Відомий футбольний експерт Олег Федорчук розібрав гру Q3 Ліги конференцій між «Пакшем» та «Поліссям» (2:1).
— Олеже Вікторовичу, як вам вчорашня гра у виконанні «Полісся»? У мене склалося таке враження, що до Угорщини житомиряни приїхали на термальних водах попаритися, а їх там ледь не втопили. Добре, що виборсалися.
— У мене за підсумками вчорашньої гри склалось враження більш глобальне — Ротаню дісталась у спадок команда, яку повністю потрібно перебудовувати у тактичному плані. Повністю, з нуля.
Та команда, яку його будував його попередник не боєздатна, від слова зовсім. У «Полісся» 14 легіонерів у заявці. А скільки вийшло вчора зі старту на гру проти «Пакшу»?
— Жодного.
— І про що це говорить?
— Що віри у них в Ротаня малувато чи вони не у кондиціях.
— Легіонер — це найманий професійний і дорогий солдат, котрий має боронити країну, яка йому платить гроші. Це, якщо говорити військовою термінологією, але ж у футболі фактичноте саме. І ці от легіонери «Полісся», таке враження, що десь на складах працювали, там їх помітили й запросили до Житомира. Ті гроші, котрі на них було витрачено, «Полісся» не відіб’є.
— То, може, Руслану Петровичу їх попросити на вихід?
— Є чинні контракти. Вони тривають. Це досить дорога процедура — взяти й відмовитися від низки футболістів. Думаю, Ротань сам розуміє складність ситуації й виконує зараз дуже складну, чорнову роботу. «Прилітає» йому, а комплектував команду не він. Ми й так бачимо, що дехто із гравців, які раніше були нестабільними та недостатньо ефективними, зараз починають «оживати».
На хорошому фундамент можна перебудувати будинок, але якщо підмурки просіли — ні. У Ротаня є гарний досвід роботи з Олександрією, де він дав класний результат, прищепивши команді надійний стиль гри. Там всю погоду, як на мене, робили воротар Єрмаков, опорник Калюжний і захисники. Бачимо, що найбільш ласі «шматочки» із складу віце-чемпіона забрав «Металіст 1925».
Незавидна роль в Ротаня у «Поліссі»…
— Поразка «Пакшу» у матчі-відповіді цілком по ділу, як-то кажуть?
— Абсолютно. Щоб не бути голослівним, суха статистика: окрім Сарапія, всі гравці дуже слабко відіграли у відборах. Всі! Бескоровайний і Чоботенко — просто провальна гра, вони геть не готові до сезону.
Бабенко, Леднєв, Андрієвський теж дуже слабко відіграли. Крушинський — 50% єдиноборств програв. 50% — хороший показник, нормальний, для нападника, але не для захисника чи опорника. Єдиний гравець, який має позитивний баланс виграних єдиноборств — Сарапій, 75%. А це ж не просто цифри, з цього складається результат!
«Пакш» — вікова команда і вона мала перевагу у русі, грала пристрасніше, вигравала єдиноборства. І це ледь не команда ветеранів, де середній вік 30, де немає жодного легіонера.
З дірявим відром багато води не наносиш, як не старайся. Тому Ротаню потрібно підсилювати оборонну ланку, у центрі, насамперед. Та і воротаря потрібно якіснішого, майстернішого за Волинця. Невпевнено він якось грає.
— Кого за підсумками другої гри проти Пакшу зі складу «Полісся» можна все ж виокремити з позитивної точки зору, назвати найкращим, приміром?
— Гуцуляка та Сарапія. Непогано зіграв Кравченко, але ледь не привіз третій гол.
— Ротаню під силу, скажімо так, стусонути гравців «Полісся», якось їх до тями привести? Після поразок андоррській «Санті-Коломі» (1:2), «Колосу» (0:1) та «Пакшу» (1:2) страшнувато грати з не останньою командою Серії А. Та ще й у соцмережах «Фіорентину» «підкололи» — мовляв, незвично будуть виглядати єврокубки без такого клубу, коли їх виб’ємо.
— Не поспішаймо з такими висновками. Сезон у Серії А ще навіть не стартував, а це дуже важливо. Так, звісно ж, «Фіорентина» куди вища за класом гравців команда за «Полісся» — тут і говорити немає чого.
Повторюся, зараз Ротань у дуже складній ситуації, бо він не до кінця знає реальний потенціал більшості гравців своєї нової команди. Трансферне вікно ще відкрите, посилитися можна і треба, але нині у «Поліссі» й так забагато гравців, які, як баласт, для них.
До Ротаня у «Поліссі» працювала не дуже професійна тренерська команда, м’яко кажучи.
— Невисоко оцінюєте роботу Ашура?
— Я поважаю тренерів за результати. Професіоналів своєї справи, я не стендаперів. У спорті найголовніше — результат, а не балачки!
Коментувати матчі — то ваша справа, журналістів. Чи експертів. Не тренера, який скликає пресконференцію, щоб розказати представникам ЗМІ, яких звозять до Житомира для задушевної бесіди.
— Як вам гра списаних із київського «Динамо» Леднєва та Андрієвського?
— На певний час їх кваліфікації вистачить і користь «Поліссю» вони принесуть. Але Леднєв і Андрієвський локомотивами «Полісся» не будуть, а лише вагонами. Головне, щоб не вагонами-ресторанами.
Давайте згадаємо іншого відомого колишнього футболіста «Динамо» та збірної — Дениса Бойка. Приніс він реальну користь «Поліссю»? Не думаю. Не сильно.
— На вашу думку, якою буде пара центральних захисників «Полісся» основною у новому сезоні: Бескоровайний — Сарапій, Бескоровайний – Чоботенко або ж Чоботенко – Сарапій?
— Я Сарапія дуже добре знаю, ще коли він тільки розпочинав свій шлях серед професіоналів у запорізькому «Металурзі». Він спершу погано вмів відбирати м’ячі, до речі. У «Дніпрі-1» він показав хороший прогрес, але у його грі й досі вистачає недоліків. Проте він і надалі додає у майстерності, а решта — Бескоровайний та Чоботенко — ні.
У Данила була дуже велика пауза, довжиною у сезон, й не факт, що він повернеться на той рівень гри, який показував у «Кривбасі», приміром.
— І про нападників. Хто буде основним у «Поліссі»: добре знайомий Ротаню Філіппов чи новачок з Вересу Гайдучик?
— Гайдучик мені подобався у Вересі. Дуже пристрасно грав, багато боровся. Натомість у «Поліссі» він діє якось не так, більше у підіграші чомусь…
Щодо Філіппова, то, мені так здається, що його пік минув. Майстерність від нього нікуди не ділась, але динаміка його розвитку же йде на спад. Хоча, знаєте, я б хотів помилятися щодо Олександра. Також пам’ятаю його ще по нижчих лігах — як він у ФК Нікополь перезавантажувався.
Ще б сказав, що дуже високий і досі потенціал у Гуцуляка та Назаренка, але перший ще не набрав форму, а другий занадто зациклений на собі, на своїй грі. Мені Назаренко нагадує чимось Жажу з «Металіста»: той хапав м’яч і нісся на ворота сам, не дивлячись часто на партнерів.
— Резюме. У цього «Полісся» є потенціал стати третьою силою в українському футболі? Бо проєкт амбітний, і Геннадій Буткевич вже влив явно не один десяток мільйонів доларів.
— Зарплати у гравців «Полісся» одні з найвищих в Україні, це ж не секрет, але не може так бути, що гравець скільки коштує, стільки й отримує за сезон. Нонсенс! Це вже виглядає не як бізнес-проєкт, а іграшка.
Гроші Буткевич виділяє на «Полісся», за нашими сучасними мірками, колосальні, але йому якось інакше потрібно до гравців ставитися. Не заходити роздягальні з оваціями після перемоги над Сантою-Коломою.
Годі Буткевичу гладити футболістів по голівках! Вони, що коти? Потрібно від них жорстко вимагати результати!
Віктор Глухенький