Президент УПЛ Томас Гримм: «Я готов уйти с должности в конце 2019 года»

Президент Премьер-лиги Томас Гримм рассказал, почему ушел Маркиян Ключковский, как развивается ситуация с единым телепулом, какова реальная сила лиги и держится ли он за свое кресло.

— Маркіян Ключковський пішов з посади віце-президента УПЛ. Що це означає?

— Так, Маркіян пішов. Він був моєю головною контактною особою. Тепер мені потрібно тісніше співпрацювати з виконавчим директором УПЛ Євгеном Диким та командою ліги. Зараз це головна зміна для мене. Знаю Маркіяна з 2010 року. Вперше познайомилися, коли тривала справа зі скандальним матчем «Металіст» — «Карпати». Дуже вдячний йому, що він був зі мною перші 18 місяців моєї роботи. За цей час я познайомився з менеджментом УПЛ, зрозумів, що можу покладатися на цих людей. Надалі будемо працювати вже без Маркіяна. Заміни теж йому не шукаємо. Запросив його працювати зі мною коли був кандидатом на посаду президента УПЛ. Мені потрібна була людина, якій я зможу повністю довіряти, і яка добре знайома з реаліями українського футболу.

— Чому він звільнився?

— У нас була розмова. Маркіян — така людина, яка хоче виконувати свою роботу на всі 100%. За останні кілька місяців він зрозумів, що його зайнятість в юридичній фірмі не дозволяє повноцінно концентруватися на футболі. Тому таке рішення є логічним. Дуже вдячний йому, що він відверто сказав: «Слухай, не можу далі рухатися цими двома шляхами».

— З боку може скластися враження, що він залишив УПЛ, коли почалися найважчі часи.

— Це не так. Найскладніший період був, коли ми зрозуміли, що не всі клуби приєднаються до єдиного телепулу. У цей час ми намагалися знайти якнайкраще рішення та компроміси для розв’язання проблеми. Закон на нашому боці, але є ситуації, коли реальність трохи інша. Ми провели тендер, але його результати були не такими, які ми очікували. У підсумку, ми отримали пропозицію по телепулу, яку презентували на загальних зборах. Більшість сказали: «Так», але деякі клуби вирішили по-своєму. Чи є сенс виключати ці 5 команд з УПЛ? Я так не думаю. Чи варто у поточній ситуації карати ці клуби? Також ні. Ми думаємо про те, як об’єднати всіх в єдиний пул дипломатичним шляхом.

— Чи зверталися ви у CAS?

— Ми пропонували клубам, які не в пулі, звернутися у суд в Лозанні з двома питаннями: «Чи думаєте ви, що щось пішло не так у процесі створення телепулу?» і «Чи вважаєте ви, що клуби є власниками ТБ-прав, а не ліга?» Ми сказали клубам, що хай CAS вирішує, але ви маєте прийняти рішення суду, яким би воно не було. Якщо клуби програють, то вони мають приєднатися до єдиного пулу. Якщо програє ліга, то права негайно ж повертаються клубам. Але без їх згоди ми не можемо звернутися до суду.

Після аналізу ситуації і довгих дискусій ми вирішили, що відкриття дисциплінарних справ проти цих клубів призведе до ескалації проблеми і закриття всіх дверей замість пошуку оптимального рішення, яке влаштує всіх до кінця цього сезону. Така наша реальність.

— Що клуби відповіли?

— Ми взагалі не отримали жодної офіційної відповіді. Зараз намагаюся донести клубам поза пулом, що їх відмова шкодить командам, які поважають і виконують контракт. Хочу переконати їх бути лояльними і солідарними. Раз ви не приєдналися до телепулу, завдали іншим шкоди, то хоч відшкодуйте їм фінансові втрати.

— Чи вдалося вам зустрітися з Ігорем Суркісом?

— Регулярно намагаюсь це зробити, але не так просто зустрітися з сім’єю Суркісів. Кожного разу, коли я в Україні, готовий до діалогу. Ми перебуваємо у контакті з асистентом Ігоря Суркіса щодо дати нашої зустрічі. Більше того, ми мали домовленість на минулу п’ятницю, але, на жаль, вона зірвалася через 5-годинну затримку мого рейсу. Хоч ми і не сходимося у поглядах щодо питань телепулу, але могли би почути один одного. Сподіваюсь, що мені вдасться переконати клуби, які поза пулом, компенсувати шкоду, яку їхня відмова спричинила іншим командам. Це все легко порахувати.

— Чи розраховуєте ви на єдиний пул у наступному сезоні?

— Потрібно змінити ментальність клубів у цьому питанні. З першої спроби нам не вдалося створити єдиний пул. Потрібен другий чи навіть третій шанс. Але я на 100% впевнений, що рано чи пізно в Україні буде єдиний телепул. Це єдиний реальний шлях заробити більше грошей. У мене є чітке розуміння, як знайти вихід з поточної ситуації. Ми готові до дискусії з клубами та офіційним бродкастером. Також потрібно прийняти, що завтра чи післязавтра футбол має перейти на платне телебачення. Глядачі і фанати мають зрозуміти, що безкоштовне ТБ — це хибний шлях розвитку. Потрібно брати приклад з інших країн. З часом клуби і ліга мають прийти до цього.

Можливо, я був занадто оптимістичним у питанні єдиного телепулу. Україні потрібно більше часу, щоб вирішити цю проблему. Але з кожним роком фінансова прірва між УПЛ та іншими лігами з єдиним телепулом, буде все більшою. Вже неодноразово говорив, що я тільки президент, який може запропонувати шляхи розвитку ліги, але саме клуби обирають, як їм рухатися далі.

— Що ви відчуваєте з боку клубів УПЛ — підтримку чи тиск?

— Мені важко зрозуміти, що вони думають насправді. З деякими командами мені простіше порозумітися, бо я можу говорити з ними однією мовою. З іншими клубами спілкуюсь через перекладача. У такій ситуації деякі деталі можуть загубитися.

Знаю, що частина клубів хоче, щоб я залишався президентом УПЛ до кінця цього сезону. А що думають інші, потрібно ще з’ясувати. Хочу продовжувати працювати, але якщо клуби вирішать, що для наступного кроку у розвитку ліги потрібен новий президент, то я не стану проблемою. Навпаки, у такій ситуації закликатиму всіх подумати, як має виглядати майбутня команда менеджменту УПЛ. Якщо відверто, то не знаю, кого можуть обрати новим президентом, який би влаштував обидва табори і вирішив усі поточні питання.

Ще раз. Якщо я головна проблема, то я готовий залишити УПЛ наприкінці 2019 року.

— Як ви відреагували на інформацію, що новим президентом УПЛ може стати Степан Щербачов чи Олександр Москаленко?

— Я вже давно у футболі. Якщо хтось хоче стати новим президентом УПЛ у сезоні 2020/21, то для мене це зовсім не є жодною проблемою. Це буде чітким сигналом, що у наступному сезоні я вже не працюватиму тут.

Не тримаюсь за крісло президента УПЛ, але маю ідеї, як ліга, менеджмент і співпраця з УАФ повинні виглядати. Хотілося б усе це реалізувати.

— Ліцензуванням клубів займається УАФ. Покаранням гравців і тренерів — КДК. Виходить, що УПЛ відповідає лише за розклад матчів і їх проведення. Яка реальна сила ліги?

— Це якраз те, що хочу запропонувати — переглянути повноваження ліги і асоціації. Тут потрібні зміни. Поки не можу розповісти деталі, але ви з вашими колегами думаєте у правильному напрямку. Коли я працював президентом Швейцарської футбольної ліги, то ми проводили ліцензування клубів і відповідали за дисциплінарні покарання. У нас була вся повнота влади. Якщо ви контролюєте ліцензування клубів, то ви керуєте розвитком ліги на всіх рівнях: спорт, фінанси, інфраструктура і так далі. У всіх лігах по-різному. Здається, у Німеччині ліцензуванням займається бундесліга, а Німецький футбольний союз відповідає за дисциплінарні рішення. За якою схемою б УПЛ та УАФ не працювали, вони мають рухатися в одному напрямку на всіх рівнях і дбати про розвиток футболу. Але якщо все будувати з нуля, то я б сказав, що ліга має відповідати за ліцензування. Тоді ви можете висувати клубам вимоги по інфраструктурі та інших аспектах, щоб допустити їх до змагань.

Я — єдина людина, яка представляє УПЛ у виконавчому комітеті УАФ. У такій ситуації в нас немає шансів щось змінити, якщо всі інші скажуть: «Ні».

— Які у вас стосунки з Андрієм Павелком?

— У нас дуже хороші стосунки. Саме він запросив мене в Україну. У нас з Павелком спільний погляд на розвиток футболу взагалі і ліги зокрема. Але іноді буває непросто вести діалог через мовний бар’єр.

Ірина Козюпа