"Тут риби немає!" (с.)

Одразу хочу попередити завзятих рибалок Богушевського та Олега, що "тема цього посту" не риболовля. А до чого ж тут риба? Ну, до того, що її тут немає. Зараз спробую пояснити, що мається на увазі.

Іноді я дивлюся на Ютубі інтерв'ю Золкіна з полоненими орками і колаборантами. Вони постійно таку нісенітницю несуть, що просто вуха в'януть.

То який зв'язок між рибою і зомбі? Прямий! Ось закінчився матч ШД-ДК. Про що писати? Про невдалий для ДК перший тайм? А може, про гарний, знову таки, для ДК, другий тайм? Ні! Ми будемо писати про суддівство! А чому? А тому, що багаторічна "інформаційна війна" між "прихопленими" ЗМІ принесла свої плоди! І тепер по обидва боки "ідеологічного фронту" між ШД і ДК повно всякого роду "зомбі". Та таких, які змогли угледіти у виразі обличчя Романова "всепоглинаючу жалобу" з приводу голу Ваната!

Я вже втомився повторювати: припиніть наїжджати на суддів! Принаймні, до кінця цього сезону. Або хоча б до першого суддівського рішення, яке дійсно негативно вплине на результат матчу за участю ДК. А поки таких суддівських рішень не було, то й "риби" немає!

Я ще розумію, коли деякі суддівські рішення викликають емоції під час перегляду матчу. Але після гри розміщувати на сайті пост або коментар і натякати, що під час пропущеного динамівцями другого голу нібито було положення поза грою у гравця ШД... Здається, що був офсайд? Так подивися після гри повтор цього моменту! Переконайся, що був офсайд і тоді пиши про це! А якщо не було, і пишеш, що був, то виставляєш себе... Самі здогадайтеся, ким.

Тепер про капітана. Вважається, що в разі корабельної аварії, капітан повинен покинути судно останнім. Будемо відвертими - у першому таймі було щось на зразок аварії динамівського корабля. І в мене склалося таке враження, що капітан ДК першим покинув "потопаючий корабель". Чесно кажучи, я його не сильно помітив і в другому таймі, за винятком моменту, коли він блискучою передачею послав м'яч прямо на голову Шапаренку. Погодьтеся, для капітана й одного з лідерів команди, замало буде.

Про помилки Міхавка. У випадку з його пасом на Шапаренка, все не так просто й однозначно, як здається на перший погляд. Давайте подивимося на скрін:

Тут до Міхавка може бути тільки одна претензія: пас був трохи в недодачу і відданий трохи не з тією силою. Але подивіться на розташування Шапаренка - гравці ШД перебувають від Колі на певній відстані, і Шапаренко в будь-якому разі мав опинитися першим на м'ячі. Але Шапаренко знову припустився майже такої самої помилки, як і в матчі з "Кривбасом", що передувала вилученню Попова - забарився з ухваленням правильного рішення.

Я вже наводив слова з давнього інтерв'ю Ярмоленка, в якому він ділився своїми враженнями від перших ігор за "Боруссію" в Бундеслізі. Він тоді зізнався, що у нього голова йшла обертом, коли йому віддавали пас - йому не вистачало часу, щоб оцінити обстановку і визначити, де знаходяться його партнери. І він після цього зрозумів, що ще до отримання м'яча, потрібно знати й розуміти, що робити з цим м'ячем, і за лічені частки секунди ухвалити найбільш правильне рішення.

На жаль, доводиться констатувати, що Шапаренко в Бундеслізі не грав і найімовірніше, те інтерв'ю Ярмоленка не читав. До речі, нагадаю, що коли багато хто на сайті наїхав на суддю матчу з "Кривбасом", я написав, що Шапаренко припустився тоді помилки - просто завозився з м'ячем і тим самим, дав себе обікрасти. Тому можу припустити, що Шапаренко не читав не тільки інтерв'ю Ярмоленка, а й мій недавній пост:-))) Але ж було абсолютно просте рішення: в дотик повернути м'яч назад Міхавку! І все - жодних проблем для ДК не було б!

До речі, про інтерв'ю. Пам'ятаєте, інтерв'ю Балтачі Гордону? Ну, там, де Балтача розповідав про установку Лобановського на гру проти англійців на ЄВРО-88? Що потрібно пресингувати того захисника, який здатний віддати точний довгий пас? Так от, Пушич, очевидно, подивився і послухав те інтерв'ю:-)) Подивіться на запропонований вище скрін - три гравці ШД готові пресингувати Шапаренка!

І ще. Судячи з цього епізоду, Шапаренко почав цей матч не повністю сконцентрованим - ну просто незрозуміло, як він не побачив, що його "пасуть" три гравці суперника!

А ось другий скрін цього епізоду (через 2 секунди):

Як бачимо, "зжерли" нашого Колю і не вдавилися!

А щодо Міхавка, то йому, звісно, не варто було фолити, потрібно було просто "супроводжувати" Егіналдо, перекриваючи йому можливість завдати удару по воротах - кут там був майже гострий і особливої загрози воротам Нещерета не було...

Але повернемося до двох секунд. А ось ці "2 секунди" і є складова частина "еволюції", про яку нам тут щодня нагадують і яку проклинають! І намагаються нарізками красивих голів і "передач у русі" з футболу минулого століття показати всю красу і перевагу “того” футболу над "топтальним" сучасним. Так у футболі цінні не тільки голи і передачі, не тільки атакуючі дії, а й гра в обороні! І ось вона, наочна відмінність між "тим" футболом і сучасним! Якщо раніше при втраті м'яча всі бігли назад, на свою половину поля, ближче до свого штрафного майданчика, то сьогодні вступають у боротьбу за м'яч одразу після його втрати. Тож, судячи з усього, Шапаренко "залишився" у футболі минулого століття і виявився не готовим до того, що його "зжеруть" ще тепленьким.

До речі, про "передачі в русі". Змушений визнати прогрес Дубінчака, який намітився в цьому плані. Як то кажуть, що є, те є...

Також, потрібно відзначити і прогрес Ваната. Нехай він і не Ширер, і не Рональдо, і не Герд Мюллер, але справу свою він робить все впевненіше і впевненіше. Його гол у ворота ШД нічим не поступається голам Зеєлера або того ж Крауча. Все було зроблено майстерно! Причому, вже не вперше.

Про сам матч ШД-ДК достатньо. Щоправда, виникає питання: а хто стимулював обидві команди? У першому таймі, ШД, а в другому, ДК? Ну, у нас же, якщо почитати коментарі, всі завжди всіх стимулюють! Походу, це "Олександрія" - вона була головним "інтересантом". Та й нічия її влаштувала! Я правильно помітив? Ну, звичайно, правильно!

Ну і на закінчення. Володимиру Мунтяну вручили значок "Легенда українського футболу". А я ось подумав, а без цього значка, хіба Мунтян не Легенда? Ні, не та, коли 30-річного футболіста, який не провів і 200 матчів у такій... "потужній" лізі, як УПЛ, і який ще не завершив свою кар'єру, з чиєїсь "легкої руки" називають "живою легендою". Щось я не пам'ятаю, щоб Макарова, Войнова, Турянчика, Сабо, Серебрянікова, Бібу, Сосніхіна, Островського, Хмельницького, Пузача, Рудакова, того ж таки Мунтяна, які догравали останні свої сезони в ДК, називали "живими легендами". Після якогось часу, так, називали, але щоб футболіста, який грає... Ні, не пам'ятаю. А зараз, як? Хачеріді - легенда! Гармаш - легенда! Миля, прости Господи - легенда! Як то кажуть, куди не плюнь, куди не кинь... Мабуть, тільки за значками і можна буде визначити, де справжня легенда, а де просто "легенда".

На цьому все.