Страна: Россия / Украина
Жанр: драма, спорт
Режиссер: Андрей Малюков
В ролях: Сергей Безруков, Елизавета Боярская, Эдуард Безродный, Екатерина Климова, Дирк Мартенс, Александр Крыжановский
______________
Кто уже ходил на фильм? Просьба оставлять свои комментарии. Безруков, Боярская - хорошие актеры. Собираюсь сегодня в кинотеатр Украина, сеанс в 21-00.
Ультра национал-патриотам просьба не отписываться. Ваше мнение о фильме уже известно.
Фільм «Матч» має до реальних подій таке саме відношення, як і головний герой ейзенштейнівського фільму «Олександр Невський» до реального князя, що ходив походом на Новгород і за допомогою монгольського війська карав новгородців, коли ті відмовилися платити данину Золотій Орді.
Якщо хтось хоче взнати про справжнє життя у той період 2-ї сітової війни у Києві, краще нехай почитає книжку Дмитра Малакова "Оті два роки", видання 2002 року, або прослухає її аудіо-варіант.
У передмові сказано: «778 днів і ночей Київ жив "при німцях". "Як жив? Яким чином вижив?". Документальна повість Дмитра Малакова "Оті два роки" нарешті дає відповідь на ці питання. Пожежа Хрещатика. Підрив будинків. Торгівля на ринках. Робота у німців. Пошук їжи, мила, одягу. Преса і чутки. Спротив і покора. Про все це і багато іншого розповідається від першої особи. Ілюстрації (переважно в техніці "туш-перо") зроблені старшим братом автора, заслуженим художником України Георгієм Малаковим (1928 -1979).»
Книга дуже цікава, це - спогади і свідчення очевидців. В ній можна знайти відповіді навіть на певні питання актуального сьогодення. Наприклад, спостерігаючи за потоком приїжджих у Київ, за засиллям державної влади всих рівнів вихідцями з одного регіону, за поведінкою владоможців, грошових мішків, за тим як вони змінюють обличчя Києва та за іншими їх діями, виникає запитання: «Що робити?». Може перечекати доки воно саме «розсосьотся»? Пошук відповіді полегшиться коли прочитаєш зокрема ось це:
«Існує чимало киян, які прагнуть стати киянами, що вкрай утруднюється без занурення в глибини міського життя, просотування геокультурною аурою міста, опанування його загадковим топосом і міфологією, як взагалі не можлива індивідуальність без ототожнення своєї персоналії з навколишнім оточенням. Що зрештою, знаходить свій вияв у бурхливій діяльності архітекторів і «будівничих», сумні наслідки якої ми спостерігаємо в рясній появі серед традиційної київської забудови «новоукраїнських» хмарочосів та «іграшкових» майданів. Ці «новодєли» у щемно неповторному київському середовищі такі ж доречні, як і пожежна сирена в скрипковому концерті . Може для людини з Уралу чи Білої Церкви такий дисонанс і не «ріже вуха», а от для корінного киянина – глибока персональна драма. Що ж, недарма кажуть: для того, аби бути інтелігентом потрібно три генерації, аристократом – сім.»
Відповідь лежить в останній фразі. Або ми самі будемо щось змінювати сьогодні, а бо треба запастися терпінням на 3-7 поколінь.
P.S. Ну і яким тут боком просотався київською «геокультурною аурою» новосибірський москвич Малюков, щоб розповідати новостворені міфи киянам про їхню історію?
============================================================================
А ось і головна ідея московського фільму. Нічого іншого більш важливого, актуального і цікавого, на чому б треба було закцентувати увагу, за тисячі років існування Києва Малюков чомусь не знайшов.
Просто нимію від Вашого висококультурного дисонансу!
Залишилось в кінці монологу визначити власне соціальне стойло: "Я киянин"
Фільм - це певне ставлення, погляд. Ніхто, навіть Ви, не заборонить людині з іншого краю землі, а особливо якщо ця земля має певне історичне споріднення і спільну з нами частку історії, викласти свій погляд на це.
Ваша пихата демагогія нагадує мені безсмертні рядки Ільфа і Петрова: "А ты кто такой!??....Это грабеж! Кто такой Козлевич, чтобы с ним делиться? Я не знаю никакого Козлевича. "
Я також можу поділитися з Вами свідченнями часів оккупації! Як я вже десь на ресурсі писав, мій сусід та моя рідня перебували в той час в Києві! Я сам народився на Подолі і прожив фактично усе життя там. Багато єврейських родин ще й досі там мешкають і їх свідчення неупереджені.
Так ось що я Вам від імені цих людей скажу:
1. Були люди (і не мало), які з хлібом і сіллю зустрічали оккупантів!
2. Були люди (і не мало), які сумлінно, за власним переконанням, служили поліціянтами і знущались з таких самих киян.
3. Були люди (і не мало), які власну пайку хліба віддавали дітям, а самі тихо згасали і помирали, а їх діти й досі живуть.
4. Були люди (і не мало), які по цю пайку хліба йшли до сусіда і казали - ти жид і якщо не віддасиш хліб, то я тебе видам.
5. Були люди (і їх не мало), які переховували єврейські родини і які записані в книзі, як "громадяни миру", всупереч ідеології та переконанням теперішніх націоналістів.
6. Були люди (і їх не мало), які свято вірили в те, що наших футболістів лишили для того, щоб своєю діяльністю вони підтримали дух киян (хоча це безглуздя).
І УСІ ЦІ ЛЮДИ БУЛИ КИЯНАМИ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Так що не треба витирати серветкою чистоплюя масні губи і відкараскуватись від брудних моментів. Не треба хизуватись тим, що хтось жив більше в Києві, а хтось - менше. Далеко не завжди гени, приналежність і час проживання серед інтеллигенції, роблять тебе інтеллигентом. Те саме я готовий стверджувати і стосовно приналежності до аристо! Про людей кажуть виходячи з їх вчинків!
Динамівці, точніше колишні динамівці, які грали в команді Старт, не пішли грати в команду РУХ, як рівно не пішли і в поліціянти. Також вони не здавали за хліб євреїв, не стріляли в яру полонених, не нищили Хрещатик. Вони самі пройшли ці горни і залишились людьми. Цей фільм про людей, які для багатьох є взірцем.....на відмінність від Вас.
Без вас знаю які були і є люди в світі, сам можу вам привести історії і спогади різних людей про ті часи, без вас знаю ким були динамівці під час війни і без ваших хворобливих фантазій знаю хто для мене взірець, а хто ні.
А для тих, кому дійсно цікаве правдиве описання давніх подій, ще раз запрошую прочитати книгу, до речі ілюстрації, то - замальовки з натури талановитого хлопчини-художника, його погляд на реальне життя того часу.
А тим, хто не точно зрозумів, та ще й під канонаду з «гармат» Egoshua69, в якому сенсі я привів цитату з книжки Дмитра Малакова, скажу конкретніше: не треба чекати доки ця малоосвідчена, малокультурна, аморальна влада, що живе лише сьогоднішнім днем і лише для себе, за сім поколінь облагородиться. Треба вже на найближчих виборах її змінювати. Можливо моє відношення до приїжджих комусь стане зрозумілішим, якщо прочитати мій коментар до статті Шурика:
Зачем Луческу переводчик? , від 26.07.2011
В Київ їхали з древніх часів, їдуть і будуть їхати завжди, тому до певної невихованої власної частини киян додаються ще й приїжджі. Разом з тим до Києва перебирається не лише вони, а й найактивніші, найініціативніші, найерудованіші, найінтелектуальніші громадяни України, що після певної адаптації і злиття з корінними киянами і створюють неповторну столичну спільноту. Питання не в тому чи є хами і жлоби в Києві (вони є всюди), а в тому як на них реагує суспільство. Тут на сайті Шуріка ви знайдете потужну критику в першу чергу самих себе, своїх недоліків, навіть всього того що ми любимо, поза зоною критики не залишається нікого і нічого. Це нормальна практика для здорового суспільства. Інша справа коли в Донецьку культивується неприязнь до Києва і Динамо часто лживо і надумано, при чому з абсолютною вседозволеністю і невимогливістю до самих себе, коли аморальність стає доброчинністю.
Що мене більше всього засмучує, що деяка частка киян вже років з три як прийняла правила гри і спустилася до рівня опонентів нижче плінтуса і їм уподобляється. Захищати своє то одне, а перетворюватись у гебельсів і хамів, як дехто з того боку, то зовсім інше. Думаю захистити себе можна не лише грубістю, а і використовуючи інтелект і вихованість. Якщо глянути на Луческу і на Сьоміна, то стає очевидною велика різниця у вихованні і в моральних принципах цих людей, і я радий що ця різниця на нашу користь.
учетная запись этого пользователя была удалена
П.С. В котре складається таке враження, що всі оті скандали, інтриги та інша метушня навколо фільму - заздалегдіь сплановані піар-акції від творців кандагарів, ми з майбутнього та інших йопрстів.
П.П.С. не знаю яким там чином Бєзруков "піліт бабло", але те що це хороший і талановитий актор - безсумнівно.
П.С. подивився фільмографію Сергія Вітальєвіча. Що цікаво: наступним після фільму "Матч" йде фільм "Золото". А виконує він там роль Брагіна.. Отакої. Матч смерті -- Золото -- Брагін.. А ви кажете - поганий актор!:-)
Одна любит коньяк - другая офицера
1. Биографию Сальери и Моцарта учат по А.С. Пушкину, а это страшная ошибка
2. Сцены взятия Зимнего из фильмов С. Эйзенштейна и М. Ромма давно считаются документальными, но абсолютно не соответтвуют правде.
Шахтер ведь может снять режиссеров и актеров (с Безруковым в роли Вакса) и зафигачить триллер "7 апреля". Представьте себе на секундочку это кино!
При чем тут национал-патриоты, Вы что?
учетная запись этого пользователя была удалена
Первые два: вечер Филатова (тоже с эпиграммами, афигеть!) и просмотр запрещенного "Гаража" в деревне на границе Украины и России:
- Я за машину Родину продал.
- Факт продажи Родины прошу занести в протокол.
учетная запись этого пользователя была удалена
учетная запись этого пользователя была удалена
При отборе на роль Фокса в "Место встречи изменить нельзя" сначала пробовался Борис Химичёв. Очень хороший актер, но именно консультант его забраковал - типаж не подходит к 45-му году.
А сейчас в кино сплошь и рядом слышны реплики, которые вошли в лексикон гораздо позже чем описываемое в фильме время . На экране сериал о войне, а по репликам можно подумать, что разоваривают подростки под парадным.
Плюс ко всему, как ни крути, нельзя не учитывать идеологическую составляющую. Пропаганда - самое сильное оружие массового поражения. Именно поэтому появляются "Мы из будущего", "Матч" и иже с ними.
З.Ы, Всё сказанное субъективно. На истину в последней инстанции ни в коей мере не претендует.
З.Ы. З.Ы. Крайний российский фильм, который впечатлил - "Остров" Павла Лунгина.
учетная запись этого пользователя была удалена
учетная запись этого пользователя была удалена
Просьба к Шурику: видимо, нужно опубликовать действительно реальные свидетельства об этом несостоявшемся матче. Нельзя же позволить совершенно искренним людям принять откровенно идеологический продукт за исторический факт.
Относительно "опубликовать действительно реальные свидетельства" - Вы меня убиваете. Их много и все разные. Реальные свидетельства разнятся даже в транскрипции реальных участников тех событий (вероятно под воздействием давления и цензуры каждого нового гос. строя). Простой пример - после публикации мной на ресурсе моей баллады о Динамо ко мне на почту пришло с десяток писем. Одни с угрозами, а другие с тёплым спасибо.
Поэтому повторюсь: подобные поделки
а) сшибание бабла
б) оружие массового поражения
Кстати, господа писаки - по тем же критериям 99% из Вас фильм не смотрели. И хоть обкакайтесь тут. И дело тут не в художественной компоненте. Дело в том, насколько жизнь учит разбираться в людях. А она таки учит. Приветствую Вас, граждане лгуны.
Кстати - автор блога очень правильно скомпановал вопрос и тему !
Нет смысла говорить об исторической ценности- она у каждого своя и действительное состояние дел мы никогда не узнаем. Поэтому можно говорить лишь о художественной ценности. Пока же можно лишь строить предположения исходя из того на чьи деньги снимался фильм. Если на частные - художественного, как и игры актёров, должно быть больше. Если же на государственные ()типа Роскино или Министерство культуры и образования (утрировано)), то тогда, безусловно, больше социально-политического.
А вообще, конечно, больно...Больно, что наша история популяризируется не нами. Ведь самая главная и непреложная ценность этого фильма - популяризация брэнда. Другой ценности в любой ипостаси этого кино я искать не собираюсь.
Цей фільм не бачив але те,що роскіно випускає останнім часом , інакше як шлаком і не назвеш!