Рождение стотысячника

Предлагаем вашему вниманию материал из клубного журнала киевского «Динамо» о первой большой реконструкции НСК «Олимпийский».

Республіканський стадіон ім. М.С.Хрущова (1941,1944-1962 рр.) і Центральний стадіон (1962-1966 рр.)

Тепер у це важко повірити, але так було: Центральний стадіон столиці України, розрахований на 50 тисяч глядачів, не міг умістити всіх охочих. Аби потрапити на футбольний матч, слід було заздалегідь займати чергу без гарантії того, що придбаєш квиток. Слід зазначити, що ціна сезонних абонементів та разових квитків на футбол була тоді мінімальною, тож похід на матч міг собі дозволити кожен — від студента до пенсіонера.

Черги біля однієї з кас стадіону

Біля афіші стадіону

Таким чином, на початку 60-х було вирішено не просто збільшити кількість місць для глядачів, а зробити київський стадіон найбільшим у Радянському Союзі. У липні 1965-го Управління спортивних споруд зупинилося на проекті реконструкції стадіону, розробленому архітекторами Київського зонального НДІ типового й експериментального проектування, а також Київпроекту (архітектори: Гречина — керівник робіт, Гранаткін, Онищенко та Губов). Основою проекту був другий ярус трибун, який уперше у світовій практиці змонтували на оригінальних залізобетонних двох-консольних ригелях. Завдяки другому ярусу трибун кількість місць для глядачів на стадіоні мала становити до 100 тисяч.

Проект генеральної реконструкції Центрального стадіону

Проектом також передбачалося зведення критого зимового манежу площею 12 тисяч квадратних метрів та великою кількістю допоміжних приміщень: душових, роздягалень, кімнат відпочинку й навіть бібліотеки (без цього тоді було ніяк). Мав бути змонтований репортерський комплекс над верхнім ярусом західної трибуни з коментаторськими кабінами. На стадіоні мали встановити два електронних табло розміром 18×6 метрів, розділених на два інформаційні блоки: у лівому показували час, дату й температуру повітря, а в правому — назви команд, результат матчу й авторів забитих м’ячів. А ще планувалося будівництво літньої ковзанки, відкритого плавального басейну з трьома ваннами, а на Госпітальній горі — нового трампліну для стрибків на лижах зі штучним покриттям та готелю для спортсменів.

Проект критого легкоатлетично-футбольного манежу на Черепановій горі за південними трибунами Центрального стадіону

Найфантастичніше виглядав проект найбільшого в СРСР легкоатлетично-футбольного критого манежу у вигляді рівностороннього трикутника з довжиною сторін по 144 метри й висотою 20 метрів. Під ним мало бути повноцінне футбольне поле з шістьма легкоатлетичними доріжками. Усе це планували зробити після завершення реконструкції центрального ядра стадіону, аби була змога грати у футбол узимку в закритому приміщенні. На вулиці тоді взимку у футбол не грали, як роблять тепер.

На жаль, мрія архітектора Михайла Гречини, який віддав усе своє життя головному спортивному комплексу столиці України, так і залишилася нездійсненою — усе врешті обмежилося реконструкцією центрального ядра стадіону.

Це була вже друга генеральна реконструкція стадіону. Її розпочали 1966 року, а завершити планували до 7 листопада 1967 року — до 50-річчя Жовтневої революції. У традиціях тих часів реконструкцію завершили вчасно, проте наслідки будівництва «до дати» ліквідовували аж до 1971 року.

Встановлення консолі другого ярусу

Першими взялися за справу будівельники мостозагону, керівником якого був Герой соціалістичної праці Баренбойм. Саме вони звели трибуни другого ярусу над секторами 27 і 28.

Слід зазначити, що стадіон на час реконструкції не закривали — футбольні матчі та інші змагання проходили на арені у звичному режимі. Більше того, на початку квітня 1967 року перші 15 секторів цього ярусу вже готові були прийняти глядачів. Але перед цим слід провести випробування всієї цієї споруди, а це можливо тільки після спорудження всіх секторів. Випробувати нову конструкцію доручили військовим: київському полку МВС — в/ч 3217 під командуванням полковника Пряхи й начальника штабу Кривицького, — який розміщувався на Подолі, на Контрактовій площі. Звісно, що про ризик для життя майже 800 солдатів ніхто й не думав — вони по команді вставали, стрибали, переміщалися, а в той час вимірювався крен конструкцій. Саме тоді були виявлені небезпечні трибуни, які добряче хиталися, особливо в південно-східних секторах.

Трибуни перед випробуванням їхньої міцності

Після остаточного зведення другого ярусу трибун кількість місць для глядачів на стадіоні була доведена до 100 062. Верхній ярус уперше заповнився глядачами 4 жовтня 1967 року на матчі Кубку європейських чемпіонів між «Динамо» та шотландським «Селтиком». Але й ста тисяч місць того вечора не вистачило всім охочим подивитися гру.

Згідно з проектом цього року збудували репортерський комплекс над верхнім ярусом західної (центральної) трибуни, криті тенісні корти за східними трибунами, навіть зимовий басейн для веслувальників та трамплін для стрибків на лижах, із якого, здається, так ніхто ніколи й не стрибав...

Вид на трибуни при відкритті футбольного сезону 12 квітня 1967 р.

Звісно, що на такій величезній споруді слід було гарантувати безпеку глядачів, тому, аби мати змогу швидко евакуювати сто тисяч людей, були розчищені всі площі й вулиці довкола стадіону, знесені декілька старих будівель і збільшена кількість виходів. Лише 1969 року запрацювали два нових електронних табло з російським, українським та латинським шрифтом. Це сталося 15 жовтня 1969 року на відбірному матчі Кубку світу між СРСР і Туреччиною.

Фрагмент матчу «Динамо» Київ — ЦСКА Москва 1969 р.

Розповідаючи про народження київського стотисячника, не можемо не згадати Леоніда Кривошеєва, який укладав усю душу в підготовку футбольного поля, секторів та доріжок стадіону.

Центральний стадіон (1969-1977 рр.)

Анатолій КОЛОМІЄЦЬ, официальный клубный журнал «Динамо», № 6 (2018)

Приобрести журнал можно в кассах стадиона «Динамо» имени Валерия Лобановского, киосках «Союзпечать», у частных распространителей, в Интернет-магазине ФК «Динамо», а также в электронном формате в библиотеке PressPoint.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости