Ukrainians Lives Matter

Те, що весь світ -театр, а люди в ньому актори, відомо ще з шекспірівських часів, дофутбольних так би мовити. Нині, коли великий спорт став вагомою частиною цивілізаційного розвитку, іноді можемо трансформувати цей вислів як те, що весь світ стадіон, а люди в ньому продовжують грати певні ролі.

Александер Чеферін, наприклад, грає роль президента УЄФА, який намагається бути справедливим, обєктивним і чесним для всіх її членів.

Сьогодні на матчах Ліги чемпіонів буде хвилина мовчання на честь жертв повені у Непалі. Де та європейська Ліга і де той Непал, в якій площині перетинаються їхні вектори - одному Чеферіну і відомо. Глобальний розмах, не хухри-мухри.

Натомість добре відомо, що та сама УЄФА під орудою Чеферіна послідовно відмовляє запитам УАФ на проведення хвилини мовчання в память жертв війни в Україні. Заплющує очі на клонування росією назв, брендів українських клубів, які зараз не можуть виступати на тимчасово окупованих територіях. Сплатила за роки війни понад 10 млн.євро так званих солідарних виплат країні-агресору. УЄФА, памятається, навіть була категорично проти гасла "Слава Україні!" на футболках збірної, вважаючи його заполітизованим.

Поважним діячам УЄФА немає ніякого діла до того кричущого факту, що сотні чи й тисячі громадян Непалу підписують контракти в росії і йдуть на війну проти України. Війна - не їхня парафія, а от стихійне лихо - ну це ж прекрасний привід для демонстрації свого крокодилячого співчуття.
Black Lives Matter - памятаєте такий двіж, різновид антирасистського? Чисто американські міжрасові розбірки, але УЄФА теж гаряче підтримала його, заохочуючи футболістів до всіляких жестів навприсядки.

Ukrainians Lives Matter - гасло на часі.

Андрій Шевченко, який виконує роль президента УАФ і який намагається відстоювати інтереси футбольної України у міжнародній тусовці під час війни на своїй (першій) батьківщині, має зробити все і навіть більше, щоб це гасло дійшло до керівників УЄФА. Щоб ця контора зрозуміла нарешті, що в Європі, не десь на Джомлунгмі, йде кривава війна, що росіяни ( і зомбовані непальці також) вбивають українців лише за те, що вони українці, що хочуть жити на своїй, українській землі.

Це не расизм. не стихійне лихо. Це геноцид, сплановане винищення народу. УЄФА повинна знати, що в світі є речі важливіші, вищі за футбол. І якщо про це забувати, вдавати з себе незайману дівицю, то може так статися, що всім буде не до футболу.

У цьому театрі такий сюжет уже розігрувався.