Мальдера опинився на розтяжці перед матчем проти Грузії. З одного боку, була велика спокуса скористатися шансом закріпити своє лідируюче становище у таблиці, і для цього піти на очевидний ризик, випустивши зі старту основних гравців, які забезпечили перемогу у Будапешті.
І хоча кажуть, що у переможців рани заживають швидше, Мальдера все ж не став випробувати долю, адже перед ним стояло й інше завдання - перевірити найближчий резерв збірників і зберегти свіжість команди на завершальні два матчі.
Тому все було доволі очевидно - другий, експериментальний склад, акцент на оборону, намацування звязків по ходу пєси.
З точки зору результату все склалося ніби непогано. 4 очки після двох матчів, 1-2 місце у турнірці. Водночас понюхали пороху дебютанти.
Втім, дебютанти вони відносні. Той же Хлань у свої 23 роки вже має немалий міжнародний досвід, 10 матчів за олімпійську збірну. Сарапій провів третій матч за збірну, 27 років - розквіт сил і таланту.
Решта стартового складу взагалі зубри і вовки. Але дещо номінально, теоретично.
Збірна України за всю історію ніколи не програвала грузинам, завжди - на своєму і на чужому полі - забепечувала потрібний результат, 10 матчів, 7 перемог, 3 нічиї. Навіть з Ребровим на чолі)
Натомість нинішня збірна Грузії з її усіма гравцями з топ-чемпіонатів Європи цього року показує досить посередню гру.
Тому шанси на результативний підсумок матчу у Тбілісі у нас були, навіть з отаким "виставковим" складом.
Але що побачили наші очі? Зубкова, який весь час провів практично спиною до чужих воріт. Хланя, який шукав мяча і себе у грі. Піхальонка, який шукав нападників під гостру передачі, але так і не знайшов. Аж чотирьох нападників, які незрозуміло що виконували на полі.
Побачили два немічних удари у площину воріт. Не побачили жодного кутового! Процентів 60 передач - назад, ближньому.
Дуже обережна гра, дуже невиразна. Перестрахувалися. Як кажуть , самі не зіграли, але й противнику не дали.
Хвіча Кварацхелія після матчу відважив нашій збірній здоровезний комплімент, назвавши її однією з найсильніших у Європі.
Дуже не хотілося, що б ці слова не зависли у головах наших збірників. Адже сказані вони не для них, а для внутрішньої грузинської аудиторії, щоб якось припудрити власні невдачі на старті турніру.
А нам своє робити.
"Уж сколько раз твердили миру,
что лесть гнусна, вредна, да видно всё не впрок.
Льстецу всегда найдётся в сердце уголок..."
-----------------------
ну так, з Ребровим збірна не провалювалась... В групових відбіркових турнірах зазвичай займала друге місце. А от Англію та Францію дійсно розгромити не вийшло.