Прочитав передматчеве інтерв'ю Ігоря Костюка, і воно викликало певне розчарування. Особливо зачепила одна фраза: «Але помилки, яких ми припустилися у перехідних фазах, зіграли ключову роль у цьому матчі».
Фраза звучить сучасно, саме цього й очікують від нещодавнього тренера молодіжної команди більшість уболівальників, а особливо президент клубу.
Наскільки пам'ятаю інтерв'ю Юргена Клоппа, він неодноразово наголошував на важливості перших 3–5 секунд після зміни фази гри. Пеп Гвардіола говорив про 5–6 секунд. Саме цей короткий відрізок після втрати або повернення м'яча є ключовим для дій гравців і визначає, як команда буде розвивати епізод.
Але давайте подивимося на голи, пропущені «Динамо» у першій грі.
Перший гол Атака суперника починалася як звичайна позиційна атака. Довгий пас зі своєї половини поля у район штрафного майданчика, невдалий прийом м'яча, відскок на кілька метрів, втрата — і далі вже обрізка та гол. Провина того, кого не можна критикувати, — на рівні технічного виконання. Тобто проблема виникла не в тому, що команда не встигла перебудуватися після втрати м'яча. Втрата сталася безпосередньо під час першої дії — на рівні технічного виконання.
Другий гол Тут ситуація вже трохи ближча до теми перехідних фаз. Після втрати м'яча до моменту відскоку від Бражка пройшло приблизно 13 секунд. Так, початком атаки стала втрата володіння, але це вже не ті самі перші 3–6 секунд, про які говорять топові тренери.
Втім, гравці все одно не встигли перебудуватися. За цей час суперник отримав можливість розвинути атаку, знайти позиції та перевести епізод у більш організовану фазу.
Третій гол А ось тут зв'язок із перехідними фазами взагалі знайти складно. Це класична затяжна позиційна атака суперника. Команда контролювала м'яч, рухала його і поступово створила момент.
То у чому проблема? Після перегляду цих епізодів виникає питання: чи правильно ми визначаємо причини пропущених м'ячів?
Можливо, проблема простіша: якість першого дотику, технічна помилка, неправильне рішення, програна дуель або невдала позиція.
Можливо, головне питання не в тому, що команда погано діє саме після втрати м'яча. Можливо, проблема глибша — у здатності якісно виконувати базові футбольні дії під тиском.
Але якщо тренер говорить саме про перехідні фази, хотілося б почути більш конкретний аналіз: які саме епізоди стали вирішальними і які висновки команда зробила після їхнього розбору, крім чудової фізики.
Блохин сотню преодолевал за 11 секунд (!), 60 метров за 7 сек, 30 метров покорял за 3.7 секунд.
Беланов преодолевал 60 метров за 7 секунд (мировой рекорд был 6.5), 30 метров за 3.5 сек; а на ЧМ в Мексике, где в тени стояла 40° жара, Беланову удалось добиться невероятного показателя: Игорь пролетел 55 метров за 6 секунд, после чего одессита весь Мир окрестил "Ракета".
А наши "мастера" за это время не успели перестроиться.
Прессинг придумали очень давно. Но в прежние времена из-под него умели уходить. Это потому, что квалификация игроков позволяла обеспечивать фазовые элементы игры. Сегодня игроки Динамо так топчутся с мячом, что не помогла бы и квалификация В.В. Лобановского.