Трохи спогадів. "Наші збірники-легіонери просто втрачають будь-який звязок з Україною. фізичний, ментальний, психологічний. Зібрались в якійсь Марбельї, згадали хто тренери, де хто грає, підучили слова гімну, далі відіграли і розїхалися по своїх клубах. У провальному виступі нашої збірної на ЧЄ-2024 така відірваність від українських реалій, на мою думку, відіграла свою негативну роль.
Наївно? Може й так, а може й ні. На щастя, в Україні все ще є (і сподіваюсь, будуть розширюватися території. які практично не перебувають під прямою загрозою повітряних атак). То чому б не провести хоча б якісь мінімальні збори, наприклад, у Закарпатті, чому не організувати при нагоді зустрічі з уболівальниками, якісь автограф-сесії? Розумію, що затягти декого із збірників сьогодні в Україну буде непросто. На заваді може бути і позиція їхніх клубів, власники яких не захочуть ризикувати своїми активами. Але ж є для чогось керівництво УАФ, є неслабі. судячи з розмірів зарплат, менеджери, то нехай і попрацюють в цьому напрямі".....Ці рядки, дозволю нагадати, я написав у серпні 2025 року.
І зовсім не сподівався, що в осяжному майбутньому щось зміниться у дорожній карті національної збірної, що хтось в УАФ задумається як можна збудити збірну від летаргічного сну.
Виявилося, для цього треба було лише, щоб до керма прийшов чужоземець з українською душею. І все почало складатися якось по-людському. Головний тренер став розмовляти з футбольним співтовариством в особі медійників без зверхності і повчань, став дослуховуватися до суспільних настроїв (привіт Ярмоленку) і своїм рішенням оселитися у Львові змусив очільника УАФ сказати про нового ГТ, що він смілива людина (привіт Реброву).
Стало якось тепліше при згадці про національну збірну.
Бадьорості, звісно ж, додала перемога над поляками. Дебют виявився напрочуд вдалим. Втім, не будемо роздавати аванси і самозаспокоюватися. Ми не знаємо, як надалі складеться шлях збірної Мальдери. Очевидно, у подальшому траплятимуться і невдачі, і промахи. І ще будуть претензії до рішень Мальдери.
Але початок, який, ну, нехай не половина і не чверть справи, все ж таки закладений успішно і ми можемо намалювати один плюсик у цій історії.
І поспішити відвідати відкрите тренування збірної України в Україні.