Я уже успел позабыть, когда наше Динамо возило штольню мордой о газон так, как это было сегодня во 2-м тайме. Последний раз такое было, наверное, больше, чем лет 20 назад (напомните если я ошибаюсь). Бывало, что мы выигрывали иногда даже с солидным счетом…. Сегодня хоть и не выиграли, но во 2-м тайме отвозили кротов просто мордой по газону, как неумелых ребятишек.
Иногда складывалось впечатление, что у меня дежа-вю со 2-м таймом последнего матча с Буковиной, просто там залетало почаще.Тем не менее, такого нельзя сказать про 1-й тайм, когда Динамовцы просто забыли выйти на поле. Вообще необязательный привоз от Михавко – сначала обрезка, потом уже совсем необязательный и глупый пенальти. Тарас, ну сколько можно так лажать ? Потом совсем непонятный 2-й гол, где начудили все понемногу – сначала неуверенно накрывающий Педриньо Дубинчак, потом Попов выносящий навес прямо на ногу Матвиенко и Нещерет не зафиксировавший мяч (или не выбивший его в сторону)….
После 2-го гола я совсем было загрустил. Но Динамо только начало просыпаться от долгого сна, в котором команда находится всю весеннюю часть чемпионата. До перерыва Динамо лишь начало раскручивать маховик.
Ну а второй тайм… ЭТО БЫЛО ПРЕКРАСНО ! Я хоть и не люблю БДСМ, но это этот мне очень понравился. Просто по всем показателям, наши просто затоптали этих ахмето-бразил. Практически не выпускали их на нашу половину поля. Больно, жестко и чертовски красиво. Атаковали почти без передышек и Дубинчак с Ванатом придумали великолепный рабочий гол. И это только раззадорило наших, придало им второе дыхание. А кротов вроде как бы и не было, весь футбол в одни ворота !
Но время шло, а наши моменты пролетали мимо, но никак не лезли в ворота – удар Ваната с 5-ти метров, промах Шапаренко головой с 8-ми метров, удар в штангу Кабаева…. Всё это было красиво, но и безрезультативно, и в какой-то момент ближе к 90-й минуте я подумал, что это наша расплата за фарт во многих предыдущих матчах.
И тут ГОЛ Кабаева ! ВАУ ! Вот это камбечище ! Вот это футбол Динамо ! Просто килограмм эмоций !
Скажу честно, я всю весеннюю часть много критиковал Динамо, переживал за плохую игру и за возможное чемпионство – весной наше ДК немного расслабилось и потеряло мотивацию, а сегодня в перерыве СаШо нашел правильные слова, и Динамо по праву сильного забрало игру после перерыва в свои ноги, как и должно делать в таких ситуациях ! С таким желанием вытянуть игру – это дорогого стоит ! Бомбезный 2-й тайм !
После матча остались лишь несколько вопросов. На сколько лет кроты продлят Пуши-стика ? Ржавые, что у вас с лицом ? Ну и традиционный - где, штольня, где ?
По итогам первого тайма (даже не дождавшись конца добавленного времени) я написал блог-пост "Наблюдегие: проблема центрального защитнтка", но он вполне мог бы называться и "Эмоции, одни плохие эмоции!"
Теперь, наверное, всегда буду так делать посреди матча при плохой игре наших, потому что в момент, когда я заслал свой пост на сайт, наши тут же забили, а дальше пошла совсем другая игра. Похоже, этот магический ритуал действительно работает! :D
Один із них є співробітником цього сайту, й це його робота - писати величезну кількість блогів щодня, у широкому спектрі тем. Мій респект, я б не зміг. У мене є блоги на дійсно дуже різні теми (нижче наведу три приклади навскидку), але кожен із них мусив "народитися", а от видавати країні на-гора з забою тонни письмової продукції згідно гасла "ані дня без рядка", наче герой соціалістичної праці часів наших батьків - це, я б сказав, не моє.
Другий лише зараз є блогером, а в часи, коли ще не було винайдено не лише таке слово, як "блогер", а ба й навіть "інтернет", а коментатори були лише в телевізорах і самі ті телевізори були чорно-білими - вже в ті часи цей добродій був спортивним коментатором номер один усієї України, знову ж таки в широкому спектрі видів спорту, досконало розбираючись у тонкощах правил і історії кожного коментованого ним виду. На мій погляд, тепер ця людина має законне право поводитися трохи як зірка, бо вона пробула справжньою зіркою українського ТБ, радіо й преси більшу кількість років, ніж узагалі живе на світі більшість відвідувачів цього сайту. І ще тому, що я точно знаю з мого взаємно довіреного офлайнового спілкування з цією людиною, що мета її нинішнього блогерства - не покрасуватися, а поділитися. Й йому є чим ділитися, він живий архів епохи. Тому цьому блогерові від мене не лише респект і шана, а земний уклін.
Обіцяні приклади - мушу зауважити, що це не копіпаст, а щоразу моє власне дослідження з кількох джерел, так би мовити реферат (заходьте, буде цікаво):
Австралийский «ангел-хранитель» самоубийц: Не выпить ли нам чаю?
https://dynamo.kiev.ua/blog/229083-avstralijskij-angel-hranitel-samoubijts-ne-vyipit-li-nam-chayu
Самая интеллигентная война в мире
https://dynamo.kiev.ua/blog/242958-samaya-intelligentnaya-vojna-v-mire
Не все вундеркинды к сорока сползают под уклон. Знакомьтесь: Джо Бонамасса. Вундеркинд. Один из лучших гитаристов современности
https://dynamo.kiev.ua/blog/281339-ne-vse-vunderkindyi-k-soroka-spolzayut-pod-uklon-znakomtes-dzho-bonamassa-vunderkind-odin-iz-luchshih-gitaristov-sovremennosti
Спортивні блоги, написані мною повністю, а не як реферати, на цьому сайті теж є (їх легко знайти, натиснувши на моєму профілі на сайті), але я хотів показати приклад такої самої роботи, як у згаданого мною першим блогера - просто на відміну від нього я це робив не як співробітник редакції, а за велінням душі - в ті часи, коли це писалося, цей сайт був не лише сайтом спортивних новин, а клубом друзів-однодумців, які ділилися між собою і думками і цікавинами не лише про спорт, а взагалі про те, хто ми такі, люди, і навіщо ми як розумний біологічний вид і як кожна людина живемо на цій планеті.
Є винятки. Загальне правило - ось ця людина такий хам по всьому її життю, що з неї взяти. Але є винятки. Інколи це в людини сталася в житті біда, й вона тепер, ця людина, перетворилася на хамовите й занудне ніщо, а не так давно ця ж сама людина була нормальною, розумною, чемною й ба навіть душевною. А потім у цієї людина сталася в житті персональна драма - і щось у цій людині надломилося. Це велика прикрість, так не просто взагалі у всесвіті буває - така людина була на цьому сайті, й мабуть і досі є. Я мав честь доводитися другом такій людині, приїздити до неї в інше місто, щоб разом вийти в одній команді ентузиастів-фізкультурників на футбольне поле, і я досі вдячний тій людині за люб'язно позичені мені на той матч форму й бутси, й за роки дружби. А потім та ж сама людина скотилася на цьому сайті в занудне хамство, й це не її вина, а біда. Якщо це та сама людина, на яку Ви натякаєте, то я її не картаю за таке. Мені за неї боляче. Власне, я й залишив на кілька років цей сайт, на якому колись активно бував щодня роками, саме через те, що мені було боляче бачити, на якого хама й зануду перетворилася дорога мені й досі щиро шанована мною людина, яку я хочу зберегти в своєму серці й пам'яті не такою як зараз, а чемною, цікавою й вартою всілякої шани.
Єдине ж, що я написав (поставивши плюс кожному Вашому коментарю в цій гілці - але їх згодом не стало, мабуть отой хам упізнав себе й накидав мінусів) - це те, що під наданий Вами опис підходять спершу дві людини на сайті, потім ще одна, яких особисто я не засуджував би - перших двох добродіїв за часті блоги, а третього добродія за його стан.
У Святому Письмі недарма сказано "не судіть". Сучасні люди цим правилом звикли нехтувати, й щоразу, коли це чинять щодо когось, кого я, можливо, особисто знаю, я висловлююся на захист жертви судження - можливо, занадто поспішного судження.
Ось про це я писав, а не про чиїсь особисті проблеми. Звичка судити інших категорично, суворо й без повної інформації - це не чиясь особиста проблема, це одна з великих проблем усього сучасного людства. Не про Вас зараз кажу - про саме явище. Вас якраз не засуджую й про повноту чи неповноту обґрунтованості Вашого судження ніяких припущень не роблю - бо це б я тоді Вас судив і відтак зробив би якраз те, проти чого закликав.