Прочитав передматчеве інтерв'ю Ігоря Костюка, і воно викликало певне розчарування. Особливо зачепила одна фраза: «Але помилки, яких ми припустилися у перехідних фазах, зіграли ключову роль у цьому матчі».
Фраза звучить сучасно, саме цього й очікують від нещодавнього тренера молодіжної команди більшість уболівальників, а особливо президент клубу.
Наскільки пам'ятаю інтерв'ю Юргена Клоппа, він неодноразово наголошував на важливості перших 3–5 секунд після зміни фази гри. Пеп Гвардіола говорив про 5–6 секунд. Саме цей короткий відрізок після втрати або повернення м'яча є ключовим для дій гравців і визначає, як команда буде розвивати епізод.
Але давайте подивимося на голи, пропущені «Динамо» у першій грі.
Перший гол Атака суперника починалася як звичайна позиційна атака. Довгий пас зі своєї половини поля у район штрафного майданчика, невдалий прийом м'яча, відскок на кілька метрів, втрата — і далі вже обрізка та гол. Провина того, кого не можна критикувати, — на рівні технічного виконання. Тобто проблема виникла не в тому, що команда не встигла перебудуватися після втрати м'яча. Втрата сталася безпосередньо під час першої дії — на рівні технічного виконання.
Другий гол Тут ситуація вже трохи ближча до теми перехідних фаз. Після втрати м'яча до моменту відскоку від Бражка пройшло приблизно 13 секунд. Так, початком атаки стала втрата володіння, але це вже не ті самі перші 3–6 секунд, про які говорять топові тренери.
Втім, гравці все одно не встигли перебудуватися. За цей час суперник отримав можливість розвинути атаку, знайти позиції та перевести епізод у більш організовану фазу.
Третій гол А ось тут зв'язок із перехідними фазами взагалі знайти складно. Це класична затяжна позиційна атака суперника. Команда контролювала м'яч, рухала його і поступово створила момент.
То у чому проблема? Після перегляду цих епізодів виникає питання: чи правильно ми визначаємо причини пропущених м'ячів?
Можливо, проблема простіша: якість першого дотику, технічна помилка, неправильне рішення, програна дуель або невдала позиція.
Можливо, головне питання не в тому, що команда погано діє саме після втрати м'яча. Можливо, проблема глибша — у здатності якісно виконувати базові футбольні дії під тиском.
Але якщо тренер говорить саме про перехідні фази, хотілося б почути більш конкретний аналіз: які саме епізоди стали вирішальними і які висновки команда зробила після їхнього розбору, крім чудової фізики.
Хотя есть вещь и поважнее - нет мотивированности у них...
И что ? Что из этого следует ? Да ничего !
С момента прострела и до отскока мяча от Бражко прошло примерно 5 секунд (8+5 = 13).
И эту пятисекундную фазу никак нельзя назвать переходной, потому что ни одна из команд не владела в ней мячом. Так что и данный гол ни в малейшей степени не является следствием какой-то позиционной ошибки, допущенной в переходной фазе.
А что же, на мой взгляд, произошло на самом деле ? Бражко хотел правой выгрузить мяч из радиуса штрафной, но в борьбу за мяч успел вступить соперник, и мяч в их единоборстве отскочил в сторону. И вот здесь, если бы Бражко скоординировался мгновенно, то успел бы эффективно отгрузить мяч. Но он, подстраиваясь под мяч, неловко протоптался на месте, потерял драгоценные доли секунды и не успел. Успел лишь в выпаде выткнуть мяч из-под ноги соперника. Но этот слепой тычок оказался роковым.
Из этого следует, что в физической подготовке команды нужно серьёзное внимание уделить воспитанию ловкости и довести координационные возможности игроков до необходимого уровня.
Я Вас прекрасно понял. Просто Вы написали, что при втором пропущенном голе "ситуація вже трохи ближча до теми перехідних фаз", а я подчеркнул, что и здесь причина была абсолютно другая.
Блохин сотню преодолевал за 11 секунд (!), 60 метров за 7 сек, 30 метров покорял за 3.7 секунд.
Беланов преодолевал 60 метров за 7 секунд (мировой рекорд был 6.5), 30 метров за 3.5 сек; а на ЧМ в Мексике, где в тени стояла 40° жара, Беланову удалось добиться невероятного показателя: Игорь пролетел 55 метров за 6 секунд, после чего одессита весь Мир окрестил "Ракета".
А наши "мастера" за это время не успели перестроиться.
Прессинг придумали очень давно. Но в прежние времена из-под него умели уходить. Это потому, что квалификация игроков позволяла обеспечивать фазовые элементы игры. Сегодня игроки Динамо так топчутся с мячом, что не помогла бы и квалификация В.В. Лобановского.
Только вот для игры флангами необходимо отправлять туда мяч немедленно. И не на одного игрока, которого никто не поддерживает в центре так, как это делается теперь: атаковать следует только группой - вот почему основной игровой схемой того времени была 4-3-3. Но для нее команда должна состоять из умеющих играть в одно-два касания и обязательно в движении. Ага: это как раз про шапаренок и биловаров. И даже излюбленный здесь Буяльский никогда не отдаст паса, не совершив минимум одного оборота вокруг собственной оси.
А с моим раскладом (вверху) ты согласен ?
Костюк маневрує.
Суркіс рахує гроші.
Біловар завжди в основі.
Інших гравців, за невеликим виключенням, при ВВЛ, навіть у команду дублерів не взяли би.
А вболівальники...
А що залишається вболівальникам?
Читати блоги Деві про те які ми були "могутні" 30-ть, 40 та 50 років тому і мріяти, мріяти та мріяти про успіхи у майбутньому.
Звісно, можна не читати його блогі, але його "ненавязчивое присутствие" на сайті просто вражає -))
Мабуть така домовленість з адмінами.
Поважна персона.