адже «Шахтар» дійсно завдяки особливостям ігрового календаря отримав надзвичайно велику перевагу перед цією грою.
«Ми свідомо розбили наше повернення до Києва на два етапи, щоб провести хоч якусь тренувальну підготовку. Тому в п’ятницю вранці ми вилетіли до Любліна, там оселилися в готелі, пообідали, після чого в команди було приблизно дві з половиною години на відпочинок. Потім футболісти, які потрапили до стартового складу на матч із «Ромою», залишилися в готелі на відновлювальні заходи, а решта вирушили на тренування. Яке, звичайно, не можна назвати повноцінним, – пояснив він на післяматчевій прес-конференції (27.10.24).
– Після цього в нас була вечеря, а потім ми сіли в автобус, дісталися до Хелма, де об 11-й годині вечора потягом виїхали в напрямку Києва. На своїй клубній ми були вчора близько 12:30. Усе це я розповів для того, щоб ви розуміли, в якому стані перебували наші гравці. У «Шахтаря» було на два дні більше, і це позначилося на перебігу гри. Ми прекрасно розуміли, що нам не вистачатиме свіжості, тому відштовхнулися від позиційної гри в обороні й шукали можливості в контратакувальних діях» (dynamo.kiev.ua, 27.10.24).
У зв’язку з цим, окремим представникам ЗМІ, які дійшли висновку, що «пожертвувавши Лігою Європи», Шовковський так і не досяг свого, варто поглянути на підсумок тижня в розрізі такого аспекту, як виконання чи невиконання поставленого завдання.
З урахуванням поточної турнірної ситуації в УПЛ та кадрових можливостей обох клубів, навіть за інших обставин нічия була б позитивним результатом для «Динамо». А зважаючи на те, що у команди Шовковського не було можливості хоча б більш-менш нормально відпочити та підготуватись, цей результат виглядає вдвічі ціннішим!
З точки зору стратегії «Динамо» своє головне завдання виконало, зберігши перевагу в шість очок над головним конкурентом. До того ж цей результат ще більше посилив тиск на «Шахтар» та його головного тренера. Багато ЗМІ вважають, що наступна осічка гірників в УПЛ може стати для Пушича фатальною...
«ЗОЛОТИЙ М’ЯЧ»: УКРАЇНСЬКИЙ СЛІД ТА ДЕБЮТ УЄФА
У понеділок пізно ввечері стали відомі володарі «Золотого м’яча»-2024 серед чоловіків та жінок, а також лауреати інших нагород, які вручаються в рамках церемонії журналу France Football. Цьогорічна церемонія в театрі «Шатле» у Парижі стала свого роду історичною – вперше її співорганізатором став УЄФА.
А для України вона стала особливою ще й тому, що вперше за 18 років у списку претендентів був представник нашої країни – Артем Довбик. Звісно, до цього останнім номінованим українцем – у 2006 році – був Андрій Шевченко, який у 2004-му брав цей надпрестижний приз.
Зрозуміло, що на відміну від Шевченка нинішній нападник збірної України реально на трофей не претендував і у підсумку розділив 29-30-е місця з німцем Матсом Гуммельсом. Однак навіть такий результат, безперечно, слід вважати великим успіхом усього українського футболу.
«На моє глибоке переконання, для Довбика саме потрапляння до списку з 30-ти номінантів France Football – це великий аванс, який вже сьогодні та кожного наступного дня, місяця та року йому треба відробляти й нарощувати новими індивідуальними та командними досягненнями», – написав член журі «Золотого м’яча» Ігор Лінник (Facebook.com, 28.10.24).
Сам же головний приз достатньо неочікувано дістався півзахиснику «Манчестер Сіті» та збірної Іспанії Родрі – попри те, що вже кілька місяців у міжнародній пресі циркулювала інформація про майбутню перемогу бразильського вінгера «Реала» Вінісіуса Жуніора.
Через це навіть мало місце певне непорозуміння, адже мадридський клуб якимось чином дізнався про поразку свого гравця (якщо поразкою можна вважати почесне друге місце) та скасував виліт усієї своєї делегації в Париж.
У складі цієї делегації, до слова, мав бути і українець Андрій Лунін, котрий потрапив в топ-5 претендентів на Трофей Яшина – нагороду найкращому воротарю року в світі. Більш того, за підсумками голосування респондентів France Football українець посів «призове» третє місце – позаду чинного чемпіона Європи іспанця Унаї Сімона та чинного чемпіона Південної Америки аргентинця Еміліано Мартінеса, який зрештою вдруге поспіль взяв цей приз.
Цікаво, що до цього року крім Шевченка єдиним іншим представником України часів незалежності, якого номінували на «Золотий м’яч», був саме воротар – нинішній головний тренер «Динамо» Олександр Шовковський.
У 1999 році, коли тодішній кіпер киян та збірної України, потрапив у шортлист France Football ще не було Трофея Яшина, але зважаючи на те, що серед номінантів крім нього були лише два колеги по амплуа (Джанлуїджі Буффон та Фаб’єн Бартез), можна припустити, що тоді українець теж був би одним з головних претендентів на нагороду найкращому воротарю світу.
Що ж стосується демаршу «Реала», представники якого неофіційно скаржились на упередженість організаторів голосування, в тому числі натякаючи на вплив УЄФА (з яким у мадридського клубу напружені стосунки через Суперлігу), то варто нагадати, що «Золотий м’яч» присуджується незалежним міжнародним журі у складі спеціалізованих футбольних журналістів – по одному представнику від кожної країни з топ-100 в рейтингу ФІФА.
У свою чергу УЄФА ніяким чином не бере участь в проведенні голосування, а співпрацює з Groupe Amaury – власником медіакомпаній France Football та L’Équipe – в організації самої церемонії та промоції нагород за допомогою своїх потужних маркетингових можливостей.
«Перемога Родрі, опорного півзахисника Манчестер Сіті та збірної Іспанії, в історично найголовнішій номінації – це свідчення найвищого професійного рівня колегії нашого інтернаціонального журі. Дякую усім моїм колегам з 99 країн світу за такий вибір! – відзначив Лінник, багаторічний український член журі, який перше місце у своїй десятці відвів саме Родрі (кожен з членів журі обирає по 10 гравців та ранжирує їх по місцях). – Пишаюся тим, що 7 моїх обранців увійшли до фінальної десятки France Football, 6 – до фінальної сімки та 4 – до п’ятірки й відповідно четвірки», – резюмував він (Facebook.com, 28.10.24).
Що стосується підозри щодо упередженості організаторів конкурсу до «Реала», то вона легко нівелюються тим фактом, що те саме журі визнало у 2024 році мадридський клуб найкращим у світі, а його керманича Карло Анчелотті – тренером року в чоловічому футболі.
Наостанок зазначимо, що іспанський вундеркінд «Барселони» Ламін Ямаль здобув Трофей Копа як найкращий молодий гравець світу, Кіліан Мбаппе та Гаррі Кейн розділили Трофей Герда Мюллера як найкращі бомбардири минулого сезону, футболістка «Барселони» Айтана Бонматі виграла «Золотий м’яч» серед жінок, її клуб став найкращим у жіночому футболі, а Емма Гейс була визнана тренером року в жіночому футболі.
ІНШІ АСПЕКТИ ФУТБОЛЬНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНИ
Юнаки на авансцені. На минулому тижні українські ЗМІ приділяли більше, ніж зазвичай, уваги юнацькому футболу. Привід був зрозумілим: матч між «Динамо» та «Шахтарем» навіть на цьому рівні викликає підвищений інтерес. Але ще до цього обидві команди провели важливі поєдинки в Європі.
Зокрема, у вівторок у рамках Юнацької ліги УЄФА «Шахтар» U19 здобув свою другу перемогу на так званому шляху Ліги чемпіонів, обігравши на виїзді «Арсенал» 1:0.
«Команда Бєліка створила лише одну нагоду біля чужих воріт, але одразу ж забила. На 14-й хвилині Галонський першим був на м’ячі в центрі штрафного під час передачі Дрозда з правого флангу й спрямував удар у дальній кут. Після цього «Шахтар» просто продовжував грати в той самий спокійний футбол, що й раніше, а суперники так і не змогли знайти правильний підхід у атаці», – пише журналіст Олександр Снітко (sport.ua, 22.10.24).
Наступного дня «Динамо» U19 провело свій перший матч у тому ж турнірі, але в рамках Шляху чемпіонів. У номінально домашній зустрічі з чемпіоном Словенії «Марибором» в Польщі команда Ігоря Костюка вдовольнилась лише нічиєю 1:1, хоча українські ЗМІ сходяться на думці, що цей результат – зовсім не по грі.
«Динамо» дивом не здолало «Марибор» у матчі Юнацької ЛЧ – голкіпер суперника здійснив 10 сейвів. Кияни повністю переграли суперників за статистикою і гостротою моментів: 68% володіння, 23:3 удари, 7:1 кутові, 12:1 влучання у площину воріт. Однак подарували чи не єдиний шанс словенцям уникнути поразки. Тим цікавіше буде через два тижні», – наголошує оглядач Тарас Котів (football24.ua, 23.10.24).
Слід відзначити, що у «Марибора» фактично і моментів не було, а гол гості забили в дещо хаотичній ситуації перед штрафною площею «Динамо» з допомогою підступного рикошету. Натомість біло-сині створили величезну кількість реальних гольових нагод, але реалізація в той вечір їх підводила. Зрештою, єдиним з-поміж них, кому вдалось-таки відправити м’яча в сітку воріт, став нещодавній новачок Александре Пейкрішвілі.
Проблеми з реалізацією завадили динамівським юнакам і в неділю – в матчі проти гірників. Обидві команди перед очною зустріччю мали по 28 очок і ділили першу сходинку турнірної таблиці. Із самого старту біло-сині заволоділи ініціативою, діяли гостріше та регулярно створювали моменти: гарні нагоди були у Пономаренка (неодноразово), Дикого, Осипенка, Саленка, Редушка.
«Шахтар» атакував набагато рідше, але один із своїх шансів використав.
«Дрозд змістився з правого флангу ближче до центру і закручував під праву стійку. Суркіс у стрибку відбив, але Цуканов був першим на добиванні. Кияни створили декілька напівмоментів, але без успіху. Вже у доданий час Суркіс врятував киян після удару зі штрафного від Дрозда, а після добивання м’яч влучив у поперечину. Осипенко міг рятувати нічию, але Баглай не без проблем відбив його підступний удар», – резюмує журналіст Олег Василишин (football24.ua, 27.10.24).
Однак, на жаль, у головному матчі юнацької першості таки не обійшлося без скандалу. Схоже, в ситуації з зарахованим голом бригада арбітрів дійсно не помітила офсайд у гравця «Шахтаря».
«На мою думку, це чиста помилка асистента арбітра, адже гравець, який зіграв на добиванні, перебував ближче до воріт, ніж наш останній захисник, метри на півтора, – зазначив після гри старший тренер «Динамо U-19» Ігор Костюк. – Я вважаю, що для матчів такого рівня це неприпустимо. Раніше на наших матчах задіювали VAR, аби арбітри тренувалися – і якби сьогодні був VAR, то гол був би скасований. Але в підсумку маємо негативний для нас результат (dynamo.kiev.ua, 28.10.24).
«Символ українського патріотизму». На минулому тижні неабиякий резонанс в спортивних ЗМІ викликав... радіодиктант національної єдності, який пройшов 25 жовтня. Справа в тім, що в тексті «Магія голосу», який написали спеціально для Радіодиктанту-2024, пролунав уривок, присвячений київському «Динамо», а саме, про період виступів клубу за часи Радянського Союзу.
«А у 1960-1980-ті, коли єдиною дозволеною формою патріотизму було вболівання за київське «Динамо», Україна була закохана у голоси футбольних коментаторів. Їх впізнавали з півслова, в їхніх модуляціях ловили, немов ковток свіжого повітря, солідарність зі своїми й обурення привілеями москвичів, яким підсуджували судді у вирішальних матчах», – йшлося в тексті радіодиктанту (rbc.ua, 25.10.24).
Це показовий приклад того, що київське «Динамо» – не просто головний футбольний клуб країни, а справжній суспільно-культурний феномен, один із ключових аспектів української ідентичності, який допомагав нашому народові не втрачати свою свідомість в часи радянської окупації.
Нове медіа-досягнення «Динамо». Після трансляції матчу між «Динамо» та «Шахтарем» на офіційному YouTube-каналі київського клубу кількість його підписників перетнула рубіж у 400 тисяч.
«Прямі трансляції, огляди матчів, ексклюзивні коментарі і ще багато різноманітного контенту про улюблений клуб – це все на YouTube-каналі «Динамо». Нас уже 400 тисяч, приєднуйся і ти», – йдеться у повідомленні клубу (dynamomania.com, 28.10.24).