"І шо воно так воняє?" (с.)

Взагалі-то, я не великий прихильник конспірологічних версій, але тут... Як мені здалося, лише Дешам не знав, про що перед грою домовилися партнери та товариші по "Реалу" Мбаппе й Беллінгхем. Одним - "бронза", а другим - звання найкращого бомбардира, а заодно, й найкращого асистента (уявіть собі, Оліссе побив рекорд Пеле!

Які є підстави для такої версії?

У першому таймі, коли рахунок матчу просто катастрофічно зростав на користь збірної Англії, з обличчя Мбаппе не сходила посмішка. Чого б це?

Легкість, з якою Франція почала створювати свої гольові моменти. Причому не просто моменти, а такі, коли легше забити, ніж не забити.

Відсутність у стартовому складі англійців Пікфорда, Кейна та Беллінгхема. Ну, гаразд, Кейн втомився, але ж Пікфорд! А вихід на заміну Джуда можна пояснити тим, що треба було комусь влучати у ворота, інакше можна було й не дістатися до вже узгодженої "бронзи". Те, з якою легкістю Джуд обводив французів і виходив на ударну позицію, свідчить, як на мене, на користь конспірології.

Ну і наостанок. Купа голів, а заруба була? А заруби й не було! Ну і хто після цього наважиться сказати, що "матч пройшов у чесній спортивній боротьбі"? Ну, а те, як футболісти обох команд після гри обмінювалися рукостисканнями, обіймами та задоволеними посмішками, сподіваюся, бачили всі.

Загалом, як на мене, "суперники" уклали тимчасовий тактичний союз, об’єднавшись проти спільного "ворога". І всі отримали те, на що розраховували і заради чого об’єдналися.

П.С. До речі, у ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що Технічний комітет Міжнародної федерації футболу (ФІФА) на своєму засіданні вже ухвалив рішення, що найкращим гравцем цього чемпіонату світу та володарем призу "Золотий м’яч" турніру, незалежно від результату фіналу, де Аргентина зіграє з Іспанією, стане Мессі.