Все очень просто

У продовження замітки про ідіотських професіоналів надаю прості аргументи на користь нормального календаря.

Перше — у період з 1 квітня по 1 листопада маємо 30,5 тижнів днів, що при матчах два рази на тиждень дає 61 ігровий день. У ці дні легко заходить чемпіонат із 18 команд (34 дні) кубок (7 днів), єврокубки (13 днів) та матчі національних збірних (4 дні). Ще три дні залишається. Якщо врахувати, що до весняної частини єврокубків зазвичай проходить не більше двох наших команд, маємо навесні ще сім днів резерву для решти команд. Розпочали у квітні на свіжій траві — закінчили у кінці жовтня на ній же. Учасники єврокубків та збірна матимуть від цього вдосталь часу для спеціальної підготовки до матчів у листопаді-грудні та лютому-березні і додаткову перевагу перед європейцями, які у цей час будуть завантажені своїми чемпіонатами.

Друге — чемпіонат з початком навесні і закінченням восени буде єдиним видовищем, яке не переривається, як тепер, на три, а у нижчих лігах на п’ять місяців. Учасників єврокубків ми знатимемо за півроку наперед. Ці команди матимуть змогу планомірно готуватися до європейського старту, проводячи під це комплектацію. Укладачі календаря теж наперед знатимуть, хто гратиме у єврокубках і врахують їхні інтереси. Восени ми знатимемо чи попала наша національна команда на світовий чи європейський фінал і зможемо коли треба підправити календар у її інтересах.

Третє — майже усі футбольні матчі пройдуть за нормальної погоди. Не треба буде витрачатися на електропідігрів полів та набагато менше витрачати на освітлення чи не витрачати взагалі. Глядачам буде комфортно і для цього не треба буде зводити стадіони за багато мільярдів бюджетних грошей, більшість яких розкрадуть.

Четверте — наявність людей на стадіонах окрім виручки за квитки приверне увагу реальних рекламодавців, що дозволить реально продавати телетрансляції за гроші. а не перекладати їх як тепер із кишені в кишеню. У футбол нарешті прийдуть зароблені (!!!) гроші, а ті, хто третій десяток років скавучить про неможливість заробляти на футболі, нарешті заткнуться.

Одразу відповім на зауваження.

Перше зауваження — ми не будемо разом із Європою. Відповідь — за пропонованим мною розкладом проводять чемпіонати Швеції, Норвегії, Фінляндії, Данії і навіть могутньої Ісландії. І це не заважає їм нас періодично перемагати.

Друге зауваження — не враховані інтереси учасників єврокубків. Відповідь — навпаки їм зручніше буде спокійно готуватися до ігор у зимовий період. Для них знайдуться і комфортні стадіони і поля з підігрівом. Ламати ж заради кількох команд усю структуру футболу — злочин. І це у нас вже зроблено.

Третє зауваження — національна команда не матиме належних умов. Відповідь — нехай беруть приклад з Ісландії.

Четверте зауваження — потрібна перерва на час світових та європейських фіналів. Відповідь — цієї перерви від нас ніхто не вимагає, лише рекомендують. Вважаю, що зупиняти усю футбольну машину на два найтепліші місяці заради двадцяти трьох футболістів — злочин. Коли кілька найсильніших команд проведуть кілька матчів без кількох гравців — чемпіонат буде цікавішим. Головне — не проводити у цей час матчі лідерів. І ще одне — раз на два роки взимку цілий місяць проходить фінальний турнір Кубку Африки, більшість гравців на якому виступають за європейські клуби. Ніхто чомусь не зупиняє заради Кубку Африки чемпіонат Франції чи Англії, хоча там тих африканців не два десятки, а більше.

П’яте зауваження — як перейти на систему весна-осінь із нинішньої? Відповідь — елементарно. Нехай працівники федерації доведуть, що вони не ідіоти, а професіонали. Прикладів та досвіду таких переходів — скільки завгодно.

Микола НЕСЕНЮК, Facebook