Чудове нагадування від Шовковського...

Oleksandr Shovkovskyi

Рівно 20 років минуло з того дня, який назавжди змінив моє життя та історію нашого футболу. 26 червня 2006 року. Кельн. 1/8 фіналу чемпіонату світу.

120 хвилин виснажливої боротьби проти Швейцарії, які закінчилися нулями на табло…

А далі — те, що багато хто називає лотереєю, але для нас і для мене особисто це був момент істини…

Серія післяматчевих пенальті…

Коли ти граєш у рамці воріт у такий момент, увесь шум стадіону впливає на тебе…

Але не в той момент…

Тоді був спокій і впевненість...

Та повна відсутність емоцій….

Багато хто потім питав мене, про що я думав. Відповідь проста — ні про що...

Тільки відчуття, аналіз рухів, повний спокій та максимальна концентрація на правильному прийнятті рішення...

Я майже фізично відчував момент і розумів, що буде далі…

Кожен із ударів я пам’ятаю до дрібниць…

• Перший удар Андрія Шевченко та перший удар Штреллера… І ці шалени емоційні гойдалки...

• Божевільна паненка Мілевського та постріл Барнетти — удар у поперечину, де правильна позиція теж зіграла свою роль.

• Влучний постріл Реброва та вирішальна виграна дуель у психологічно вже розгубленого Кабаньяса…

• Остаточна крапка від Гусєва!

Світ заговорив про унікальне досягнення — перший «сухий» матч у серії пенальті на чемпіонатах світу.

Для мене цей рекорд став не особистою гордістю, а результатом шаленої праці після важкого перелому ключиці, яку я отримав за 5 місяці до цього! І грав я на тому Чемпіонаті Світу з металевим штирем в середині ключиці…

Минуло два десятиліття, змінилися покоління, але ті емоції, коли ми всією командою бігли святкувати перемогу, житимуть вічно.

Дякую партнерам по збірній за той історичний ЧС-2006.

Дякую кожному українцю за підтримку, яку ми відчували крізь тисячі кілометрів! ????????⚽️

Слава Україні

Слава Нації

Все буде Україна

https://www.facebook.com/share/p/1BMrFocV95/

х х х