Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог
Ставить прогнозы
и выигрывать
Быть участником
фан-зоны
Така от дата кругленька підвернулася в календарі.
22 серпня 1966 року київське Динамо програло масковському Торпедо на виїзді 0:2. Це була перша поразка киян у сезоні, який тягнувся ще з березня. Кияни тоді понад 20 матчів йшли беззаперечними лідерами у турнірній таблиці, але у спорті сухих серій не буває, за всіма законами жанру поразка мала статися.
Кажете, команда два роки будується? Кажете, швидко тільки кошенята народжуються?
Іспанський ноунейм Фран Фернандес очолив Карпати після новорічних застіль 2026 року. Приїхав у невідому країну, в чужий чемпіонат, без жодних звязків у Будинку Футболу, не маючи жодного уявлення про Катрусин кінозал. За плечима - робота в друго- та третьолігових іспанських клубах, репутація тренера-асистента.
Я худію, коли читаю повідомлення про травми, які косять гравців Динамо і ті місяцями не вилазять з лазаретів. Сльози заважають дивитися на це от все, тим не менш втуплююся у монітор. І що там видно?
Чемпіонат СРСР, 1966 рік. 19 команд-учасників. Зіграно матчів гравцями золотого Динамо (з усіма переїздами і перельотами в Ташкент, Алма-Ату, Куйбишев і т.
Був забанений за надто емоційні висловлювання після матчу з греками і, що називається, не зміг розвинути тему фіаско Динамо. Може це і на краще. Що там зайве сипати сіль на рани, коли ситуація прояснилася у всій своїй неприглядній оголеності.
У тому, що Динамо з футбольного спортивного клубу перетворилося на групу здоровя, мене остаточно переконав пердимонокль у виконанні Волошина.
Сьогодні на календарі день народження Мірчі Луческу - румунського тренера, який віддав українському футболу 15 років свого життя.
Його називають, та й сам він любив так казати, найтитулованішим тренером часів незалежної України.
Більшість перемог і трофеїв Містера повязані, як відомо, з донецьким "Шахтарем", що звісно робить постать Луческу дуже контраверсійною в очах динамівської спільноти.
Під постом, точніше уривком з великого інтервю Гордона з Безсоновим, розміщеним на Шуріку 24 липня, зявилося 14 коментів.
Багато це чи мало - не в тому фокус. Звернув увагу на інше.
В інтервю, нагадаю, Безсонов різко і непримиримо висловився про війну, розвязану москалями проти України. Легенда "Динамо", якого дехто тут на сайті підколював за "косноязичіє", знайшов у собі потрібні слова, чітко і однозначно артикулював свою позицію щодо війни, щодо колишніх друзів по радянському футболу.
Так от, з 14 коментів 13 написані українською мовою, ще 1 - іншою.
Це щось означає чи так собі, гра циферок?
Можу додати, що того ж дня 24 липня зявилися два блоги на одну тему: про арешт Павелка у Словаччині.
Один пост українською мовою, інший - іншою. Зміст майже ідентичний, за офіційними повідомленнями прокуратури.
Але під одним постом 52 коменти, під другим - жодного.
Вгадайте, під якими саме і чому?
Багаторічний капітан того, золотого, "Динамо" Володимир Безсонов провів (за даними Трансфермаркту):
у Кубку чемпіонів 19 матчів, відіграв у середньому 84 хв. без заміни. У Кубку УЄФА - 89 хв. У Кубку кубків 7 матчів по 90 хв. У кубку СРСР 47 матчів по 85 хв. У чемпіонаті СРСР 278 матчів у середньому 84 хв.
Не шукайте логіку у футболі - цей вислів ми всі щоразу згадуємо, коли стикаємось із чимось непередбачуваним, несподіваним у нашій улюбленій грі, коли один влучний удар або ж промах може вирішити долю матчу, турніру, команди.
Це ж футбол - розводять руками тренери та експерти, коли бракує аргументів пояснити логічно і детально, що трапилося на полі.
У співпраці з ШІ
Беніто Муссоліні активно допомагав збірній Італії виграти Чемпіонат світу з футболу 1934 року, використовуючи свій фашистський режим. Перемога була потрібна йому для політичної пропаганди.Ось головні факти, як саме влада сприяла цьому успіху:
Підкуп арбітрів: Муссоліні особисто впливав на призначення суддів, які відверто допомагали італійцям у спірних моментах.
Маю таку звичку - переглядати на ютубі записи поп-рок-музики минулого століття. Виростав на усіх цих Slade, Smokie, CCR, Czerwone Gitary, на італійській солодкоголосій попсі, куди ж без неї, тепер іноді ностальгую.
Але цікаве інше, майже в усіх коментах до цих записів люди з усіх кінців світу - з Європи, Латинської Америки, США по суті в один голос кажуть: епоха красивої, справжньої музики, натуральних голосів (і губ) минулася, тепер такого ніхто не напише і не заспіває.
