СМИ: Украина примет Косово на стадионе «Краковия»

ФЕДЕРАЦІЇ ФУТБОЛУ УКРАЇНИ
ПЕРЕД ТИМ,ЯК ІНСПЕКТУВАТИ СТАДІОНИ В КРАКОВІ,НЕПОГАНО БУЛОБ НАПРАВДУ ОЗНАЙОМИТИСЬ З ІСТОРИЧНИМ МИНУЛИМ ОСОБИ,В ЧЕСТЬ ЯКОЇ БУВ НАЗВАНИЙ ОБРАНИЙ ДЛЯ ГРИ НАЦІОНАЛЬНОІ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ:
Згідно Української вікіпедії:
Юзеф Пілсудський
Стабільну версію було перевірено 24 листопада 2015.
Юзеф Клеменс Пілсудський

Ю́зеф Кле́менс Пілсу́дський
Народився 5 грудня 1867
Залавас
Помер 12 травня 1935 (67 років)
Варшава, Польська Республіка
рак печінки
Поховання Катедра святих Станіслава і Вацлава
Підданство Російська імперія
Громадянство Польська Республіка
Національність поляк
Проживання Варшава
Діяльність політик, військовий діяч
Alma mater Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Титул Прем'єр-міністр Польщі
Посада Прем'єр-міністр Польщі, Прем'єр-міністр Польщі і Генеральний інспектор Збройних Сил
Звання Маршал Польщі
Термін 1926—1928
Партія Польська соціалістична партія
Конфесія католик, протестант
Автограф
Роботи у Вікіджерелах

Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Ю́зеф Кле́менс Пілсу́дський (пол. Józef Klemens Piłsudski; 5 грудня 1867, с. Зулов (тепер Залавас) — 12 травня 1935, Варшава, Польська Республіка) — польський політичний і державний діяч, перший голова відродженої польської держави. Ініціатор створення Польської Організації Військової, засновник польської армії, маршал Польщі. Серед польського громадянства відомий також як «Комендант».

Життєпис Редагувати


У будинку по вул. Гвардійській, 6 (посередині) у Львові в 1914 зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський

Юзеф Пілсудський і Симон Петлюра, 1920, Київ
Народився у селі Зулов (тепер с. Залавас, лит. Zalavas) поблизу Вільна (тепер Вільнюс, Литва).

У 1885 році закінчив Віленську гімназію. Навчався на медичному факультеті Харківського (виключений за участь у студентських виступах), згодом — Віденського університетів. У цей період належав до польської патріотичної організації «Єдність», яка підтримувала контакти з «Народною Волею».


У дитинстві
У 1887 заарештований царською владою, звинувачений у підготовці замаху на Олександра III, засуджений до 5-річного заслання до Сибіру.

У 1892 повернувся до Вільна, де став одним із співзасновників Польської соціалістичної партії (ППС), з 1894 — член Центрального робітничого комітету. Наприкінці 1890-х організував видавництво партійного органу «Роботнік» (згодом — «Валька»).

Після повернення із заслання був організатором бойової школи у Кракові. За рапортами начальника Варшавського охоронного відділення (тайної поліції Росії) П.Заварзіна, школа масово готувала вбивць та грабіжників.[1]

На початку 1900-х мешкав у Львові, Лондоні та Токіо, де намагався встановити контакти з японською розвідкою. Під час революції 1905—1907 у Російській імперії керував бойовими групами, що займались підготовкою і проведенням терористичних акцій (головним чином — пограбуванням банків з метою здобуття коштів для купівлі зброї), визволенням політичних в'язнів, вишколенням нових бойовиків для боротьби проти імперського режиму та за незалежність Польщі. У 1906 виступив одним з ініціаторів створення ППС-революційної фракції. У 1908 Пілсудський заснував у Галичині Союз активної боротьби, який у 1910 створив у Львові легальну воєнізовану організацію «Стрілецьку спілку». На початку 1910-х рр. був обраний головним комендантом Тимчасової комісії організацій у боротьбі за незалежність Польщі, що діяли у Галичині.

Досягнення незалежності Польщею вважав можливим за умови розгрому Російської імперії у війні з Австро-Угорщиною і Німеччиною. Встановив і підтримував зв'язки з австро-німецьким генеральним штабом. У роки Першої світової війни 1914—1918 командував бригадою, сформованою з поляків, яка у складі австрійської армії воювала на Східному фронті. В липні 1917 внаслідок конфлікту з німецькими окупаційними властями (відмовився присягнути німецькому кайзеру) був заарештований і ув'язнений в тюрмі у Марієнбурзі. Був прихильником так званої федеративної концепції, яка передбачала розчленування Російської імперії і створення у Східній Європі федеративної держави — Міжмор'я у складі Польщі, Литви, України і Білорусі. У листопаді 1918 Пілсудський, посівши пост тимчасового керівника Польської держави, проводив агресивну політику стосовно Західно-Української Народної Республіки.

У квітні 1919 перекинув на український фронт армію генерала Ю. Галлера, яка призначалась Антантою винятково для ведення воєнних дій проти більшовиків. Поставши перед загрозою широкомаштабної війни з РСФРР, Пілсудський, з метою сформування спільного антибільшовицького фронту, підтримував Симона Петлюру в боротьбі проти Радянської Росії. Уклав Варшавський договір 1920. У квітні 1920 Пілсудський став першим маршалом Польщі. Вів польсько-радянську війну 1920 і уклав Ризький мирний договір 1921.

Шляхом укладення окремого таємного договору недавніх колег по загальноросійській соціал-демократії Пілсудського з Леніним був здійснений план негласної допомоги більшовикам для перемоги над УНР і Денікіним[2].

Подробиці переговорів і договору розкрив шеф генерального штабу польської армії генерал Тадеуш Кутшеба лише після смерті Пілсудського[2]. Він засвідчив, що восени 1919 року прибула до Микошевич, поблизу Луцька, радянська місія «Червоного Хреста» під проводом польського комуніста, колишнього польського соціаліста і доброго знайомого з Пілсудським, Юліуша Мархлєвського. Мархлєвський через довірену особу нав'язав контакт з Пілсудським, який визначив для переговорів капітана Бернера. Бернер свідчить, що Пілсудський через нього передав Леніну пропозицію припинити бойові дії, встановити лінію розмежування польських і більшовицьких російських військ, а також утворити між ними нейтральну смугу шириною 10 кілометрів. 21 листопада Мархлєвський привіз із Москви позитивну відповідь Леніна, який лише вимагав збереження переговорів у таємниці.

Тактикою таємної допомоги для Радянської Росії Пілсудський добився того, що червоні по черзі розбили Дієву Армію УНР, а потім Добровольчу армію Денікіна[2]. Настав час використати ситуацію, що склалася, для здійснення плану відновлення Польщі в межах 1772 року. З метою юридичного прикриття свого походу в Україну Пілсудський змусив Українську місію у Варшаві підписати декларацію про українсько-польський воєнний союз. При цьому польський уряд наполіг, щоб скоротити (реформувати) Армію УНР лише до трьох дивізій. Пілсудський і його штаб прагнули після вдалого походу на Київ і Одесу встановити свій повний військовий контроль над Правобережною Україною, а Уряд УНР звести до становища безправного сателіта[2].

Похід Пілсудського в Україну провалився. Москва і Варшава погодилися на мир коштом поділу України та Білорусі[3].

У міжвоєнний період у зовнішній політиці орієнтувався на співпрацю з Великобританією і виступав за досягнення порозуміння з Німеччиною, вважаючи головним противником СРСР.

У 1922—1926 — відійшов від активного політичного життя.

12 травня 1926 за допомогою військових здійснив державний переворот, домігся відставки президента Войцеховського і прем'єра уряду В. Вітоса. 31 травня Національні збори (сейм і сенат) обрали Пілсудського президентом, але він відмовився від цієї посади (згодом президентом став І. Мосціцький).

З 1926 року був Головним інспектором Збройних сил Польщі, що давало йому всю повноту влади над армією.

Встановив режим «санації», внаслідок чого розпочалося політична і господарська стабілізація, уніфікація органів влади.

У 1926—1928 і з 1930 — прем'єр-міністр Польщі.

Попри те, що польський уряд надавав фінансову підтримку екзильному уряду УНР, а деякі політики з найближчого оточення прем'єра були знайомі з українською проблематикою, Пілсудський нічого не зробив для припинення антиукраїнської політики місцевої адміністрації у Західній Україні. У вересні-жовтні 1930 за розпорядженням уряду Пілсудського на окупованих Польщею українських землях силами армії і поліції було здійснено репресивні акції щодо українського населення, розраховані на придушення українського національно-визвольного руху.

У вересні 1934 за ініціативою Пілсудського була запропонована угода про забезпечення прав національних меншин, яку, проте, відхилив міністр закордонних справ Польщі Ю.Бек.

За Пілсудського у травні 1935 була прийнята нова конституція Польщі.

Автор спогадів «1920».

Шпигунська діяльність

Примітки

Джерела

Посилання

Читати іншою мовою
Остання зміна зроблена 2 дні тому MobyVan

...І в Кракові центральним нападником збірної України має вийти Артем Кравець. Поки всі інші розкачуються хто де, а серед як вболівальників, так і експертів суцільне скигління - *нікого нема на центрфорварда*, Артем потихеньку, на замінах, вже другий в Прімері забиває. Причому демонструє саме гольове чуття біля воріт суперника, граючи на добиванні і на випередження при фланговому навісі. А як він вміє боротись в середині поля і накривати захист з воротником вкупі, ми і так знаємо. Тож кандидат на вістря атаки вже є. І на лівий фланг можна спробувати Петряка - його швидкість і вміння загострити гру можуть не тільки різноманітнити вектори атаки, а й розблокувати протилежні *двері автобуса*, аби трішки легше дихалось Ярмолі. До того ж обоє згаданих флангових останнім часом показують високий відсоток небезпечних прострілів і подач, а це ще один плюс для гри з сьогоднішнім Кравцем. А Шевченко може нарешті почати забувати про всяких тунців, що взагалі не грають в чемпіонаті. І на підміну на фланги можна і Циганкова запросити - цей юнак видно що без комплексів і зайвого мандражу. Словом ГТ збірної може спробувати більш якісно нейтралізувати тривалі проблеми з нападом і лівим флангом у вигляді *самозагубленого* Коноплі...

А почему домашний матч проводят не в Украине?

Ты ,что с луны явился)))

Республика Косово - частично признанное государство в Юго-Восточной Европе, на Балканском полуострове.
Согласно конституции Сербии, территория Республики Косово является частью Республики Сербия и входит в её состав как Автономный край Косово и Метохия, однако фактически Косово властями Сербии не контролируется.

Украина среди тех, кто не признал. Как следствие, мы не можем принимать граждан несуществующего для нас государства. И домашний матч в Польше - единственно приемлемый для нас выход.
Ответный матч с косоварами мы тоже будем играть на нейтральном поле.

Почему мы не можем признавать независимость Косова, надеюсь, объяснять не надо.

шо після цього матчу, не дасть нам права в майбутньому, протестувати проти матчу лднр - з ким завгодно на любому нейтральному полі...
чи я шось не так розумію? поправте будь ласка

А на каком основании???
Сегодня мы приглашаем к себе сербских сепаратистов, а завтра, например, Сербия пригласит к себе наших.
И что бы мы не говорили, нам ответят: а сами вы что сделали 09.10.2016? вот и молчите в тряпочку.

А если мы признАем независимость Косово, тогда мы, как следствие, допускаем возможность того, что любое унитарное государство по аналогии с Сербией может быть разделено на части кем-то извне. Косово, например, отделили от Сербии решением Международного суда ООН.

А в чем логика , проводя матч мы фактически признаем независимость. Какая разница где будет проводиться матч?

Большая, т.к. сами мы не инициируем прямых отношений с Косово, а общаться с этой страной нам приходится исключительно из-за УЕФА.
Т.о. мы могли или проигнорить игры с косоварами и получить два тех. поражения, или играть на нейтральных полях, уведомив при этом сербов (как вариант: получив от них "добро").
Польша, кстати, независимость Косово признала.

Слабое тогда у нас оправдание. Тут или беременная или нет. Наполовину небывает

Сейчас ситуация такая: мы приезжаем в Польшу, и косовары тоже туда приезжают.
Польша, как я писал выше, Косово признаёт, так что встречаясь с косоварам в Польше, нигде мы ничего не нарушаем. Параллельно говорим сербам, что спорт вне политики, что сами бы мы ни в коем случае, но вот УЕФА...
В общем, как-то так.

Молодец Сережа. умный мальчик))))))

учетная запись этого пользователя была удалена

Это будет чудовищное неуважение к соседям!
Для них Бандера звучит так же как для нас путин.
Я согласен, что он наш герой, но мы в гостях в чужом доме , и этот дом нужно уважать.
Настоятельно прошу воздержаться от этого поступка!

Кстати то , что польские хулз самые сильные в Европе тоже не нужно забывать.

учетная запись этого пользователя была удалена

Нужно мыслить стратегически. В стране война и еще один фронт нашей стране совсем не нужен. Нужно сосредоточиться на победе над одним врагом , а не распылять силы создавая себе новых.

учетная запись этого пользователя была удалена

Думаю, что в сущности мы говорим об одном и том же.

В Кракові був тільки на стадіоні Вісли. А от стадіон Краковії бачив тільки ззовні. Вони до речі дуже близько один віж одного знаїодяться) Маленький та затишний стадіон. Але я його бачив до реконструкції, тоді він виглядав жахливо просто. Напіврозвалений стадіон радянського типу. Сподіваюсь багато наших заробітчат та студентів прийдуть та підтримають збірну. Аби тільки сутичок не було. Бо ультрас в Польщі дуже недолюблюють українців та Україну. Особливо ультрас Легіїї та Вісли.

Підтримка у нашої Збірної буде фантастичною ! Я у цьому навіть не сумніваюся.

Хороший вариант.

В Польше столько Украинцев,что поддержка сборной обеспечена!

учетная запись этого пользователя была удалена

по поводу пилсудского тоже сразу резануло

Поляки пишаються Пілсудським, адже він виборо незалежність Польщі від РІ (СРСР в результаті). Зміцнив кордони нової Польщі. Поляки також своїми королями пишаються, які своїми законами та указами з українців та інших народів Речі Посполитої кріпаків робили та забороняли говорити та писати українською мовою.

Поляки даже больше считают. Считают, что Пилсудский остановил экспансию комунистов на запад. Типа спасли Европу...

А вообще, дай нам Бог так гордиться Украиной и тем, что мы Украинцы, как это делают поляки. В этом плане действительно есть чему поучиться. В других планах, тоже много чего полезного есть.

Этот человек еще и Киев захватывал :(. А по поводу ЗУ, я может ошибаюсь, но во время войны с советами, ЗУ была еще польской.

Вообще сейчас между Украиной и Польшей не простое время. Поляки Волынь нам вспоминают, даже фильм выпустили художественный.

Поляки еще больше в шоке будут. Мало того , что в Польшу приехало просто огромное количество украинцев, так еще и футбольные матчи начинают проводить :)

Эхх, как же не вовремя я ногу сломал.... мля.