Пам'ятаю, в 1983 році ми посіли сьоме місце в чемпіонаті СРСР. А наступному 1984 - взагалі десяте. Десяте!!! Де-! -ся-! -те! Десяте місце в чемпіонаті. Ото була ганьба, дніще та емоційне спустошення. Але нічого, ходили на матчі, дивилися трансляції. Вболівали. І наступили золоті 1985-1986 і єврокубок. А потім, в 1987 році - шосте місце. І далі вболівали. І знову були золоті часи. Барселона, тирипири. І були знову падіння. Але ми вболівали. Були разом в горі та в радощах. Пережило то, переживемо і це. Гравці, тренери, менеджемент і навіть (повірте!) власники змінюються. А ми, вболівальники, залишаємося в горі і радості з нашим клубом. Це я все до чого.... Глори і хейтери, (ну, чесно, якось ви за(нудили) на цьому сайті) прошу піта на(ліво), а вболівальники - запрошую, шановні, разом до перемог!.. Слава Україні!.. Динамо - вперед!
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
