Рівно 20 років минуло з того дня, який назавжди змінив моє життя та історію нашого футболу. 26 червня 2006 року. Кельн. 1/8 фіналу чемпіонату світу.
120 хвилин виснажливої боротьби проти Швейцарії, які закінчилися нулями на табло…
А далі — те, що багато хто називає лотереєю, але для нас і для мене особисто це був момент істини…
Серія післяматчевих пенальті…
Коли ти граєш у рамці воріт у такий момент, увесь шум стадіону впливає на тебе…
Але не в той момент…
Тоді був спокій і впевненість...
Та повна відсутність емоцій….
Багато хто потім питав мене, про що я думав. Відповідь проста — ні про що...
Тільки відчуття, аналіз рухів, повний спокій та максимальна концентрація на правильному прийнятті рішення...
Я майже фізично відчував момент і розумів, що буде далі…
Кожен із ударів я пам’ятаю до дрібниць…
-
Перший удар Андрія Шевченко та перший удар Штреллера… І ці шалени емоційні гойдалки...
-
Божевільна паненка Мілевського та постріл Барнетти — удар у поперечину, де правильна позиція теж зіграла свою роль.
-
Влучний постріл Реброва та вирішальна виграна дуель у психологічно вже розгубленого Кабаньяса…
-
Остаточна крапка від Гусєва!
Світ заговорив про унікальне досягнення — перший «сухий» матч у серії пенальті на чемпіонатах світу.
Для мене цей рекорд став не особистою гордістю, а результатом шаленої праці після важкого перелому ключиці, яку я отримав за 5 місяці до цього! І грав я на тому Чемпіонаті Світу з металевим штирем в середині ключиці…
Минуло два десятиліття, змінилися покоління, але ті емоції, коли ми всією командою бігли святкувати перемогу, житимуть вічно.
Дякую партнерам по збірній за той історичний ЧС-2006.
Дякую кожному українцю за підтримку, яку ми відчували крізь тисячі кілометрів! ????????⚽️
Слава Україні
Слава Нації
Все буде Україна
https://www.facebook.com/share/p/1BMrFocV95/
х х х
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 22
Загрузка комментариев
