Екс-футболіст донецького «Шахтаря» Олександр Сопко прокоментував перемогу своєї колишньої команди над фінським «Ільвесом» (6:0) в першому матчі 1-го кваліфікаційного раунду Ліги Європи.
Олександр Сопко. Фото — В. Перегняк— Перед грою Ви говорили, що 1:0 вже буде для «Шахтаря» непогано, головне — не пропустити. Очікували, що донеччани «перевиконають план» у шість разів?
— Коли ми прогнозуємо ігри «Шахтаря», особливо останній рік, то дуже часто помилялися, на жаль, не в кращу сторону. Чекали набагато більшого, виходило не зовсім, були помітні проблеми. Ця невпевненість у команді і привела до такого прогнозу.
Але що впало в око в цій грі — команда витримала весь матч з досить хорошою інтенсивністю, була більш дисциплінованою, ніж минулого року, це особливо відбивалося на грі в обороні, адже у фінів практично не було шансів, за винятком деяких можливостей контратакувати, не більше того. Команда намагалася грати в той же контроль м’яча, але з набагато більшою швидкістю пересування м’яча. Не просто стояти і передавати — м’яч рухався з флангу на фланг, розхитувалася оборона фінів і з’являлися зони, куди можна було вриватися і створювати моменти.
Також дуже сподобалося завершення. Еліас — видно, що вмілий гравець, у нього є бомбардирські задатки, такого собі страйкера, він цілком може вийти на більш високий рівень при атакувальних діях.
Сподобалася також дисциплінована гра в тактичному плані. Коли треба було відпочити, взяти паузу, використовувати аритмію, всі відходили на свою половину, відпрацьовували цей відрізок часу в обороні компактно, як належить. Плюс управління грою, вважаю, було вже трохи іншим — грамотні заміни, більш ранні, по частинах. Вони допомогли підтримати і тим, і, що не менш важливо, бажання не просто утримати результат, а забити ще більше. Тренерська робота була на рівні.
Одне «але» — фінський клуб не та команда, яка може протестувати «Шахтар» повністю. Вони віддали ініціативу, грали чисто на своїх хороших фізичних кондиціях. Було видно, що в індивідуальній, тактичній майстерності не такі сильні. Хоча коли їм давали можливість, вони намагалися створити контргру. Тому наступний суперник в особі «Бешикташа» — це вже буде справжній іспит і на короткий етап тренерської роботи, і на предмет зміни на краще в самій команді. Тому я б не переоцінював цей результат, а зробив акцент на підготовку до наступного раунду в плані тренувального процесу, тактичної підготовки. Те, над чим команда працює — в цьому плані і треба продовжувати.
Ну і не менш важливий висновок — той набір футболістів, який зараз є у «Шахтаря», абсолютно не реалізував в минулому році свій потенціал. Ця гра показала, що навіть з цим складом, але з іншими вимогами, з іншим ставленням, іншою тренувальною роботою можна вийти на зовсім інший рівень.
— Ви відзначили про аритмію, гравці в інтерв’ю відзначали акцент на фізичну підготовку під час тренувань Турана. Цим же свого часу відрізнявся Лобановський. Можна проводити якісь порівняння в підходах цих двох тренерів?
-Якщо Валерій Васильович був одним з апологетів такого підходу, і на цій базі потім будувалася гра, пресинг, багато чорнової роботи, то зараз це база вже для будь-якої команди. Без хорошої фізичної підготовки ніхто вже не грає. Взяти тих же «Барселону» і ПСЖ, які є законодавцями мод, їхня гра базується на дуже хорошому функціональному стані. Неможливо контролювати м’яч, просто відпочиваючи — його треба контролювати швидко, це вчора непогано продемонстрував «Шахтар».
Так що це не повернення до футболу Лобановського — це вимога сучасного футболу. І можна тільки відзначити роботу Турана, який правильно вибудовує фундамент.
— Якась родзинка у Турана є на тлі Пушича?
— Мені здається, на тлі Пушича — аморфного, неконфліктного, невимогливого, такого, що як би там не було якогось скандалу або невдоволення — будь-який тренер буде мати більш привабливий вигляд. «Шахтар» в першу чергу потребував жорсткості, агресії, як уже зазначалося, хорошого фізичного стану, дисципліни, а не самозамилування і контролю заради контролю, який нічого не дає. І самих футболістів така гра не те, що не радувала — вона їх пригнічувала. Ми бачимо, що при новому вигляді вимог спостерігається зовсім інше ставлення футболістів до гри. Відчувши смак зовсім іншої гри, вони, можливо, додадуть у майстерності.
— Матч-відповідь буде тренуванням з підвищеною відповідальністю?
— Я думаю, що Туран буде вимагати такої ж самовіддачі, як і в першій грі. Це вже не кінець сезону, де можна дати комусь відпочити, де все вирішено і можна на нейтралочці доїжджати. Навпаки — гра без тиску дає можливість і для експериментів у складі, і перевірка на те, щоб витримати той рівень вимог, який притаманний для таких матчів. Будь-яка офіційна гра повинна зараз йти в скарбничку готовності футболістів.
Віктор Перегняк
