Емоційний спіч Андрія Вороніна щодо "сліпих, тупих чи просто шкідників" у керівництві українського футболу здійняв нові хвилі серед навколофутбольної громадськості, принаймні, в тій її частині, яка представлена на цій інтернет-платформі.
За національну збірну ми всі переживаємо, і всі маємо свої варіанти її розвитку, покращення, виграшного складу.
Один з найвірніших рецептів, як бачимо, це розігнати все керівництво нашого футболу, вичистити конюшні у Будинку футболу, віддати під суд корупціонерів. Ну, ганьбити і хейтити начальство - будь-яке, з будь-якого приводу - це наша народна забавка. Тим паче заочно, тим паче коли під рукою є безвідмовна клава.
Так, радіти нема чого з того, що національна збірна цього року вже повторила сумний рекорд у три програних офіційних матчі. Так, молодіжна збірна провалила кваліфікацію на своє Євро-27, так, українські клуби завалюють один євросезон за іншим.
Між тим, якщо погортати сторінки історії футболу у нові незалежні часи, то задаєшся питанням - а що, ми колись справді їли одні круасани з маслом, тобто, невже наша національна збірна була колись топ-командою і привчила нас до серійних перемог?
На жаль, ні.
Рекордні три поразки в офіційних матчах за календарний рік видавали команди під орудою А.Конькова в 1995 році, М.Фоменка в 2016р., А.Шевченка в 2020р., С.Реброва у 2025р. І навіть великого ВВЛ в 2001р.
Здебільшого то були мирні, по-своєму жирні часи, збірна мала у своєму складі ого-го яких зірок, включно з золотим А.Шевченком. У неї були надійні грошовиті спонсори, не рівня скандальному "Нордексу" Рабиновича. На чолі ФФУ тривалий період стояв Г.Суркіс, якого не назвеш слабким керівником чи неуспішним бізнесменом. Він розщедрився навіть на загальнодержавну програму "Урок футболу", яку благополучно похерили його наступники. Все крутилося, гравці були обласкані і гонорарами, і увагою навіть керівництва держави, а результату не було чомусь.
Цього року до нової серії з трьох поразок збірної долучилися С.Ребров і А.Мальдера. Попереду листопадовий виїзд в Белфаст, можемо і на рекорд замахнутися.
Так в чому ж корінь зла, який пес порився на нашому футбольному газоні? Хто конкретно в Україні "багато років знущається з футболу"?
У мене особисто немає вичерпної універсальної відповіді.
Звісно, одна з причин лежить у площині національних характерних рис, адже збірна команда з футболу, як не крути, є своєрідним виявом народного менталітету, спроможності держави до реалізації великих стратегічних програм ( а розвиток футболу як одного з наймасовіших і найулюбленіших видів спорту якраз саме про це), об'єднання людей навколо великої мети.
Звісно, є купа інших причин, суттєвих і не дуже.
Але маємо виробити свій алгоритм дій, щоб зрештою якось гармонізувати наші болільницькі уявлення про потенціал українського футболу і його реальні результати, про великі гроші і чисті руки.
Як кажуть, не жили багато, то нічого й звикати
Прошу приклад Італії, де роками борються з проявами корупції у футболі і водночас примудрилися тричі підряд не пройти на чемпіонат світу, не пропонувати в якості безплатної опції.
-------
Ви для себе хоча б пробували дізнатися що відбувається в італійському футболі? Шукали, читали шось на цю тему?
Ні ?
Проаал італійського футболу та збірної зокрема Роберто Баджо передбачав більше 10 років тому.
Балотуючись на пост президента футбольної федерації Італії, він із своєю командою провели всебічний аналіз, титанічну кропітку працю і підготували величезний об'ємний матеріал на 900 сторінках, де пропонували повну реорганізацію системи підготовки юних футболістів, дитячих тренерів тощо.
Вже тоді, у висновках, свого фундаментального "твору" команда Рлберто Баджо передбачила крах італіійького футболу та збірної зокрема.
Все справдилося.
І лише тому, що чиновникам не зручні люди з новим нестандартним мисленням. Їм легше плисти по течії нічого не міняючи.
Десь ми це вже бачили. Чи не так?
-------
Ви для себе хоча б пробували дізнатися що відбувається в італійському футболі? Шукали, читали шось на цю тему?
Ні ?
Проаал італійського футболу та збірної зокрема Роберто Баджо передбачав більше 10 років тому.
Балотуючись на пост президента футбольної федерації Італії, він із своєю командою провели всебічний аналіз, титанічну кропітку працю і підготували величезний об'ємний матеріал на 900 сторінках, де пропонували повну реорганізацію системи підготовки юних футболістів, дитячих тренерів тощо.
Вже тоді, у висновках, свого фундаментального "твору" команда Рлберто Баджо передбачила крах італіійького футболу та збірної зокрема.
Все справдилося.
І лише тому, що чиновникам не зручні люди з новим нестандартним мисленням. Їм легше плисти по течії нічого не міняючи.
Десь ми це вже бачили. Чи не так?
Тому і зараз у мене немає ніяких ілюзій чи завищених сподівань стосовно цієї збірної. Два матчі у листопаді, максимум 3-4 очка і опа, наше законне 3 місце.
На мою думку. все знаходиться на поверхні і все очевидно.
1) Андреа Мальдера очолив збірну відносно нещодавно. Він знайомий з можливостями більшості гравців, адже , на відміну від свого "папєрєдніка", обрав місцем свого проживання Львів а не Марбелью. Мінімум дві, а буває й три гри туру він переглядає особисто.
2) До цієї частини Ліги Націй він поставився як до тоаариських ігор, головною(!!!)метою яких є перегляд нових гравців, пошук нових поєднаннь, пошук нових тактичних моделей ведення гри відносно до можливостей наявних футболістів тощо
Головний здобуток Мальдери який видний неозброєнним оком - це прекрасний мікроклімат в команді!!! Це заслуга, в першу чергу, нового головного тренера та його тренерського штабу.
Саме це і є запорукою майбутніх успіхів команди. Саме тому, що не було здорового колективу, не було нормального мікроклімату в команді збірна Реброва нічого не досягла. Маючи у своєму розпорядженні "Золоте покоління" українських футболістів які знаходились в своєму праймі, Ребров примудрився не використати такий шанс!
Той факт. що Мальдера оселився у Львові і співає наш гімн - чудово. Навіть провів тут тренувальний збір. Але це все попередні пестощі.
Далі що? Відскок з мадярами + подарована грузинам нічийка + точніше, жирний мінус за танець на граблях з ірландцями і жахливий тактичний прокол з мадярами. Побігли виривати перемогу там, де нас влаштовувала нічия. Мальдера і його гравці теж примудрилися не використати свій шанс.