М-да, наробили українці галасу - наколотили, причому, на виїзді, півдесятка голів у ворота непростого суперника. До того ж, не аутсайдера, а прямого конкурента в боротьбі за друге місце в групі, що дає право поборотися в плей-офф за путівку до фінальної частини ЧС-2026.
Як таке могло статися? Адже, як знають всі відвідувачі сайту Шурика, нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі.
.. Ой, вибачте, щось мене занесло - Хрущова згадав... Ах, ось: нинішнє покоління футболістів не вміє бити по м'ячу. До речі, до нинішнього покоління футболістів належать і гравці збірної Ісландії. Так ось і наші, і ісландці забили на двох вісім м'ячів! І коли вони, і за рахунок чого раптом навчилися бити по м'ячу?Як на мене, відповідь досить однозначна: тому, що майже всі голи в цьому матчі (6 з 8) забивалися відразу, ударами без підготовки, а значить, без втрати дорогоцінних миттєвостей.
Інші два голи були забиті після сольного проходу (перший гол у наші ворота) і другий гол Малиновського - там він зробив ще один дотик. Хоча, можна вважати, що і Малиновський пробив з ходу, без обробки, тому що не став підробляти м'яч під свою ліву, ударну ногу, а пробив правою, щоб не втрачати ті самі миті, які допомогли б супернику заблокувати удар.
І тут виникає цілком резонне питання? Гравці самі вирішили, що потрібно намагатися наносити удари, по можливості, без підготовки і втрати дорогоцінних секунд, чи це була тренерська установка? Знаєте, чомусь мені не віриться, що це рішення одночасно спало на думку цілій групі гравців. Тому, з великою ймовірністю, можу припустити, що це була тренерська установка.
Так, ще один нюанс. Хочеться сказати про культуру пасу. На тлі інших гравців у цьому плані вигідно відрізнявся Малиновський. Навіть коли його передачі не доходили до адресата, відчувався клас Руслана, його розуміння гри і того, коли і куди потрібно послати м'яч, щоб його було зручно прийняти партнерам. У зв'язку з цим, мені не зовсім зрозумілі деякі коментарі, автори яких радіють, що цього разу в збірній був відсутній Зінченко. Адже основною перевагою Олександра якраз і є культура пасу! Ну, що тут скажеш... У нас же бачать і цінують, в основному, тільки тих, хто забиває...
Всі три нас отримали вищу освіту... За Динамо Київ вболіваю тільки я. А за Збірну України - усі разом.
Згоден з автором блогу, що ця гра була бенефісом повернення у Збірну Руслана Малиновського. Мттєві рішення, гра в один дотик. Така гра не може не подобатись. Надіюсь,що й Азейбарджану Руслан заб"є у своєму стилі - з-за меж карного майданчика.
Ознайомився з коментами.
Народилась потужна версія.
Певне якимось чином гравці нашої збірної натрапили на блоги і коменти нашого гіперпродуктивного, гіперолдскульного блогера.
Образились.
Пішли бити і забивати.
Час 4:44
Кстати, голландцы не побеждали на чм, а Ибрагимович деже ЛЧ не брал.
Мюллер за игру набегал по 3 км. Сейчас вратари по 5 набегают.
А как тогда дать понять, что ты умнее других и все вокруг неучи?!
батько розповідав, коли грузин після відпустки вгостив желєйкою, то ліг весь взвод.
Думаю, Деві до цього альбому ніякого стосунку не має.
Можу помилятись. Можливо це Деві надихнув Тукманова.
На рахунок культури пасу.. Скільки пам'ятаю, за часів незалежності нам дуже бракувало такого собі ''диспетчера'', який міг однією передачею ''розрізати'' оборону суперника. Тому і виникали втрати очок з ''автобусними'' командами. Скільки було таких матчів, коли бились ніби в стінку лобом.. У Маліновського справді світла голова, добре поставлений удар і гарним пасом володіє. Зінченко теж іноді гарно знаходить хороші рішення пасом вперед, але не так часто, як хотілося б. З французами в цьому плані сподобався Забарний, але хотілося б від нашого півзахисту бачити більше вертикальних передач, а не перекочування м'яча.
А вот Динамо 80х уже играло через всех полузащитников, и заблокировать диспетчера соперник уже не мог.
Мався на увазі гравець на кшталт Калітвинцева чи покійного Белькевича. Людина, яка вміє однією передачею створити момент. Бо коли Юрій перестав грати в збірній з креативом стало зовсім зле.
За інформацією проєкту «Деколонізація. Україна», Жмеринська громада у Вінницькій області вирішила не перейменовувати вулицю Маліновського у селі Почапинціі, офіційно названу на честь радянського маршала Родіона Малиновського, незважаючи на вимоги закону про декомунізацію. В офіційній відповіді від місцевої влади вказано, що вулиця нібито названа на честь українського футболіста Руслана Маліновського.
Всі три нас отримали вищу освіту... За Динамо Київ вболіваю тільки я. А за Збірну України - усі разом.
Згоден з автором блогу, що ця гра була бенефісом повернення у Збірну Руслана Малиновського. Мттєві рішення, гра в один дотик. Така гра не може не подобатись. Надіюсь,що й Азейбарджану Руслан заб"є у своєму стилі - з-за меж карного майданчика.
Можливо й так. Але я звернув увагу на розіграш ним стандартних положень. Штрафний на 6 чи 7 хвилині і кутові були подані в "молоко".
Про культутру пасу. а також кадрову політику збірної.
Маліна, списаний Ребровим, але витягнутий з нафталіну через відсутність кпеативних пз, виглядав на порядок органічніше і класніше "суперпупер зірки"- Судакова. З виходом класичного вінгера-дебютанта збірна заграла на порядок зрозуміліше чим при находженні на полі "прими".
Можна писати посібник для тренерів- " Як "продавати і рекламувати " гравців....
Після цього матчу повага до Реброва в моїх очах опустилась ще нижче ...
А Малиновського правильніше порівнювати з Шапаренком. Принаймні, в цьому матчі.
1) У Волошина і Судакова одна позиція- різний функціонал Волошин, це про бігти вперед і в захист. Судаков- тепла ванна і креатив через походи в цент і діагоналі. Єффективність другого , мьяко кажучи, була сумнівною.
2) Теж саме По Шапі і Маліні. На Шапі лежала страховка Калюжного, такий собі другий опорник ( як в цьому компоненті зіграв Очеретько, бачили. Маліна- типу диспетчер і вихід на ударні позиції. Мені цікаво- якби не виліт Зіни- СРР і далі б Маліну ігнорив ?
Тому лінійне порівняння неможливе
Що стосується одночасного перебування на полі Малиновського і Зінченка. Ну, вони ж успішно грали (разом зі Степаненком) у збірній Шевченка, то чому б їм разом не грати в півзахисті і при Реброві?
А те чому він зараз такий- це питання складне. Але правда в тому, що він краща 8-ка , з тих що є в обоймі Реброва на зараз, хто б там що не говорив. І він встигав перекривати ( при всіх своїх багах) зони і страхувати Калюжного. Він опускався в опорну- те що не робив Маліна. А потім вийшов Очеретько і тупо "прокурив" гол.
я не про одночасне знаходження на полі Зіни і Маліни, чи їх неспроможність грати разом. Я пр Реброва і його " маніакальну " боязнь авторитетів в роздягальні. Маліна- аут, Ярмола-аут, Буя- аут( на Азербайджан Буя-Ванат, само то)) з Зіною теж там були проблемки... Я знаю, що Ви не фанат Ярмоли, але такі гравці - з класом, з досвідом... не знаю. Мені здається помилкою їх ігнорити. Вчора у нас зправа грав Гуцуляк. Можна його іменем приз називати, коли гравець весь матч- ніде, і одна результативна дія. Але він ГТ, я про Реброва. Скільки-3 роки ? Гра є- нема, команда Є- нема...
Щодо того, що Шапаренко зараз найкраща вісімка. Не знаю... Якщо з тих, хто в нинішній заявці, то може бути, але якщо говорити загалом, то думаю, що Зінченко буде сильніше.
Ярмоленко? Він сильно здав, а наступного року йому виповниться вже 37 років.
Я про тих хто зараз, включаючи Ярмолюка. Зіна, можливо, але не під усіх суперників. Багато хто вважає їх конкурентами з Судаковим, але це ( як на мене) не так. Судаков ніякий на місці 8-ки , коли потрібно захищатись. По невідомим мені причинам ( чи то вміння Судакова робити результативні дії в атаці, чи іншим) Судаков у Реброва недоторканний на полі. Зараз він його запихає на позицію лівого вінгера, і отримуємо "лівого " в усіх сенсах, а на позицію 8-ки ставить Шапу, чк інтенсивнішого і правильно перекриваючого зони. Хто у нас ще є на цю позицію під матчі з інтенсивними суперниками ? Зіна, можливо Ярмолюк, можливо Михайленко. Але не факт, що вони будуть кращі за , навіть такого, Шапу. І так, футбол дивлюсь без коментаторів.
Ярмола. Він дійсно здав, фізично. Але свої 30-40 хв і він і Буя могли б відбігати проти Азербайджану, і цього було б достатньо. Але его, я так розумію, не дозволяє Реброву. Мене напрягають манагери, які не можуть своє его підпорядкувати досягненню результата. Останнє його вью добило залишки поваги до нього- звинуватив болільників в тому, що вони не розуміють його геніальності і вимагали відставки весь час... Це після Азербайджана... Здається , мужик поплив, і не розуміє, що збірна- це ні разу не його іграшка, хоча по факту воно так частуово і є..
З тривогою чекаю матчу з Азербайджаном, вже завтра. в ньому може бути все що завгодно...
Буяльський. Я б з Вами погодився, але тут проблема, напевно, не в Реброві - Буяльський, фактично, не грав також ні у Шевченка, ні у Петракова. Очевидно, перш за все, через те, що він слабкий у відборі.
Судаков. Так, він у відборі не такий успішний, як тоді, коли він "на м'ячі", але це сьогодні недозволена розкіш - грати з двома центрхавами, які слабкі у відборі. Крім того, Судаков грає в основі "Бенфіки" у Моуріньо, а Буяльський не завжди потрапляє в основу ДК, яке грає в УПЛ. Ну і до всього, Буяльському скоро, в січні, виповниться 33...
Его Реброва. Не знаю, але можливо, він має високу думку про себе через певні успіхи на клубному рівні. Якщо не помиляюся, команди, якими він керував, шість разів ставали чемпіонами своїх країн, а слабенький "Ференцварош" він зміг вивести в груповий етап ЛЧ.
- - - - - - - - - - - - - - -
12+++
Так, там в продовження винуватий і Матвієнко... але розподіл процентів провини кожного, я з дозволу вираховувати не буду...