По хорватскому счету

Хорвати програли іспанцям — 0:6 у матчі Ліги націй. Це найбільша в історії поразка фіналіста останнього Кубка світу. Тому мені стало цікаво, як оцінили цю гру самі хорвати. Щоденна газета «Спортскі новості» присвятила їй три перші шпальти під заголовком «Нічний кошмар в Ельче».

Проте не це мене вразило найбільше. У протоколі матчу навпроти кожного футболіста обох команд стояли оцінки, які їм виставили журналісти газети. Усі без винятку хорвати отримали по «5», а іспанці від «6» у воротаря Де Хеа, до «9» в Асенсіо. Напевно, там оцінки йдуть від «п’ятірки» до «десятки». Отримали бали й тренери — у Луїса Енріке «8», у Златко Далича «5».

Ви можете уявити щось подібне в нас? Щоб українське спортивне видання на свій розсуд жорст­ко оцінювало гру футболістів, і ці бали публікувало? У цивілізованому світі з насправді вільною пресою це нормально — преса на те й існує, щоб давати оцінки. Тамтешні спортсмени та тренери зважають на бали, що їм виставляють журналісти, і прагнуть отримати якнайвищі.

Тепер знайдіть хоча б один український спортивний ресурс, який би об’єктивно оцінив гру футболістів збірної України та роботу їхнього наставника за п’ятибальною, десятибальною чи ще якою системою. Чому ні? Це було б цікавим і читачам, і гравцям із тренерами, підвищило б інтерес до змагань.

Однак немає в нас такого й не буде. Тому що кожен журналіст, на думку наших тренерів і футболістів, добра половина з яких не здатна зв’язати трьох слів без матюків, — «халявщик». Він має уклінно дякувати їм, великим, за кожне промовлене слово. А коли журналіст говорить та пише те, що думає, його оголошують ворогом й обзивають останніми словами. Ось приклад — два роки тому власник «Шахтаря» вимагав звільнити мене з роботи за те, що я сказав про його клуб усе те, що всі й так знають, але бояться сказати.

Із задоволенням виставив би оцінки за останні дві гри всім футболістам збірної України та їхньому наставнику Андрію Шевченку. І ці бали були б аж ніяк не високими. Та замість замислитися над тим, чому їх так оцінюють, наші «збірники» на чолі з тренером накинулися б на мене з купою звинувачень. Так що оцінок поки ставити нікому не буду. Ми не в Хорватії.

Микола НЕСЕНЮК