Ретельну підготовку до вояжу в Бразилію та Аргентину збірна України серед ветеранів проводила впродовж кількох місяців.
Наші країни розділяють більше 10 000 кілометрів, втім, це не заважає підтримувати тісні економічні, культурні та спортивні зв’язки. Для їхнього поглиблення, зустрічі з численною українською діаспорою та проведення футбольних матчів із місцевими ветеранами і був організований візит на південноамериканський континент.
Розуміючи всю важливість заходу та враховуючи високий рівень суперників, тренер збірної Анатолій Дем’яненко зібрав солідний за іменами склад, справжню гордість нашого футболу. У турне відправилися: Олег Собуцький, Мирон Маркевич, Віталій Рева, Сергій Нагорняк, Володимир Єзерський, В’ячеслав Шевчук, Владислав Ващук, Андрій Воронін, Сергій Назаренко, Богдан Шершун, Едуард Цихмейструк, В’ячеслав Свідерський, Андрій Воробей, Андрій Донець, Віталій Самойлов, Євген Левченко та Едмар Галовський.
23 січня. Збірна України — збірна штату Парана (Бразилія) — 5:1
Голи збірної України: Воробей — 2, Назаренко — 2, Воронін.
Першим місцем зупинки української «дрім тім» стала Куритиба. І це не випадково, адже в позаминулому столітті під час першої хвилі еміграції українці в Бразилії оселилися в багатьох штатах, але найбільше — на півдні, у Парані. Коли збірна прибула на стадіон, опинилася немов вдома — безліч українських прапорів, глядачі у вишиванках чи синьо-жовтих футболках. Навіть імениті бразильці здивувалися, бо такого, певно, не чекали. У їхньому складі виділимо чемпіона світу 2002 року воротаря Маркоса, переможця клубного чемпіонату світу та автора вирішального м’яча у ньому Адріано Габіру, чемпіонів Бразилії 2001 року в складі «Атлетико Паранаенсе» Кокіто, Ігора Соареса, Флавіо, Рожеріо Соузу, Алессандро де Консейсао та інших. Мала гра і гуманітарну складову — всі зібрані за квитки гроші були передані міському шпиталю для дітей. Після матчу українських футболістів ще довго не відпускали члени діаспори, які, мабуть, і не очікували, що за їхнього життя до бразильської глибинки завітають такі знані гравці.
«Напружений матч. Хоча рахунок розгромний, суперник був дуже гідний, — підсумував події на полі Анатолій Дем’яненко. — Наші хлопці — справжні професіонали. Коли є майстерність та любов до футболу, навіть втома від далекої дороги не заважає їм радувати глядачів яскравою грою. Була і додаткова мотивація, адже за кілька годин по завершенні матчу організатору збірної Олегу Собуцькому виповнилося 46 років. Знаючи, як він ставиться до команди і щиро за нас переживає, намагалися перемогти і піднести йому такий символічний подарунок».
25 січня. Збірна України — «Сантос» (Бразилія) — 3:3
Голи збірної України: Шевчук — 2, Воронін.
Наші футболісти багато чого у житті бачили, але грати в 35-градусну спеку за майже абсолютної вологості повітря доводилося не кожному. Такі особливості бразильської зими, на адаптацію до якої знадобився певний час. Бразильські чарівники м’яча швидко відкрили рахунок, але, певно, недооцінили українців, пропустивши тричі. Наприкінці гри, аби не розчаровувати вболівальників, господарі, у яких виділявся знаменитий Джованні (грав у «Сантосі», «Барселоні», «Олімпіакосі», віце-чемпіон світу 1998 року), зібралися та зуміли зрівняти рахунок. Останній м’яч на рахунку ще однієї «зірки» — Рікардіньо.
Після неймовірно насиченого футболом та різноманітними зустрічами турне містами Бразилії настала черга Аргентини, де, як виявилося, наші легенди також бажані гості.
28 січня. Збірна України — «Бока Хуніорс» (Аргентина) — 5:3
Голи збірної України: Воронін — 3, Назаренко — 2.
Ветеранський футбол у найпопулярнішому клубі країни поставлений на високому рівні, команда згуртована, має у складі відомих виконавців, які виступали і за збірну Аргентини, і за провідні європейські клуби. Це, зокрема, Наварро Монтойя, Марсело Дельгадо, Анібаль Мателлан, Ектор Бракамонте, Хосе Басуальдо, Факундо Імбоден та інші. Суперечка знаменитостей на футбольному полі завершилася важкою, але впевненою перемогою України!
Нападник Андрій Воронін із п’ятьма забитими м’ячами став найкращим бомбардиром звітного турне. «Я впродовж десяти років виступав за головну команду країни, кожного разу з нетерпінням чекав виклику до неї. Матчі у синьо-жовтій футболці запам’ятаю на все життя, хоча м’ячів, так склалося, забити вдалося не дуже багато. Я вже за збірну ветеранів провів більше. Грати зі своїми друзями випадає не дуже часто, такі матчі наче ковток повітря, можливість спілкуватися та весело проводити час. Добре, що нас знову об’єднала збірна», — відзначив Андрій, до якого з боку вболівальників завжди прикута велика увага. Також популярністю користувався Мирон Маркевич. Заслужений тренер залюбки спілкувався з людьми, розповідав про стан справ в українському футболі та пригадував, як йому вдалося у «Металісті» об’єднати примхливих бразильців та аргентинців, створивши диво-команду. У другому таймі Маркевич і на поле вийшов, разом із молодшими партнерами остаточно дотиснувши «Боку».
Блискучі виступи збірної України стали несподіванкою для вибагливих глядачів та подарунком діаспорі. «Хочу подякувати всім нашим футболістам та тренерам за гарний футбол, вони показали своїм молодшим колегам, що можна грати і перемагати іменитих аргентинців та бразильців. За неповні два роки з дня свого заснування збірна тричі була в США та Канаді, об’їздила чи не всю Європу, тепер про нас знають і в Південній Америці. Футбол є невід’ємною складовою народної дипломатії, у цьому переконувалися на кожній зустрічі. А їх було дуже багато — з політиками, діаспорою, представниками клубів та федерацій. Всюди наголошували, що у нашій країні триває війна, ми потребуємо уваги з боку світового співтовариства. Легенди футболу роблять велику справу, вони є справжніми патріотами країни. Мандруючи світом, не забуваємо і про Україну. На весну вже маємо десятки запрошень із усіх куточків України, графік виступів дуже щільний. А найближчий наш виїзд відбудеться у лютому до міста Долина Івано-Франківської області, де візьмемо участь у турнірі пам’яті загиблих у АТО військових», — відзначив віце-президент ФФУ, президент АВФУ та організатор збірної ветеранів України Олег Собуцький.